06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 240/16881/20
адміністративне провадження № К/9901/31968/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №240/16881/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.09.2020 №335-р про виконання процедури анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер №06150314201900172 від 01.07.2019 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, адреса місця торгівлі - Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Наталівка, вул. Київська, 2.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 позовні вимоги задоволено.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.07.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №240/16881/20.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 25.08.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з'ясовано наступні обставини.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 25.01.2021 (прийнятим у порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до Сьомого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2021 подану Головним управлінням ДПС у Житомирській області апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021 продовжувався.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.05.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 23.03.2021, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Житомирській області вдруге 31.05.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №240/16881/20 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначив, що контролюючий орган раніше вже звертався до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 17.05.2021, вперше подану апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 було повернуто скаржнику. Відповідач наголошує, що повторне подання апеляційної скарги до суду відбулося відразу після надходження коштів для сплати судового збору, тобто в максимального короткий строк після повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику. Наполягає, що, повернення раніше поданої апеляційної скарги заявнику не повинно позбавляти особу права, в межах граничного річного строку, на повторне звернення до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з додання до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.
Зокрема суд зазначив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Суд звернув увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано до суду 31.05.2021, тобто більш ніж через чотири місяці з моменту отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
В той же час, як зауважив суд, саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.
А тому, врахувавши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доводами, які на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин його пропуску.
Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Житомирській області наведено не було.
На переконання відповідача, дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у даній справі. Відповідач вказує, що відсутність належного фінансування та неможливість своєчасної сплатити судового збору стали реальною перешкодою для здійснення належного апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.07.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 14.07.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у заяві, надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, зазначив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд також звернув увагу, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Як обґрунтовано вказав суд апеляційної інстанції, ті обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про поновлення пропущеного строку, є суб'єктивними та пов'язані з неналежною організацією роботи суб'єкта владних повноважень, оскільки ухвалою суду від 23.03.2021 було чітко визначено суму сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі. При цьому, ухвалою апеляційного суду від 05.04.2021 відповідачу продовжувався строк для усунення недоліків апеляційної скарги, які апелянтом усунуто не було. Отже, скаржнику надавалося більш ніж достатньо часу для усунення повністю усіх недоліків апеляційної скарги, які скаржник не усунув.
Суд також звернув увагу, що наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов'язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.
А відтак, як обґрунтовано зазначив суд, саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв'язку з несплатою контролюючим органом судового збору, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
За відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Сьомим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також врахувавши ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Сьомий апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 у справі №240/16881/20.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №240/16881/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова