справа № 166/901/21
провадження № 2/166/234/21
категорія: 38
іменем України
09 вересня 2021 року смт Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Cвистун О.М., за участю секретаря - Заєць Н.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) 05 серпня 2021 року звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що між Банком та ОСОБА_1 22 вересня 2014 року укладено договір про надання кредиту у формі договору приєднання, умови якого встановлені в стандартній формі, а саме в "Умовах та правилах надання банківських послуг" та "Тарифах Банку" шляхом підписання останнім заяви про приєднання до згаданих Умов і правил.
ОСОБА_1 , отримавши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 11 липня 2021 року заборгувала 21389,01 грн, у тому числі 17314,06 грн заборгованості за тілом кредиту, 4074,95 грн заборгованості за простроченими відсотками.
Банк просить стягнути з ОСОБА_1 21389,01 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 06.08.21 дану справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позов не подала.
Позов до задоволення не підлягає.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома.
Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, споживач ознайомлений з ними та погодився на їх застосування, особливо за умов, коли ці Умови та Тарифи постійно змінюються.
Згідно з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у "Приватбанку" ОСОБА_1 22 вересня 2014 року під підпис підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, умовами обслуговування та кредитування складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Вказана анкета-заява містить у собі лише особисті дані відповідача. Будь-яких даних про суму кредиту, відсоткову ставку за користування кредитом, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, конкретного виду кредитної картки Універсальна, яку бажає отримати заявник, дати її видачі та строку дії, анкета-заява не містить.
Як стверджено наданим Банком розрахунком, боржниця свого зобов'язання за договором не виконала. Так, станом на 11 липня 2021 року відповідачка заборгувала 21389,01 грн, у тому числі 17314,06 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 4074,95 грн заборгованості за простроченими відсотками.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Шляхом перегляду офіційного вебсайту Банку за посиланням https://privatbank.ua/terms встановлено, що до матеріалів справи додано Умови та правила надання банківських послуг в редакції, опублікованій на сайті. Однак суд констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме з цими Умовами надання банківських послуг та Тарифами Банку ознайомилася ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у КБ "Приватбанк".
Банк також не вказав, якою кредитною карткою користувалася відповідачка. Наданий АТ КБ "Приватбанк" витяг щодо кредитних карт "Універсальна" містить відомості про тарифи за користування картками "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна contract", "Універсальна gold", які між собою різняться.
У заяві-анкеті позичальника відсутні відомості про вартість кредиту: процентну ставку, обов'язкові строкові платежі, розмір пені та штрафів тощо. Вказаний документ не містить і строку повернення кредиту.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/1480/17-ц, яку ухвалено з приводу подібних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Надані позивачем Правила надання банківських послуг "Приватбанку", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином, суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді укладення кредитного договору, сплату процентів за користування коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Крім того, розрахунок заборгованості за договором від 22 вересння 2014 року, доданий до позовної заяви, не підтверджує обставин, викладених у ній. Так, наданий банком розрахунок не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком.
З доданої позивачем до позовної заяви довідки вбачається, що між Банком та відповідачкою був підписаний договір б/н, за яким надано наступні картки: № НОМЕР_1 - дата відкриття 18 жовтня 2012 року, термін дії 08/15; № НОМЕР_2 - дата відкриття 21 травня 2012 року, термін дії 02/16; № НОМЕР_3 - дата відкриття 23 квітня 2013 року, термін дії 04/17; № НОМЕР_4 - дата відкриття 22 вересня 2014 року, термін дії 08/17; № НОМЕР_5 - дата відкриття 30 вересня 2015 року, термін дії 09/19. Однак з даної довідки неможливо встановити зв'язок виданих карток із договором б/н від 22 вересня 2014 року, а в анкеті-заяві відсутня інформація про видачу картки та її номер.
Виписка по рахунку також не підтверджує отримання кредиту відповідно до анкети-заяви про приєднання від 22 вересня 2014 року, оскільки з неї вбачається, що перша дата операції за рахунками руху коштів - 21 травня 2012 року, тобто ще до підписання анкети-заяви, а остання дата операції - 01 липня 2021 року, хоча термін дії останньої картки, виданої Банком відповідачці, відповідно до наданої довідки сплив 31 серпня 2017 року.
Отже, вказані довідки і витяг з рахунку не є доказами отримання відповідачкою кредиту 22 вересня 2014 року, а тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст.526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050 ЦК України, суд
ухвалив :
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для кореспонденції: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун