Справа № 487/3790/21
Провадження № 2/487/2109/21
06.09.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва
в складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Ященко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу мотивуючи тим, що шлюбні відносини між ними фактично припинені з 2010 року через відсутність спільних інтересів, що призвело до постійних сварок, з того часу спільне господарство не ведуть, проживають окремо один від одного, у квітні 2017 року у зв'язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, вона разом із донькою змушена була як внутрішньо переміщена особа виїхати на проживання в м. Миколаїв, а відповідач залишався проживати в м. Донецьк, тому шлюб носить формальний характер та його збереження є неможливим.
Ухвалою суду від 09.06.2021 відкрите провадження у справі.
01.07.2021 позивач надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила про задоволення позовних вимог.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України,відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, у зв'язку з тим, що місце його проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме,
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03.09.2005. В шлюбі у сторін народилась дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з 2010 року через відсутність спільних інтересів, що призвело до постійних сварок, з того часу спільне господарство не ведуть, проживають окремо один від одного, у квітні 2017 року у зв'язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, позивачка, разом із донькою, як внутрішньо переміщена особа виїхати на проживання в м. Миколаїв, а відповідач залишався проживати в м. Донецьк, тому шлюб носить формальний характер та його збереження є неможливим.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Таким чином, суд вважає, що їх сім'я розпалася і зберегти її неможливо, тому згідно ст. ст. 110, 112 СК України позовна заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них і мають істотне значення.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацію шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 76, 81 89, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 03 вересня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис №631 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні.
Суддя: С.М. Афоніна