справа № 489/6454/20 провадження №2/489/865/21
Іменем України
07 вересня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
встановив:
У грудні 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.11.2010 в розмірі 24938,40 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2102, 00 грн.
Як на підставу позовних вимог вказано, що відповідач звернулася до ПриватБанку про надання кредитних послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 19.11.2010, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань станом на 14.10.2020 утворилася заборгованість у розмірі 24938,40 грн., яка складається з 16580,48 грн. заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. 00,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту та 16580,48 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 6009,52 грн. простроченими процентами, 2348,40 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України на прострочений кредит, та 0,00 грн. нарахованими пені і комісії.
У відзиві на позовну заяву від 15.03.2021 відповідач просив позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що став жертвою злочину, коли при викраденні в нього мобільного телефону злочинці зняли в його кредитної картки кошти близько 15000,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 25.02.2021 продовжено розгляд справи в зв'язку із повторним направленням відповідачу копій ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.04.2021 продовжено розгляд справи без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 19.11.2010 між ПриватБанком та відповідачем укладено договір б/н у вигляді Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з умовами якого позичальник отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Анкета-заява не містить умов про розмір кредиту, нарахування процентів та інших платежів, а також відповідальності позичальника.
Підписавши анкету - заяву відповідач надав свою згоду, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг та те, що з ними вона була ознайомлена в письмовому вигляді. Умовами та Правилами надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua.
Позивач додав до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та копію Умов та Правил надання банківських послуг, підписи на яких позичальника відсутні.
Крім того, до позову додано Паспорт споживаючого кредиту, який хоч і містить підпис ОСОБА_1 , але датований 30.07.2018 та не підтверджує узгодження умов кредитування саме за кредитною карткою, за якою позивач просить стягнути заборгованість.
Відповідно до розрахунку позивача, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань станом на 14.10.2020 утворилася заборгованість у розмірі 24938,40 грн., яка складається з 16580,48 грн. заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. 00,00 грн. заборгованості за поточним тілом кредиту та 16580,48 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 6009,52 грн. простроченими процентами, 2348,40 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України на прострочений кредит, та 0,00 грн. нарахованими пені і комісії.
Факт руху грошових коштів на картковому рахунку відповідача позивач підтвердив випискою за період з 30.07.2018 по 01.03.2020, яка згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.
На підтвердження кредитних відносин з відповідачем позивачем надано також довідку про зміну кредитного ліміту та довідку про кредитні картки видані відповідачу, відповідно до якої в останнє кредитна картка перевипущена 18.03.2019, терміном дії якої до лютого 2023 року (а.с.7,8).
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) викладено правову позицію про те, що Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений. Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Матеріали справи не містять підтверджень того, що відповідач розумів умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи банку ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву від 19.11.2010.
Тому, надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, тарифи банку та паспорт споживчого кредиту від 30.07.2018, не можуть бути належними доказами, оскільки ці докази повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити відповідні зміни до умов та правил споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 по справі № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.
Між тим, підписана відповідачем Анкета-заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку, виписка по картковому рахунку та довідки про зміну кредитного ліміту і видані відповідачу кредитні картки, є належними і допустимими доказами на підтвердження наявності між сторонами кредитних правовідносин.
За таких обставин, враховуючи доведення позивачем належними доказами отримання відповідачем кредиту, користування кредитними коштами у період з 30.07.2018 по 14.10.2020 (використав 41617,55 грн. кредитних коштів та погасив 28241,69 грн.) та порушення позичальником грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість по тілу кредиту в розмірі 13375,86 грн., суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення саме такої заборгованості.
Щодо стягнення іншої заборгованості, зокрема за простроченими процентами, та стосовно процентів, передбачених статтею 625 ЦК України на прострочене тіло кредиту, які розраховані виходячи з недоведеної заборгованості по тілу кредиту та процентною ставкою, докази узгодження якої з відповідачем суд не надано, така заборгованість задоволенню не підлягає через недоведеність.
Доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову так як 16.03.2019 шахрайським способом невідомі особи заволоділи його мобільним телефоном за допомогою якого з карткового рахунку зняли грошові кошти в сумі приблизно 15000,00 грн., внаслідок чого за його заявою за частиною першою статті 190 КК України порушено кримінальне провадження, не є підставою звільнення відповідача від відповідальності за вказаною вище заборгованістю.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, пропорційно задоволеному позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1127,51 грн. (2102,00 х 53,64%).
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 19.11.2010, яка станом на 14.10.2020 складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 13375,86 грн. (тринадцять тисяч триста сімдесят п'ять гривень 86 коп.), а також судовий збір в сумі 1127,51 грн. (одна тисяча сто двадцять сім гривень 51 коп.).
У іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 07.09.2021.
Суддя І.В.Коваленко