Справа № 761/26458/21
Провадження № 1-кс/761/15358/2021
28 серпня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.08.2020 у кримінальному провадженні № 42020101100000147 від 11.08.2020,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.08.2020 у кримінальному провадженні № 42020101100000147 від 11.08.2020.
У клопотанні заявниця зазначає, що у провадженні Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за № 42020101100000147 від 11.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, ОСОБА_5 повідомляє, що до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42020101100000147.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18.08.2020 клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 задоволено та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 2102581780000).
Метою задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно є надання можливості прокурору зібрати всі необхідні докази вчинення кримінального правопорушення, предметом якого є дана квартира, для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та досягнення мети кримінального провадження.
Станом на день подання клопотання, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває вже майже рік в даному кримінальному провадженні заявник має статус свідка ще з осені 2020 року і цей статус не змінився. Крім того на протязі спливу тривалого проміжку часу, сторона обвинувачення крім накладення арешту на майно та допиту ОСОБА_5 як свідка, жодних слідчих дій не проводиться, однак захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна діє та перешкоджає останній реалізувати своє право приватної власності.
При цьому ОСОБА_5 зазначає, що набуття власності на дану квартиру вона здійснила у встановленому законом порядку.
На думку заявника , застосований захід кримінального провадження як арешт майна, в достатній та повній мірі використано стороною обвинувачення і у зв'язку з вище викладеними обставинами потреба у його застосуванні відпала.
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив скасувати арешт на зазначену у клопотанні квартиру, з огляду на формальність досудового розслідування у справі, його тривалість, відсутність складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_5 зауважив на перебіг строків досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту у зазначеному кримінальному провадженні. Повідомив, що арешт було накладено законно та обґрунтовано, наразі кримінальне провадження № 42020101100000147 об'єднано з іншим кримінальним провадженням №12019100100011002 від 15.11.2019, надав для огляду суду матеріали, щодо провадження за ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали долучені до клопотання про скасування арешту, дослідивши матеріали клопотання прокурора про накладення арешту, та матеріали кримінального провадження надані для огляду прокурором, щодо ч. 4 ст. 190 КК України, в межах якого накладено арешт на квартиру, вислухавши учасників процесу, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Шевченківським УП ГУНП в м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження за № 42020101100000147 від 11.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України щодо шахрайських дій ОСОБА_5 по заволодінню квартирою за адресою АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_7 , та внаслідок чого завдано шкоду територіальній громаді м. Києва в особливо великих розмірах. В подальшому дане кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 12019100100011002 за фактом розслідування кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України від 14.11.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.08.2021 накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 2102581780000).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до мотивувальної частини ухвали від 18.08.2020 року, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що в кримінальному провадженні про підозру ОСОБА_5 повідомлено не було. Згідно досліджених судом матеріалів в їх сукупності, які були надані як ініціатором клопотання так і прокурором, вбачається відсутність даних, на підтвердження таких кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення як вчинення злочину за попередньою групою осіб, також згідно фабули кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України, як на спосіб вчинення шахрайства, вказується на використання підроблених документів, в той час як ця обставина становить окремий склад злочину, та даних щодо внесення відомостей за відповідною статтею КК України суду не надано, також як не надано і жодних доказів щодо такої кваліфікуючи ознаки як завдання шкоди територіальній громаді м. Києва в особливо великих розмірах, що в свою чергу суттєво впливає на співмірність застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.
Окрім того, на спростування доводів ініціатора клопотання прокурором суду не надано даних, які б свідчили про достатність та наявність на теперішній час строків досудового розслідування по даному кримінальному провадженню після його об'єднання, з огляду на приписи ст. ст. 217,219 КПК України.
Таким чином, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для подальшого арешту майна спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
Приймаючи до уваги наведене, слідчий суддя вважає, що існує правова підстава для задоволення клопотання та скасування арешту.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.08.2020 у кримінальному провадженні № 42020101100000147 від 11.08.2020 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.08.2020 справа № 761/24991/20 провадження № 1-кс/761/15585/2020, а саме на: на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 2102581780000).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1