Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06 вересня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2671/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
в межах підготовчого провадження, в порядку статті 80 ГПК України, розглянувши клопотання Фермерського господарства "Еко Плюс" (вх. № 20558 від 06 вересня 2021 року) у справі
за позовом Фермерське господарство "Еко Плюс", село Стара Покровка,
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Басфорт Оіл Транс", місто Харків,
про стягнення коштів,-
здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно
апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2671/21.
В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справі № 922/2671/21.
06 вересня 2021 року позивач скерував на адресу суду клопотання (вх. № 20558 від 13 серпня 2021 року) про долучення до матеріалів справи визначених у прохальній частині доказів.
В судовому засідання позивач підтримав зазначене вище клопотання, просив суд залучити до матеріалів справи нові докази.
06 вересня 2021 року, у відповідності до норми статті 233 ГПК України, судом було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Розглянувши клопотання позивача, подане в порядку статті 80 ГПК України, суд зазначає наступне.
Згідно статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність. Даний принцип також знайшов своє відображення у статті 13 ГПК України, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року)
За змістом частини 2 статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Крім зазначеного, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на норми частини 4 статті 80 Кодексу, до якої, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80 ГПК України). Дані процесуальні вимоги визначені і в пункті 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, статтею 80 ГПК України внормовано декілька випадків, які регулюють механізм можливості/неможливості подання позивачем доказів разом з позовною заявою.
Позивачем застосовано механізм по долучення нових доказів в порядку статті 80 ГПК України.
З огляду на зазначені норми процесуального права, які регламентують механізм звернення позивача, в порядку статті 80 ГПК України, суд констатує, що останній подав клопотання про долучення доказів без клопотання про поновлення процесуального строку (оскільки стаття 80 ГПК України регламентує присічний строк для подання позивачем доказів - разом із позовом) та без зазначення обґрунтування поважних причин пропуску строку на їх подання. Крім того, позивачем в тексті позовної заяви жодним чином не вказано той факт, що з об'єктивних причин докази не могли бути подані разом із позовною заявою.
Доказів того, що у позивача існували перепони (поважні причини) щодо неможливості подання доказів по строку до подання позовної заяви (позовна заява скерована відповідачу та суду 02 липня 2021 року) позивачем не надано. В позовній заяві позивачем також не зазначено про неможливість подання доказів в порядку та строки до ГПК України, клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів, як і клопотання про витребування доказів до суду також скеровано не було.
Суд звертає увагу позивача про те, що суд не збирає докази замість сторони, а лише допомагає стороні в отриманні цих доказів у разі, якщо будуть дотриманні вимоги статті 80 ГПК України. Дані вимоги визначені законодавцем та є імперативними, та покликаними на інформування позивачем суду щодо відсутності можливості з отримання певного переліку доказів, що в свою чергу забезпечує дотримання принципу диспозитивності (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.
Позивач належними та допустимими доказами не обґрунтував поважність причини пропуску строку на подання нових доказів, в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Такі причини судом також не встановлені.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України). За приписами частини 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник буде відтерміновувати винесення судом рішення по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.
Суд зазначає, що позивач, звертаючись з клопотаннями про долучення доказів, не зазначає об'єктивних обставин, які б свідчили про неможливість своєчасно вчинити певні процесуальні дії (подати докази разом із позовною заявою), а в силу принципу диспозитивності на особу, що не подала своєчасно відповідні докази, покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності.
Таким чином, дослідивши подані матеріали, суд визнав клопотання позивача таким, що подано з порушенням процесуального строку та без обґрунтування поважності причини пропуску строку.
Керуючись статтями 2, 42, 80, 118, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-
Клопотання Фермерського господарства "Еко Плюс" (вх. № 20558 від 06 вересня 2021 року) залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повну ухвалу складено 07 вересня 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2671/21