Дата документу 08.09.2021
Справа № 937/5002/21
Провадження № 2/937/2739/21
08 вересня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Іваненко О.В.,
за участю секретаря: Захарової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті батька ОСОБА_3 , відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , який був зареєстрований за ним на підставі рішення народного суду міста Мелітополя від 25.01.1982 року. Відповідач ОСОБА_2 , є сином померлого ОСОБА_3 від іншого шлюбу. Між тим, оформити спадщину після смерті батька, вона не має можливості, оскільки при перевірці спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , на відсутність заборон та арештів було виявлено арешт, підстава обтяження - ухвала народного суду міста Мелітополя. Відповідно до рішення народного суду м. Мелітополя від 25.01.1982 року, ухваленим по цивільній справі, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (його колишній дружині) була стягнута компенсація за її частку в будинку в сумі 10 тисяч рублів, а також стягнуто з нього на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 5 тисяч рублів, а будинок розташований в АДРЕСА_1 залишено за ОСОБА_7 . Слід зазначити, що ОСОБА_3 сплатив у встановлений судовим рішенням строк грошову компенсацію своїм батькам, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також сплатив грошову компенсацію колишній дружині - ОСОБА_4 . З 1982 року, ОСОБА_4 , добровільно виселилася з житлового будинку АДРЕСА_1 , переїхала на інше місце проживання в Житомирську область, і з того часу не мала ніякого відношення до спірного будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , померла. Спадкоємцем першої черги за законом, є відповідач по дійсному позову, її син - ОСОБА_2 . У зв'язку з тим, що рішення народного суду м. Мелітополя від 25.01.1982 року набрало законної сили, усі зобов'язання за ним виконані, вважає, що на теперішній час не має підстав для арешту зазначеного житлового будинку. Тому вона просить суд зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , накладений на підставі ухвали б/н народного суду міста Мелітополя, реєстраційний номер обтяження 2129098.
В судове засідання позивач не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти позову не заперечує.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 . (а.с.7).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі рішення народного суду міста Мелітополя №2-19/1982 від 25.01.1982 року.
Згідно ч.1 ст. 1222 ЦПК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно матеріалів справи спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження ОСОБА_8 серія НОМЕР_2 , свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 від 26.09.2014 року, копією паспорта відповідача ОСОБА_2 (а.с.5-9).
Згідно постанови Приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г. від 21.09.2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки при перевірці спадкового майна - житлового будинку АДРЕСА_1 на відсутність заборон та арештів було виявлено арешт, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 2129098, підстава обтяження - ухвала б/н народного суду міста Мелітополя (а.с.10,14).
Згідно вимог ст. 1268, 1296 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1, 2 ст.319 ЦПК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч.1 ст.321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст.328 ЦПК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Підставою звернення позивача до суду є той факт, що в провадженні народного суду міста Мелітополя перебувала цивільна справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ будинку (справа №2-19/1982). Відповідно до рішення народного суду м. Мелітополя від 25.01.1982 року, ухваленим по даній цивільній справі, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (його колишній дружині) була стягнута компенсація за її частку в будинку в сумі 10 тисяч рублів, а також стягнуто з нього на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 5 тисяч рублів, а будинок розташований в АДРЕСА_1 залишено за ОСОБА_3 . Також, вищевказаним рішенням було ухвалено, що після сплати 10 тисяч рублів ОСОБА_4 , підлягає виселенню з даного будинку (а.с.11-13).
Судом згідно позову встановлено, що спадкодавцем ОСОБА_9 рішення суду було виконано в повному обсязі, та на підставі зазначеного рішення за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке за життя ніким не оспорювалося.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. Крім того, п. 6. ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначена відмова в державній реєстрації прав, якщо «наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно».
Згідно ст.34 Закону України "Про нотаріат" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" від 1 жовтня 2008 року № 614-VI), передбачена така нотаріальна дія як зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації. Нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, зокрема, за заявою набувача у разі смерті відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором.
Відповідно до правил ч.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позивач є законним спадкоємцем вищевказаного нерухомого майна, рішення суду виконано в повному обсязі, а тому відпала потреба у арешті житлового будинку, яка перешкоджає позивачам належним чином оформити право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, існування заборони також позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатись належним їм майном, відповідач проти задоволення позову не заперечує, тому суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог і тому позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно зі ст. 31-1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду. Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.
Також з метою захисту порушеного права позивача вільно користуватися, володіти та розпоряджатися своїм майном, суд вважає за необхідне вилучити з Державного реєстру (Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) запис про арешт нерухомого майна.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.317-392 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити.
Скасувати арешт житлового будинку АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер обтяження: 2129098; зареєстровано: 25.06.2005 за №2129098 реєстратором Запорізький обласний державний нотаріальний архів; підстава обтяження: ухвала б/н Нарсуд м. Мелітополь; власник ОСОБА_3 .
Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт житлового будинку АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко