06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 620/4953/20
адміністративне провадження № К/9901/31999/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №620/4953/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 07.10.2020 №2014307/38584699 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 23.09.2020 №48; від 07.10.2020 №2014308/38584699 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 29.09.2020 №60; від 07.10.2020 №2014306/38584699 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.09.2020 №65; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 23.09.2020 №48, від 29.09.2020 №60, від 30.09.2020 за датою їх подання.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 позовні вимоги задоволено.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Чернігівській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №620/4953/20.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 25.08.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з'ясовано наступні обставини.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 23.12.2020 (прийнятим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення виготовлено 23.12.2020.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Чернігівській області 27.01.2021 звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке вмотивовано несвоєчасним отриманням копії судового рішення.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2021 клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції задоволено, а подану ним апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 продовжувався.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а вподальшому ухвалою від 20.04.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 11.02.2021, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області вдруге 30.04.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №620/4953/20 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначив, що контролюючий орган раніше вже звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 20.04.2021, вперше подану апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 було повернуто скаржнику. Відповідач наголошує, що на момент подання апеляційної скарги вперше останній виключно з поважних причин (відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету та недостатність на його рахунку грошових коштів необхідних для сплати судового збору у розмірі визначеному законом) був позбавлений можливості сплатити судовий збір, що призвело до її повернення заявнику. Наголошує, що у зв'язку зі складною епідемічною ситуацією в Україні кошти державного бюджету першочергово спрямовуються на забезпечення потреб медицини. Наполягає, що, повернення раніше поданої апеляційної скарги заявнику не повинно позбавляти особу права, в межах граничного річного строку, на повторне звернення до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з додання до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.
Зокрема суд зазначив, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.
При цьому, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Наявність об'єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод.
Однак, як встановив суд, повторна апеляційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області подана з такими ж недоліками, що й попередня апеляційна скарга. При цьому доказів фактичної відсутності коштів, призначених для плати судового збору або доказів на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на виділення додаткового фінансування на цю мету, а також доказів звернення до органів Державної казначейської служби України з платіжними дорученнями щодо сплати судового збору у цій справі, у проведенні яких було б відмовлено з підстав безспірного списання коштів відповідачем надано не було.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
А тому, врахувавши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та несплату судового збору, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у Чернігівській області надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доводами, які на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин його пропуску.
Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Чернігівській області наведено не було.
На переконання відповідача, дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у даній справі. Відповідач вказує, що відсутність належного фінансування та неможливість своєчасної сплатити судового збору є реальною перешкодою для здійснення належного апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. Наголошує, що ним постійно вживались заходи з метою реалізації свого права на апеляційне оскарження, втім, як зазначив апелянт, у зв'язку зі складною епідемічною ситуацією в Україні, кошти державного бюджету першочергово спрямовуються на забезпечення потреб медицини. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.07.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання, серед іншого, обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у заяві, надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, зазначив, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд наголосив, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов'язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду. Самих по собі посилань на обставини, що пов'язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов'язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.
А відтак, як обґрунтовано зазначив суд, саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв'язку з несплатою контролюючим органом судового збору, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.
При цьому, як зауважив суд, звертаючись до суду із апеляційною скаргою вдруге, відповідач не сплатив судовий збір посилаючись на відсутність належного бюджетного фінансування.
Разом з тим, враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також доводів клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідач повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують: відсутність коштів на рахунку Головного управління ДПС у Чернігівській області починаючи з дати податі апеляційної скарги вперше - 27.01.2021 по день звернення з апеляційною скаргою вдруге - 30.04.2021, а також по день звернення до суду із клопотанням про продовження процесуального строку - 30.07.2021; вжиття заходів, спрямованих на виділення додаткових коштів для цілей сплати судового збору.
Натомість, як зазначив суд апеляційної інстанції, доказів фактичної відсутності коштів для сплати судового збору впродовж січня-липня 2021 року відповідачем надано не було, а також не повідомило про наявність інших перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, суд вказав, що надана відповідачем виписка по рахунку підтверджує, що вхідний залишок коштів станом на 29.07.2021 становив 14311,11грн, а тому скаржник не був позбавлений можливості сплатити судовий збір у розмірі 6306,00грн за подання апеляційної скарги в цій справі.
А тому, врахувавши факт ненадання відповідачем доказів фактичної відсутності коштів, призначених для плати судового збору впродовж вказаного періоду, а також доказів на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на виділення додаткових коштів на цю мету та за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Шостим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також врахувавши ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №620/4953/20.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №620/4953/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова