Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2731/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місто Одеса; код ЄДРПОУ ВП 40081200)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (місто Харків; код ЄДРПОУ 42031832)
про стягнення 60 355,00 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (відповідача) штраф в розмірі 60 355,00 грн. за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.
Також позивач просить суд покласти на ТОВ "Коксовий завод "Новомет" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12 липня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2731/21. Розгляд справи призначено без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
10 серпня 2021 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" на позовну заяву (за вх. № 18742), згідно якого відповідач, не погоджуючись з доводами позивача, зазначив, що на станції відправлення зважування було проведено на важільних вагах ВО-2002, зареєстрованих за № 11515-88 повірених в установленому порядку, а отже сертифікованими та паспортизованими електронними вагами ТОВ "Коксовий завод "Новомет" не могла бути визначена невірна маса вантажу у вагоні № 55635643.
Також відповідач наголошує про наявність дефекту форми спірного комерційного акту, його юридичну неспроможність, як засобу доказування за змістом зафіксованих у ньому обставин, посилаючись на відсутність у ньому підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши справу № 922/2731/21 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За накладною № 43339068 зі станції Основа Південної залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" здійснило відправлення на адресу TOB "МТА Сервіс ЛТД" станція призначення Жовтнева Одеської залізниці 6 (шість) вагонів з вантажем дрібняк коксовий, загальною масою 354100 кг., зокрема в вагоні № 55635643 - 65800 кг, тара - 23500 кг. Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці (підтверджується графою 24 перевізних документів), завантаження проводилося вантажовідправником (зазначені відмітки є в перевізних документах).
В процесі перевезення вантажу - 05.04.2021 на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено невідповідність в масі вантажу у вагоні № 55635643. В зв'язку з чим вагон був відчеплений, здійснено його огляд та контрольне зважування на вагонних вагах, про що складені акти загальної форми (ГУ -23) № 72712 та № 50520. За результатами контрольного зважування 05 квітня 2021 року складено також комерційний акт № 410006/70/46.
Відповідно до протоколу зважування та комерційного акта № 410006/70/46, вантаж маркований вапном, люка зачинені щільно, слідів втрати вантажу немає. Відповідно до даних зважування маса вантажу становила: брутто - 83250 кг., нетто - 60750 кг., тара - 22500 кг, відповідно до перевізних документів нетто 65800 кг., що не відповідає даним зазначеним вантажовідправником - в накладній на 5 050 кг менше.
Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі. Сума штрафу складає 60 355,00 грн. (12 071,00 * 5), де 12 071,00 грн. - провізна плата за вагон № 55635643; 5 - кількість провізних плат.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Як встановлено у частини третій статті 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 6 глави 1 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Відповідно до частини першої статті 909 ЦК України та частини першої статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно частини другої статті 908 ЦК України та частини п'ятої статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України також визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2). Відповідно, статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Також на підставі Статуту Мінтрансом затверджено Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезення вантажів, а саме пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів (ст.ст. 6, 23, 24 Статуту), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме пунктів 2.1 та 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі статтею 37 Статуту та пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що графа "маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником; вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником). У графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається: відправником або залізницею, у графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно частини першої статті 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у статті 129 Статуту визначено складання комерційного акту. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини першої статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Пунктом 4 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 за № 334 встановлено, що комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Досліджуючи питання щодо належності поданих сторонами доказів, надаючи оцінку Комерційну акту суд зазначає, що Розділом Ґ. "Опис пошкодження" встановлено: "Згідно актів загальної форми станції Знам'янка Од. № 72712 від 02.04.21р., № 50520 від 05.04.21р. вагон відчеплений на ваги перевірку. В документі зазначено вантаж навантажений навалом, розмір навантаження відносно висоти бортів не зазначено, маркований вагоном, вага-тара перевірена 22500 кг, нетто 65800 кг. При перевірці виявлено в вагоні навантаження рівномірне вище бортів 100мм".
Відповідно Розділу Д. "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" поверхня вантажу слабо маркована вапном. Каток не застосовувався. В вагоні глухі торцеві стінки люка щільно закриті. Об'єм кузова 90 м.куб. Слідів розкрадання та втрати вантажу немає. При зважуванні вагона з розчепкою 05.04.2021 на тензометричних статичних вагонних вагах CB-150000B2 ст. Знам'янка (держповірка ваг 03.09.20р) працівником станції Жеребіло Ю.Л. в присутності в.о. Заст. начальника станції Александренко Є.Ю. виявилось: брутто 83250 кг, тара з документа 22500 кг, нетто 60750 кг, що не відповідає вазі вантажу зазначеній у перевізних документах, вага вантажу в вагоні проти перевізного документу менше на 5050 кг.
Вказані у комерційному акті результати зважування підтверджуються також протоколом зважування партії завантажених вагонів за підписом Жеребіло Ю.Л.
Згідно з наявним у матеріалах справи технічним паспортом вагонних ваг (заводський номер 1569600043) станції Знам'янка Одеської залізниці, тензометричні вагонні ваги модифікації CB-150000B2 прийняті в експлуатацію 28.12.2012, міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців. Відмітками у паспорті підтверджено своєчасні здійснення ремонтів та повірок, а отже ваги придатні для зважування. Доказів, які давали б підстави для сумніву у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки, матеріали справи не містять.
Крім того, 05 квітня 2021 року вагон відправлено на станцію призначення за досильною накладною № 41529843. На станції призначення зроблено запис "що під час видачі вантажу, різниці проти цього акта не виявлено". Даний акт було підписано відповідальними особами залізниці, які приймали участь у перевірці. Зауважень під час перевірки не було і маса вантажу відповідно до протоколу зважування склала брутто 82 960 кг. (- 290 кг., в межах норм природної втрати).
Також суд зазначає, що визначення маси вантажу під час зважування на станції Знам'янка Одеської залізниці здійснювалося тим самим способом, що і вантажовідправником перед відправкою - шляхом зважування на вагонних вагах, що відповідає положенням статті 37 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про визначення маси вантажу у різний спосіб.
Пунктом 10 Правил складання актів також передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд звертає увагу на імперативність визначеного пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів. Водночас зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акта й інших працівників залізниці, поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі № 910/11397/17.
Комерційний акт № 410006/70/46 містить підписи начальника станції Маляренко Д.О., заступника начальника станції Александренко Є.Ю. та працівника станції, який особисто здійснював перевірку Жеребіло Ю.Л.
На підтвердження повноважень осіб, які підписали відповідний Комерційний акт, до матеріалів справи позивачем надано копію витягу з посадової інструкції заступника начальника станції Знам'янка Одеської залізниці Акціонерного товариства "Українська залізниця, затвердженої 25.12.2020, за змістом пункту 5.25. якої заступник начальника станції Знам'янка виконує обов'язки начальника вантажного району: приймає участь у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), за письмовим рапортом працівника станції, який особисто здійснював, перевірку, перевіряє зміст та приймає рішення про складання комерційного акта за що несе особисту відповідальність. Приймає участь у розслідуванні випадків несхоронних перевезень за оперативними повідомленнями та комерційними актами.
За змістом частини першої, третьої статті 64 та частини третьої статті 65 ГК України, підприємство як організаційна форма господарювання може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17, від 21.08.2019 у справі № 905/2360/18.
Враховуючи те, що згідно посадової інструкції заступника начальника станції Знам'янка саме Александренко Є.Ю. виконує обов'язки начальника вантажного району, суд вважає таким, що позбавлене правового обґрунтування твердження відповідача про те, що Комерційний акт № 410006/70/46 від 05 квітня 2021 року складено з порушенням пункту 10 Правил складання актів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Комерційний акт № 410006/70/46 підписано уповноваженими особами; за формою та змістом він відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а відтак, є належним доказом на підтвердження встановлених у ньому обставин - факту невідповідності фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (відправником) у накладній № 43339068, і різниця складає 5 050 кг.
Матеріали справи не містять також доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів щодо оскарження дій залізниці стосовно складання відповідного Комерційного акту. Відповідно, Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" не спростовано тих обставин, що саме вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу у спірній накладній.
Згідно із статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Також за приписами пункту 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами. При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Відповідне також узгоджується з правовою позицією, викладеною у вищезгаданих постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що провізна плата за перевезення вантажу 12 071,00 грн. позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення штраф в сумі 60 355,00 грн. Такий розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає статтям 118, 122 Статут залізниць України.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" щодо примусового стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в сумі 60 355,00 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи обґрунтованість заявлених у даній справі позовних вимог, судовий збір в мінімальному розмірі, що визначений Законом 2 270,00 грн. покладається судом на Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет".
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (місцезнаходження: 61071, місто Харків, Карачівське Шосе, будинок 44; код ЄДРПОУ 42031832) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження ВП: 65012, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19; код ЄДРПОУ ВП 40081200) штраф в розмірі 60 355,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "07" вересня 2021 р.
Суддя В.В. Рильова
справа № 922/2731/21