справа № 489/2010/21 провадження №2/489/1515/21
Іменем України
07 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
встановив:
У квітні 2021 року позивач, в інтересах малолітніх дітей, звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті фізичної особи.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 07.12.2019 близько 02:30 год. в результаті винних дій водія ОСОБА_4 , який керував автомобілем марки LEXUS IS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по пр. Богоявленському з боку вул. Кузнецької у напрямку вул.. Південної в м. Миколаєві, по вологій, освітленій міським електроосвітленням, асфальтній проїзній частині, допустив виїзд на зустрічну смугу, по якій рухався автомобіль марки DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 та допустив зіткнення з ним. ОСОБА_5 , який є батьком малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також пасажир вказаного автомобіля Санько від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці.
За фактом ДТП матеріали відносно ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019150000000634. Вказане досудове розслідування триває. В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, двом малолітнім дітям загиблого ОСОБА_5 завдано шкоди. Цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки LEXUS IS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь малолітніх дітей, в інтересах яких вона діє, 25038,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, встановленої пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV), належної синам загиблого, та 150 228,00 грн. мінімально гарантованого загального розміру страхового відшкодування пов'язаного з втратою годувальника.
11.05.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов. Посилаючись на те, що ПрАТ «Страхова група «ТАС» не порушувало право позивача на отримання страхового відшкодування, в той час як позивач вимагає стягнути страхове відшкодування з порушенням порядку, визначеного нормами Закону України №1961-ІV, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі. Крім того, заперечував щодо розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач розраховує понести в суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн., вказавши, що така сума не відповідає критерію реальності таких витрат.Одночасно відповідач надав заяву про зупинення провадження у справі до розгляду судом кримінального провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 22.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Крім того, ухвалою суду від тієї ж дати витребувано з Ленінського районного суду міста Миколаєва належним чином засвідчені копії судово-медичної експертизи смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та судової інженерно-транспортної експертизи від 03.01.2020 № 700.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 07.12.2019 близько 02:30 год. водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки LEXUS IS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по пр. Богоявленському з боку вул. Кузнецької у напрямку вул. Південної в м. Миколаєві, по вологій, освітленій міським електроосвітленням, асфальтній проїзній частині, та допустив виїзд на зустрічну смугу, по якій рухався автомобіль марки DAEWOO SENS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 та допустив зіткнення з ним.
Внаслідок ДТП від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 07.12.2021 загинув на місці, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 та висновками експерта № 3064 та № 700 з кримінального провадження № 12019150000000634, витребуваних на запит суду (а.с.18, 66-90).
За фактом ДТП матеріали відносно ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019150000000634. Вказане досудове розслідування триває.
Цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки LEXUS IS 300, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується полісом № АО6047140 (а.с.17).
Загиблий ОСОБА_5 був колишнім чоловіком позивача та батьком їх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19-21,22).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав для виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Пунктом 1 частини 2 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлене актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.
Відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталося за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35 Закону №1961-IV).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 ст. 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: зокрема неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому зазначений строк є присічним і поновленню не підлягає.
Із аналізу наведених норм можна зробити висновок, що саме трьохрічний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
В межах цього строку, а саме 28.09.2020, позивачем направлено відповідачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та дві заяви від 28.09.2020 про виплату страхового відшкодування в інтересах малолітніх дітей загиблого на суму 25038,00 грн. та 150228,00 грн. відповідно (а.с.24-27).
Листом від 05.10.2020 № 1421 страхова компанія повідомила позивача про призупинення розгляду справи щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з тим, що кримінальне провадження не час подачі заяви не завершене і Страховику невідомо про набрання рішення у такій справі законної сили, у зв'яжу з чим після подання позивачем вироку, що вступив в законну силу, розгляд страхової справи буде відновлено та прийняте відповідне рішення (а.с.30).
Відповідно до пункту 27.1 статті 27 Закону № 1961-IV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 27.3 статті 27 Закону № 1961-IV встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої помер ОСОБА_5 сталася 07.12.2019 та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується, зокрема, висновками експерта № 3064 та № 700 з кримінального провадження № 12019150000000634, витребуваних на запит суду (а.с.18, 66-90).
Станом на момент смерті, особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_5 , є чотири особи: батьки загиблого та його малолітні сини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 4173 гривень.
З урахуванням зазначеного, загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить (12 х 4173) 50076,00 грн.
Отже, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, що належить двом малолітнім синам загиблого ОСОБА_5 становить (50076,00 грн. / 4 х 2) 25038,00 грн., тобто по 12519,00 грн. кожному.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей, до страхової компанії в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, суд дійшов наступного.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону № 1961-IV передбачено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, що дійсно згідно з розрахунком позивача становить 150228,00 грн.
Водночас, зазначена норма містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.
Згідно із частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років.
Відповідно до частини другої статті 1200 ЦК України шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.
Частиною другою статті 1195 ЦК України передбачено, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів (частина третя статті 1200 ЦК України).
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами (частина перша статті 1202 ЦК України).
У даній справі встановлено, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , який загинув внаслідок ДТП, що мала місце 07.12.2019 року, у нього на утриманні перебували двоє малолітніх синів (доказів, що батьки загиблого є непрацездатними матеріали справи не містять), в інтересах яких пред'явила позов їх матір - ОСОБА_1 , яка їх утримує, а тому з урахуванням положень статті 1200 ЦК України потерпілі, в інтересах яких діє позивач, мають право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати годувальника.
Як зазначено вище, розмір середньомісячної заробітної плати становив 4173 гривень, а з урахуванням наявності двох утриманців, що претендують на вказаний вид відшкодування, частка, яка припадає на кожного з них, становить 2086,50 грн.
Отже, з урахування фактично встановлених обставин та положень частин першої - третьої статті 1200, частини першої статті 1202 ЦК України, позивач має право на одержання відшкодування у вигляді щомісячних виплат у розмірі 2086,50 грн. починаючи з дати смерті годувальника, тобто з 07.12.2019, і до досягнення дітьми вісімнадцятирічного віку, а саме - ОСОБА_2 до 01.10.2027, а ОСОБА_3 до 02.12.2030.
Водночас пунктом 27.5. Закону № 1961-IV встановлено, що загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
За такого, з урахуванням встановленого договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміту відповідальності (страхової суми) за шкоду, завдану життю і здоров'ю забезпеченим транспортним засобом у розмірі 200000,00 грн., з відповідача підлягає стягненню визначена сума відшкодування моральної та матеріальної шкоди, але не більше зазначеної страхової суми (ліміту відповідальності) тобто не більше загального розміру 200000,00 грн.
Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає про необхідність задоволення позову в межах ліміту відповідальності відповідача, тобто позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , страхове відшкодування моральної шкоди в розмірі 50076,00 грн. (п'ятдесят тисяч сімдесят шість гривень 00 коп.) та страхове відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника, щомісячно по 2086,50 грн. на кожну малолітню дитину, тобто з 07.12.2019, і до досягнення дітьми вісімнадцятирічного віку, а саме - на ОСОБА_2 до 01.10.2027, та на ОСОБА_3 до 02.12.2030, але не більше страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, встановленої договором страхування № АО6047140 в загальному розмірі 200000,00 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 грн.).
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: 03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243.
Повний текст судового рішення складено 07.09.2021.
Суддя І.В.Коваленко