Ухвала
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 759/22611/19
провадження № 61-14092ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління фіскальної служби у м. Києві, Прокуратури м. Києва, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,
У серпні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки направлена до Верховного Суду 20 серпня 2021 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень та вказує, що пропуск строку пов'язаний з тим, що касаційну скаргу на вказані судові рішення, подану у березні 2021 року, було визнано неподаною та повернуто заявнику. Разом з тим, касаційна скарга не містить доказів отримання заявником копії ухвали про повернення касаційної скарги, тому підстави для поновлення строку на касаційне оскарження відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявнику потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
На підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги додано копію платіжного доручення від 21 травня 2021 року № 2003 про сплату судового збору у розмірі 4 061,78 грн, який сплачено заявником за подання касаційної скарги у березні 2021 року, яка ухвалою судді Касаційного цивільного суду від 13 липня 2021 року була повернута заявнику.
Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості суду зараховувати в якості судового збору кошти, що сплачені фізичними чи юридичними особами за подання інших заяв чи скарг, по яким судами були ухвалені процесуальні рішення.
Отже, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у серпні 2021 року.
Разом з тим, згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», заявник не позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги у березні 2021 року.
У зв'язку з цим, заявником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на його майновий стан.
За приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Заявником не наведено достатніх підстав, які б свідчили про його скрутний майновий стан та неможливість сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі, а відтак, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи, що позовні вимоги передбачають одну вимогу майнового характеру, ставка судового збору за якою перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подачу касаційної скарги заявнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 19 210,00 грн (1921*5)*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393, 394 ЦПК України,
Визнати наведені Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року неповажними.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві нарішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 04 жовтня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара