29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" вересня 2021 р.Справа № 924/84/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали заяви про відстрочку виконання рішення суду по справі
за позовом акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського РЕМ акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
до комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про стягнення 3954971,44 грн, з яких 2951443,01 грн пені, 301007,13 грн 3% річних, 702521,30 грн інфляційних втрат,
представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача (заявника): Семенов С.В. - адвокат, представник за довіреністю від 11.01.2021 р.
рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. позов акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського РЕМ акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області до комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 3954971,44 грн, з яких 2951443,01 грн пені, 301007,13 грн 3% річних, 702521,30 грн інфляційних втрат задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Міськтепловоденергія" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, ідентифікаційний код 36588183) на користь акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11 А, ідентифікаційний код 22767506) в особі Кам'янець-Подільського району електричних мереж акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, пров. Будівельників, 3, ідентифікаційний код 22764666) 139049,44 грн (сто тридцять дев'ять тисяч сорок дев'ять гривень 44 коп.) 3% річних, 565964,09 грн (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні 09 коп.) інфляційних втрат, 57520,82 грн (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот двадцять гривень 82 коп.) пені, 11438,02 грн (одинадцять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 02 коп.) витрат на оплату судового збору. У решті позову в частині стягнення 161957,69 грн 3% річних, 136557,21 грн інфляційних втрат та 2893922,19 грн пені відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021р. рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі № 924/84/21 в частині стягнення з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на користь Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського РЕМ акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" 57520,82 грн пені скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в стягненні з Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" на користь Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського РЕМ акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" 57 520,82 грн пені. Стягнуто з Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11 А, ідентифікаційний код 22767506) в особі Кам'янець-Подільського району електричних мереж акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, пров. Будівельників, 3, ідентифікаційний код 22764666) на користь Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, ідентифікаційний код 36588183) 3405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
28.08.21р. на електрону адресу суду від представника відповідача комунального підприємства "Міськтепловоденергія" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду у справі №924/84/21, в якій просить суд відстрочити виконання рішення суду від 12.05.2021р. у справі № 924/84/21 до 10 жовтня 2021р. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що КП "Міськтепловоденергія" належить до комунальної власності і є основним в місті Кам'янець-Подільському виробником і надавачем послуг по теплопостачанню та водопостачанню населенню, бюджетним установам та суб'єктам підприємницької діяльності. Стягнення штрафних санкцій у даній справі в повному обсязі з врахуванням відсутності надходжень плати підприємству за надані послуги і боргів минулих періодів, може призвести до припинення господарської діяльності і блокувати роботу підприємства, що в свою чергу призведе до негативних наслідків.
Крім того, заявник звертає увагу на те, що КП "Міськтепловоденергія" є збитковим підприємством з незалежних від нього обставин і змушене надавати послуги за тарифами, встановленими НКРЕКП; джерела відшкодування нарахованих штрафних санкцій підприємство не має; невідкладне вжиття до КП "Міськтепловоденергія" заходів примусового виконання судового рішення зі сторони органів державної виконавчої служби, зупинення видаткових операцій по банківських рахунках підприємства призведе неможливості закуповувати природний газ для надання послуг з централізованого опалення, водопостачання та підігріву води усім категоріям споживачів, а також, як наслідок, ціле місто залишиться без гарячого водопостачання та питної води, що є неприпустимим на фоні зростання соціально-політичної напруги у суспільстві та ситуації в країні, яка склалася внаслідок виникнення та поширення коронавірусної хвороби COVID19 та початком навчального року.
Так, зважаючи на викладене, беручи до уваги фінансовий стан, КП "Міськтепловоденергія" вважає, що наведені ним обставини є такими, що підтверджують ускладненість та неможливість негайного виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.21р. та просить суд відстрочити виконання рішення суду по справі № 924/84/21 до 10.10.2021р.
06.09.2021р. представником акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" подано до суду письмові пояснення стосовно заяви комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, відповідно до яких просить суд відмовити у вказаній заяві. В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, зокрема, що боржник з моменту подання першої заяви про відстрочку виконання рішення суду по теперішній час до Кам'янець-Подільського РЕМ АТ "Хмельницькобленерго" щодо укладення договору на реструктуризацію заборгованості у зв'язку із важким матеріальним становищем з метою добровільного виконання зазначеного рішення не звертався. Тобто боржником не вжито жодних заходів з метою виконання рішення суду. Також позивачем відмічено, що твердження комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про те, що метою діяльності останнього є не отримання прибутку, є суперечливими, оскільки статутом даного підприємства передбачено, що підприємство створено з метою отримання прибутку (п.п. 2.1., 2.2. статуту). Крім того, як слідує із письмових пояснень, позивач критично оцінює наданий боржником фінансовий звіт, який навпаки свідчить про те, що комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" не є збитковим підприємством. При цьому, як стало відомо позивачу із матеріалів виконавчого провадження, у божника наявне майно та відкриті рахунки, на які можливо звернути стягнення існуючої заборгованості.
