Справа № 159/3103/21
Провадження № 2-а/159/79/21
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
02 вересня 2021 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шергіної Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського лейтенанта поліції Відділу організації несення служби в місті Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Серединського Максима Володимировича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови,
Стислий виклад позиції позивача:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського лейтенанта поліції Відділу організації несення служби в місті Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Серединського Максима Володимировича (далі - поліцейський Відділу організації несення служби в місті Ковелі Серединський М.В., відповідач-1), Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач-2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4218246 від 17.05.2021 про притягнення його, до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 копійок як незаконну.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогочастиною шостою статтею 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн 00 коп. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та винесена з порушенням вимог законодавства. Зокрема, зазначає, що виявлена несправність однієї лампочки із наявних двох у під світці номера не є порушенням Правил дорожнього руху за яке слідує накладати адміністративне стягнення. Тому просить постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стислий виклад заяв (клопотань) учасників справи.
Представник відповідача-1 - поліцейського Відділу організації несення служби в місті Ковелі Серединський М.В. подав відзив на позовну заяву, в якому останній просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказує на те, що поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначає, що оскільки було виявлено правопорушення вчинене ОСОБА_1 , поліцейським було застосовано превентивні заходи передбачені статтями 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», з чітким поінформуванням водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу (порушення пункту 2.9 Правил дорожнього руху), як вбачається з відеозапису реєстратора закріпленого на форменному одязі патрульного АА00280. На підставі викладеного просив в задоволенні позову відмовити.
Рух справи в суді.
Позовна заява надійшла до суду 27.05.2021.
Ухвалою судді від 28.05.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків.
22.06.2021 відкрито провадження у справі з викликом сторін.
Ухвалою суду від 03.08.2021 залучено у справі ГУ НП у Волинській області в якості співвідповідача.
Розгляд справи відкладався з підстав визначених частиною другою статті 205 КАС України.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове не з'явився, клопотання про розгляд справи у відсутності його представника не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
17.05.2021 о 04 год 16 хв. поліцейський Відділу організації несення служби в місті Ковелі Серединський М.В. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною шостою статті 121 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн, в якій зазначено, що останній на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин 488 км, керував транспортним засобом автомобілем «VOLVO FH 13.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби з неосвітленим державним номерним знаком, чим порушив вимоги пункту 2.9 Правил дорожнього руху.
Позивач вказує на незаконність винесеної постанови та її необґрунтованість.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно і статтями 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП України, настає в разі, зокрема, керування водієм транспортним засобом, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Пунктом 2.9 «В» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Таким чином, частиною шостою статті 121 КУпАП та пунктом 2.9 ПДР України не передбачено такої відповідальності водіїв як керування транспортним засобом з «недостатньо освітленим» номером, а передбачена відповідальність за керування транспортним засобом з «неосвітленим» номером.
З дослідженого судом наданого відповідачем відеозапису з нагрудної камери слідує, що зйомка здійснювалася у темну пору доби, з відеозапису не вбачається що державний номерний знак в темну пору доби був неосвітленим.
Позивач заперечує допущення ним порушення правил дорожнього руху. Ці доводи не спростовані відповідачем, так як жодних доказів вчинення адміністративного порушення ОСОБА_1 до суду не подано.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Беручи до уваги принцип невинуватості особи, закріплений у Конвенції та Конституції України, та обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятих ним рішень, закріплений у КАС України, суд констатує, що відповідач жодним чином не довів правомірності оскаржуваної постанови, а тому у суду відсутні підстави вважати, що позивачем дійсно було вчинено адміністративне правопорушення внаслідок недотримання ПДР.
В свою чергу, згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Виходячи зі змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що пункт 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням статті 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
На думку суду, відповідач не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за частиною шостою статті 121 КУпАП.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, відповідно до вимог статті 139 КАС України з ГУ Нацполіції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 5-9, 19, 72, 77, 90, 132, 139, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі статей 7, 9, 122, 245, 251, 280 КУпАП, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського лейтенанта поліції Відділу організації несення служби в місті Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Серединського Максима Володимировича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4218246 від 17 травня 2021 року.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень в користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач-1 - поліцейський лейтенант поліції Відділу організації несення служби в місті Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Серединський Максим Володимирович, адреса: 45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Драгоманова, будинок 19.
Відповідач-2 - Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса: 43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 11, код ЄДРПОУ: 40108604.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 01 вересня 2021 року.
Суддя Ковельського
міськрайонного суду Ю.О. Шергіна