Справа № 162/373/21
Провадження № 2/162/152/2021
06 вересня 2021 року смт Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради, Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, про визнання права на земельну частку (пай),
встановив:
І. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
ОСОБА_1 звернувся до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 22 червня 2021 року.
Ухвалою суду від 25 червня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 23 липня 2021 року.
Відповідачем Любешівською селищною радою 07 липня 2021 року подано відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 23 липня 2021 року задоволено клопотання представника Любешівської селищної ради Комзюк Н.Н. та залучено до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.
Третьою особою Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області 12 серпня 2021 року подано письмові пояснення щодо позову.
Підготовче провадження у справі закрито 12 серпня 2021 року з призначенням судового розгляду на 06 вересня 2021 року.
Учасники справи у судове засідання 06 вересня 2021 року не з'явилися.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач Камінь-Каширська районна державна адміністрація Волинської області, третя особа також подали до суду заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом 06 вересня 2021 року не здійснювалось.
ІІ. Стислий виклад позиції позивача.
В позовних вимогах ОСОБА_1 просить визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 2,33 умовних кадастрових гектари із земель колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) «Любешівське», що розташована на території Любешівського селищної ради.
Позивач вказує, що він працював на посаді газоелектрозварювальника у КСП «Любешівське». Любешівською районною державною адміністрацією Волинської області ОСОБА_1 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0219449 від 22 травня 2000 року. Державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався. Позивач не може оформити своїх прав на земельну частку (пай) через втрату згаданого сертифіката, у зв'язку із цим змушений звернутись до суду.
ІІІ. Стислий виклад позиції відповідачів, третьої особи.
Відповідачі, третя особа при вирішенні справи покладаються на розсуд суду. При цьому Камінь-Каширська районна державна адміністрація Волинської області не заперечила проти задоволення позову.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з довідкою відділу у Любешівському районі міжрайонного управління у Камінь-Каширському та Любешівському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області № 97-3.0.212-252/166-21 від 07 травня 2021 року ОСОБА_1 дійсно належить право на земельну частку (пай) із земель колишньої колективної власності КСП «Любешівське» Любешівського району на підставі сертифіката серії ВЛ № 0219449. Розмір земельної частки становить 2,33 гектари.
Позивач 03 червня 2021 року через місцеву газету «Нове життя» звернувся з оголошенням про втрату оригіналу сертифіката на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0219449.
V. Норми права, які застосував суд. Мотиви щодо позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Відповідно до пункту 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно з пунктом «а» частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності із статтею 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд констатує, що відповідачами, третьою особою не заперечується право позивача на земельну частку (пай) КСП «Любешівське».
Враховуючи наявні у справі письмові докази, проаналізувавши законодавство, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, а рішення суду слугуватиме підставою для виділення ОСОБА_1 земельного паю в натурі та державної реєстрації прав позивача.
VІ. Питання розподілу судових витрат.
Позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про понесені сторонами судові витрати.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право на земельну частку (пай) розміром 2,33 умовних кадастрових гектари із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Любешівське» на території Любешівського селищної ради, що у Камінь-Каширському районі Волинської області, згідно із сертифікатом серії ВЛ № 0219449, виданого Любешівською районною державною адміністрацією Волинської області і зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 226 від 22 травня 2000 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Д. Глинянчук