Ухвалою суду від 31.08.2021р. вищевказана заява комунального підприємства "Міськтепловоденергія" від 28.08.2021р. про відстрочку виконання рішення суду у справі № 924/84/21 до 10.10.2021р. призначено до розгляду в засіданні суду.
Представник відповідача (заявника) вимоги заяви підтримав з підстав, зазначених у поданій 28.08.2021р. заяві.
Відповідно до довідки комунального підприємства "Міськтепловоденергія" у останнього наявна кредиторська заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" на суму 357807,3 тис.грн, перед ТОВ "ЧОЕК" на суму 2301,6 тис.грн, перед Міністерством фінансів, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, НКРЕКП, Кам'янець-Подільською міською радою в загальній сумі 82708,4 тис.грн. Також наявна дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством в сумі 366515,4 тис.грн, дебіторська заборгованість населення перед підприємством в сумі 53263,4 тис.грн.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020р. у справі № 560/1380/20 позов КП "Міськтепловоденергія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу відповідно до Угоди про позики від 26.05.2014 № 8387-UA, договору субкредитування від 20.11.2014 №13010-05/102 та заяв від 30.10.2018 №01-10/2817, від 30.10.2018 №01-10/2816. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 9500105,35 грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Стягнуто на користь комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 23122,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021р. у справі № 560/1380/20 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.09.2020р. залишено без змін.
Відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2021р. у справі № 560/1837/21 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про стягнення заборгованості.
Крім того, на підтвердження своїх доводів, викладених у заяві від 28.08.2021р., заявником надано копії: статуту комунального підприємства "Міськтепловоденергія", затвердженого рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 20.08.2020р. № 510, звіту незалежного аудитора щодо фінансової звітності комунального підприємства "Міськтепловоденергія" за рік, що закінчився 31.12.2020р.
При розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі судом враховується наступне.
Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).
Обов'язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Також згідно зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в ст. 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно зі ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі "Жовнер проти України", заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
У поданій заяві 28.08.2021р. комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" посилається на тяжке фінансове становище підприємства, в обґрунтування якого надано звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності комунального підприємства "Міськтепловоденергія" за рік, що закінчився 31.12.2020р.
Однак, зазначений фінансовий документ не може бути доказом скрутного фінансового становища, оскільки звіт відображає фінансову звітність підприємства станом на 31.12.2020р., а не на час розгляду поданої комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" заяви про відстрочення виконання рішення суду. Окрім того, з даного приводу судом враховано правову позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 12.02.2018р. у справі № 906/434/17, в якій зазначено: "балансом (звіт про фінансовий стан) за І півріччя 2017 року підтверджується, що підприємство є збитковим за результатами господарської діяльності у І півріччі 2017 року, оскільки він відображає дані лише на конкретну дату та не показує проміжні дані ведення відповідачем господарської діяльності".
При цьому, як слідує із змісту звіту, аудитором при дослідженні фінансової звітності зазначено, що станом на 31.12.2020р. первісна вартість повністю амортизованих основних засобів, які продовжують використовуватись підприємством у своїй діяльності становить 58444 тис.грн. Задля оцінки впливу даного питання на фінансову звітність необхідним є проведення незалежної експертної оцінки основних засобів, яка не була проведена на дату Звіту аудитора. Із зазначеного, аудитор не мав змоги отримати достатні та належні аудиторські докази щодо впливу цього питання на вартість основних засобів, а також відповідного впливу на капітал у дооцінках. Крім того, як зазначено у звіті, підприємство використовує у процесі діяльності, однак не визнає у складі активів земельні ділянки, що позбавило аудитора змоги визначити суму необхідного коригування через відсутність у підприємства оцінки таких активів незалежним експертом та їх можливий вплив на вартість нематеріальних активів, а також відповідного впливу на капітал. Також аудитором відзначено, що підприємством не відображено в обліку різницю між фактичною вартістю послуг та затвердженим тарифом, тому на суму 321813 тис.грн збільшилась би дебіторська заборгованість бюджету перед підприємством та збільшився б фінансовий результат та власний капітал станом на 31.12.2019р. та 31.12.2020р. на суму 321813 тис.грн. Зазначені факти можуть мати суттєвий, але не всеохоплюючий вплив на фінансові звіти підприємства.
Водночас, як слідує зі звіту про фінансовий стан, комунальне підприємство "Міськтепловоденергія" володіє нематеріальними активами, основними засобами, грошовими коштами, статутним капіталом та іншими активами.
