Справа №132/2685/21
Провадження №2/132/721/21
Ухвала
Іменем України
"03" вересня 2021 р. місто КАЛИНІВКА
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щавінський Костянтин Станіславович, до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та способів участі у її вихованні,
16.08.2021р. на адресу Калинівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щавінський Костянтин Станіславович, до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та способів участі у її вихованні, яка згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021р. передана на розгляд судді Сєліну Є.В.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
02.09.2021р. на адресу суду надійшов лист від 31.08.2021р. № 01-12/618 та довідка Відділу надання адміністративних послуг Калинівської міської ради Вінницької області від 28.08.2021р. № 01-25-2018 про зареєстроване місце проживання відповідача.
Суд не пізніше наступного дня з дня отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, повинен вирішити питання про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.187 ЦПК України). При цьому, відкрити провадження у справі суд вправі зокрема за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків:
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становить 2270,00грн.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно із ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з питань розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014р. (із змінами і доповненнями) зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Виходячи зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , в ній об'єднано дві вимоги немайнового характеру, за кожну з яких сплачується судовий збір у розмірі 908,00грн., а тому відповідно до вимог закону позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання даної позовної заяви у загальному розмірі 1816,00грн.
У долученому до позовної заяви письмовому клопотанні, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Щавінський К.С. просить суд звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки згідно відомостей ГУ ДПС у Київській області остання мала дохід за 2020 рік в розмірі 1284,74грн.
Дослідивши подане клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру сплати судового збору.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), Закону України від 08.07.2011№ 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Тобто, підставою для звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
З долученої до клопотання відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік вбачається, що ОСОБА_1 отримала дохід за 2020 рік в розмірі 1284,74грн., проте заявник до клопотання не подав довідку про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків.
Згідно з ч.3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч наведеним правовим нормам заявником в поданому клопотанні не наведено посилання на належні та допустимі докази, а також не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданого позову судовим збором у розмірі 1816,00грн.
Суд також враховує, що позивач ОСОБА_1 залучила до участі у справі в якості представника - адвоката Щавінського К.С., з яким уклала Договір про надання правової допомоги б/н від 07.08.2021р., за умовами якого повинна сплатити йому гонорар в сумі 10000,00грн., про що зазначила в позовній заяві. Дана сума в декілька разів перевищує суму судового збору, належного до сплати при зверненні до суду із вказаним позовом.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
З врахуванням предмету позовних вимог, наведені позивачем доводи не дають достатніх підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання позову, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Наданий заявником єдиний доказ у вигляді відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік не дає підстав прийти до висновку про можливість звільнення від сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
За таких обставин, особі, яка подає позов, необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір», за реквізитами зазначеними на офіційному сайті Калинівського районного суду Вінницької області за наступною сторінкою: https://kl.vn.court.gov.ua/sud0208/gromadyanam/tax/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177 та 185 ЦПК України, суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щавінського К.С. про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щавінський Костянтин Станіславович, до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та способів участі у її вихованні - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя