Справа № 467/822/19
1-кп/467/20/21
07.09.2021 року смт.Арбузинка
Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка кримінальне провадження №12019150130000143, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України,
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12019150130000143, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 року. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 згідно обвинувального акту від 31.05.2019 року обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. В порядку, передбаченому ст. 338 КПК України під час судового розгляду прокурором змінене обвинувачення та згідно обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням від 11.06.2021 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , якого підтримав також захисник ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
В обґрунтування клопотання вказував, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України 30.04.2019 року, 27.045.2019 року слідчим відкрито йому матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт у даному провадженні складено 31.05.2019 року, однак направлено до суду лише 24.07.2019 року, тобто з порушенням двомісячного строку, встановленого законодавством для досудового розслідування. Вказані обставини встановлені реєстром, який долучено до обвинувального акту, матеріалами кримінального провадження, іншими доказами, що досліджені в судовому засіданні.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, пояснив суду, що обвинувальний акт складено у межах строку досудового розслідування та вручений обвинуваченому, однак, з причин, які йому не вдалось встановити, фактично був переданий до суду поза межами строку досудового розслідування.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження №12019150130000143 в частині, що стосується дотримання строків досудового розслідування суд приходить до висновку, що клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 24.07.2019 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019150130000143, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України, складений слідчим СВ Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області та затверджений прокурором 31.05.2019 року.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.04.2019 року слідчим СВ Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру за ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_4 , яка того ж дня вручена підозрюваному в порядку, передбаченому ч.1 ст.278 КПК України, у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. 27.05.2019 року ОСОБА_4 допитано як підозрюваного. В той же час обвинувальний акт надійшов до суду тільки 24.07.2019 року.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ч.1 ст.21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Частина 2 ст.113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 219 КПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, в редакції, що діяла на момент вчинення відповідних процесуальних дій, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 5 ст.294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Згідно ст.283 КПК України, однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурором до суду з обвинувальним актом.
Приписами статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Тобто, суд може проводити розгляд кримінального провадження лише щодо особи, якій висунуто обвинувачення. При цьому, висунення обвинувачення повинно бути проведено у законодавчо визначений процесуальний спосіб, що передбачає: вчинення такої дії компетентною особою та в межах строків досудового розслідування, визначених ст.219 КПК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Оскільки положення ст.219 КПК України передбачають, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, тому початок обчислення вищезазначеного двомісячного строку пов'язаний з настанням такої події як повідомлення ОСОБА_4 про підозру.
Перебіг зазначеного двомісячного строку розпочався з наступного дня (01.05.2019 року) після вказаного повідомлення про підозру та повинен був закінчитися 30.06.2019 року включно. Адже, у відповідності до ч. 5 ст.115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Закон містить поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження 27.05.2019 року, обвинувальний акт відносно нього складений та затверджений 31.05.2019 року, однак надійшов до суду для розгляду лише 24.07.2019 року.
При цьому приписами статті 219 КПК України граничним строком досудового розслідування визначено саме день звернення до суду з обвинувальним актом, а не його складання та затвердження.
Тобто прокурор, незважаючи на складання обвинувального акта в межах строку досудового розслідування, не звернувся з обвинувальним актом до суду в межах строку досудового розслідування.
Оскільки ж у цій справі після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, цей строк не продовжувався і не зупинявся, а ОСОБА_4 не підозрювався у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, кримінальне провадження згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України підлягало закриттю.
Виходячи з такого, та з урахуванням положень ч. 2 ст.113, ст.283 КПК України, суд вважає, що після закінчення 30.06.2019 року строку досудового розслідування прокурор не був вправі звертатися до суду з обвинувальним актом, оскільки кримінальне провадження підлягало закриттю.
Суд підкреслює, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов'язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п.1 ст.6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч.1 ст.21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або «правовим пуризмом», оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5 ст.294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.
Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст.284 КПК України, та відповідної ухвали суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування щодо цього підозрюваного не був продовжений у встановленому законом порядку і не зупинявся, злочин, у вчиненні якого підозрюється особа, не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалі від 26.05.2020 року у справі №712/6375/18, якою відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, закритому на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України судом першої інстанції, у зв'язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.
Таким чином, суд встановивши наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п.10 ч.1 ст.284 КПК України приймає рішення про закриття кримінального провадження..
При цьому, у відповідності до вимог ч.6 ст.9 КПК України, суд також виходить із засад законності та дотримання розумних строків у кримінальному провадженні, оскільки продовження кримінального провадження відносно особи, щодо якої встановлені та підтверджені доказами підстави для закриття кримінального провадження, на думку суду, суперечить цим засадам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3, 9, 28, 219, 284, 369, 372 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття відносно нього кримінального провадження задовольнити.
Кримінальне провадження №12019150130000143, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України закрити на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1