Вищевикладені у звіті незалежного аудитора обставини не дають можливості суду об'єктивно, станом на дату розгляду заяви комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про відстрочення виконання рішення суду встановити, що комунальне підприємство в дійсності перебуває у важкому фінансовому стані.
Щодо посилання відповідача про наявність у нього кредиторської заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" на суму 357807,3 тис.грн, перед ТОВ "ЧОЕК" на суму 2301,6 тис.грн, перед Міністерством фінансів, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України, НКРЕКП, Кам'янець-Подільською міською радою в загальній сумі 82708,4 тис.грн, судом зазначається, що відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов'язань.
При цьому, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у прийнятій постанові від 27.06.2018р. у справі № 813/8842/13-а.
Разом з тим, заявник є комунальним підприємством, а відповідно до ст. 42 та абзацу 5 ст. 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Також, як вбачається зі змісту звіту незалежного аудитора, після звітної дати відбулися події, що вплинули на економічну активність у 2020 році, зокрема карантинні обмеження, падіння ВВП, України, спад виробництва та ін. Однак, такі твердження не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки карантинні заходи, спад виробництва, падіння ВВП мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін.
Судом також відмічається, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021р. рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі № 924/84/21 підтримано в частині стягнення 139049,44 грн 3% річних, 565964,09 грн інфляційних втрат. Тому, враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р.), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Складне фінансове становище комунального підприємства "Міськтепловоденергія", яким обґрунтовано виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Із зазначеного, суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача (станом на кінець 2020 року), що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається комунальне підприємство "Міськтепловоденергія", лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. При цьому, фінансове становище комунального підприємства "Міськтепловоденергія" є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.
Судом також враховано, що комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" у порівнянні із заявою від 08.07.2021р. (вх.№ 05-08/1649/21 від 15.07.2021р.) про відстрочку виконання рішення суду, у задоволенні якої судом відмовлено, до заяви від 27.08.2021р., що розглядається судом, не долучено жодних інших доказів, підтверджуючих скрутне матеріальне становище боржника. А додані платіжні доручення (а.с. 63-72, том 3), згідно яких комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" проводились оплати за електроенергію, природній газ перед іншими контагентами, лише підтверджують платоспроможність комунального підприємства.
При цьому, боржником не доведено суду належними та допустимими доказами, що саме до 10.10.2021р. комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" буде повністю погашено існуючу заборгованість перед акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського РЕМ акціонерного товариства "Хмельницькобленерго".
У рішенні від 29.06.2004р. Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини".
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).
Суд також зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів.
Стаття 331 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення і суди вирішують виходячи з обставин справи. Проте, принципами цивільного законодавства є розумність, добросовісність та справедливість (ст. 2 ГПК України), та обов'язковість судових рішень, яка визначена статтею 129 Конституції України.
Судом звертається увага, що заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов'язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Отже, виключні обставини повинні свідчити саме про неможливість виконання рішення, між такими обставинами та неможливістю (ускладненістю) виконання такого рішення повинен бути причинний зв'язок.
Натомість, боржник, як на підставу необхідності у відстрочці виконання рішення посилається на скрутне фінансове становище підприємства.
Однак, за висновком суду, така підстава, як скрутне фінансове становище, не є виключною, винятковою чи такою, що свідчить про неможливість чи ускладненість виконання рішення на стадії його виконання.
Скрутне фінансове становище підприємства є наслідком діяльності роботи підприємства та не є винятковими підставами для надання відстрочки в розумінні ст. 331 ГПК України.
На переконання суду надання боржнику відстрочки не відповідає (суперечить) принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. Одними з елементів такого принципу визначеності є прозорість правової норми та впевненість сторони у її застосуванні. Принцип правової визначеності є невід'ємною складовою принципу верховенства права.
Надання відстрочки без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.
Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 21.02.2019р. у справі № 2-54/08).
Враховуючи наведене, суд вважає, що заявником не доведено належними доказами виключності обставин, що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення.
У рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи комунального підприємства "Міськтепловоденергія", викладені у заяві від 28.08.21р., не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення заяви відповідача у даній справі.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" не доведено відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України винятковості випадку та наявності правових підстав для відстрочки виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви від 28.08.2021р. комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про відстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі № 924/84/21 до 10.10.21р. необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні заяви комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про відстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2021р. у справі № 924/84/21 до 10 жовтня 2021р. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 07.09.2021 р.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи; 2, 3 - позивачу (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А; 32306, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, пров. Будівельників, 3); 4 - відповідачу (32302, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123).
Всім рекомендованим з повідомленням.