07 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/497/21
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна", 03022, м. Київ, вул. Смольна, 9Б
до відповідача Приватно-орендного підприємства "Тернопільське", 48123, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Дворіччя
про стягнення заборгованості в сумі 51 606,81 грн, із яких: 14 382, 85 грн - сума пені, 22 081, 70 грн - сума річних, 15 142, 26 грн - сума інфляційних втрат.
Без повідомлення учасників справи
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватно-орендного підприємства "Тернопільське" про стягнення заборгованості в сумі 51 606,81 грн, із яких: 14 382, 85 грн - сума пені, 22 081, 70 грн - сума річних, 15 142, 26 грн - сума інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору №19 НХ 09 ТЕТО від 07.09.2018 купівлі - продажу в частині своєчасних розрахунків із позивачем, внаслідок чого на суму простроченої заборгованості нараховано пеню, відсотки річних та втрати від інфляції, стягнення яких і є предметом спору у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.08.2020 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і як вбачається із повернутого на адресу суду рекомендованого повідомлення - вищезазначена ухвала вручена відповідачу за довіреністю 11.08.2021.
Отже, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасників судового процесу на судовий захист.
Згідно ч. 3 ст. 252 ГПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, такими підставами є договори та інші правочини.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 22.09.2020 (Продавець)) та Приватно-орендним підприємством "Тернопільське" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №19 НХ 09 ТЕТО від 07.09.2018 (додаткова угода "Про умови поставки" від 07.09.2018, далі Договір), згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, найменування та асортимент якого вказуються в Специфікації - Додатку до даного Договору, яка становить його невід'ємну частину, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов Договору.
Ціна товару вказується в Специфікаціях - в еквіваленті долара США/Євро до гривні або тільки в гривні за Правилом визначення курсу валют за Договором. Дана ціна Товару є первинною, яка підлягає коригуванню на умовах Договору (п. 2.2 Договору).
Згідно п. п. 2.3., 2.4 Договору графік оплати вказується в додатках до Договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Продавця на підставі умов даного Договору або на підставі рахунку-фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Продавця. В платіжному документі Покупець зобов'язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладеного Договору, за яким здійснюється оплата товару, або номер рахунку-фактури (в разі його виставлення Продавцем). Відсутність виписаного Продавцем рахунку-фактури не звільняє Покупця від оплати за товар. В іншому випадку Продавець зараховує суму оплати на власний розсуд - для погашення загальної заборгованості Покупця по всім іншим зобов'язанням. Якщо у Покупця існує дебіторська заборгованість, то платіж незалежно від його призначення зараховується в першу чергу на погашення існуючої дебіторської заборгованості.
Пунктом 6.1. Договору визначено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Договорі, він сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 процентів річних від простроченої суми.
У разі порушення Покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за Товар відповідно до графіку, встановленого Договором, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості Товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених Договором (п. 6.2 Договору).
Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє Покупця від виконання своїх зобов'язань за Договором і не позбавляє Продавця права на інші заходи захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства України (п. 6.4 Договору).
Пунктами 6.5, 6.6 Договору унормовано, що до вимог про стягнення штрафних санкцій за Договором строк позовної давності складає 3 роки. Сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного в п. 6.5 Договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та його скріплення печатками Сторін і діє до остаточного виконання (п. 8.1 Договору).
Відповідно до даних Специфікації від 07.09.2018 (Додаток 1 НК до Договору) поставляється 40 тонн Етана насіння озимої пшениці І репр. (біг-бег 1000 кг), ціна за одиницю виміру 10 000,00 грн., сума 480 000,00 грн., кінцевий строк поставки Товару - 12.09.2018, повний розрахунок за товар здійснюється Покупцем не пізніше 30 жовтня 2019 року, до даного Додатку п. 2.2 Договору не застосовується.
На виконання зобов'язань за Договором Товариство поставило підприємству насіння Етана озимої пшениці І репр. (біг-бег 1000 кг) в кількості 20 тонн на загальну суму 480 000,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № АІ000025494 від 10.09.2018, на суму 240 000,00 грн, №АІ000025634 від 11.09.2018 на суму 240 000,00 грн, які підписані повноважними представниками обох сторін без будь-яких зауважень, підписи яких засвідчені печатками товариства та підприємства, та які містять застереження, що покупець претензій до кількості і якості одержаного товару не має, сертифікат якості отримав.
За даною Специфікацією повна оплата мала бути здійснена не пізніше 30.10.2019.
Відповідач здійснив оплату за отриманий товар у наступному порядку:
- 29.11.2019 - суму 250 000,00 грн, як переплату за іншим договором згідно Листа відповідача за вих. № б/н від 29.11.2019 зараховано в якості оплати за Специфікацією №1 ЗП від 07.09.2018 до Договору;
- 31.01.2020 - сплачено 16 514,42 грн згідно відповідної банківської виписки;
- 07.06.2021 - сплачено 213 327,75 грн згідно платіжного доручення № 500 від 07.06.2021.
Таким чином, всі операції по погашенню боргу за Специфікацією № 1 ЗП від 07.09.2018 до Договору здійснено відповідачем із простроченням.
Відсутність оплат, неможливість врегулювання ситуації в позасудовому порядку, вибуття відповідної суми боргу з обороту позивача, змусили останнього звернутися із позовною заявою від 27.11.2020 до Господарського суду Тернопільської області.
05.01.2021 Господарським судом Тернопільської області відкрито провадження у справі № 921/749/20 за позовом ТОВ "Агріі Україна" до ПОП "Тернопільське" про стягнення за Договором боргу в сумі 367 999,36 грн, із них: 213 327,75 грн - сума основного боргу; 50 248,31 грн - сума пені; 50 756,25 грн - сума відсотків річних; 48 000,00 грн - сума штрафу; 5 667,05 грн - сума інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17 червня 2021 року стягнуто з Приватно-орендного підприємства "Тернопільське" (48123, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Дворіччя, ідентифікаційний код 31422351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" (03022, м. Київ, вул. Смольна, 9Б, ідентифікаційний код 38948033) - 6 764 (шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 18 коп. пені, 10 151 (десять тисяч сто п'ятдесят одна) грн 25 коп. - річних, 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) грн 00 коп. штрафу, 5 667 (п'ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 05 коп. - інфляційних втрат та 5 273 (п'ять тисяч двісті сімдесят три) грн 63 коп. витрат по сплаті судового збору, а провадження у справі в частині стягнення 213 327,75 грн 00 коп. боргу закрито за відсутності предмета спору.
Однак, враховуючи те, що погашення боргу відповідачем за Специфікацією № 1 ЗП від 07.09.2018 до Договору здійснювалося із простроченням, а саме залишок боргу в сумі 213 327,75 грн сплачено 07.09.2021, тому позивач вважає, що його майнові права та інтереси порушувались протягом тривалого часу, він звернувся до з позовом до суду про стягнення пені, відсотків річних та втрат від інфляції на суму боргу 213 327,75 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.
Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч. ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Сторонами погоджено у п.6.4. Договору, що сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань за Договором і не позбавляє Продавця права на інші заходи захисту своїх інтересів відповідно чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як погоджено Сторонами в п. 6.1. Договору, Покупець за несвоєчасний або неповний розрахунок за придбаний Товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті Товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми.
В пунктах 6.5. і 6.6. Договору сторони погодили, що до вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором строк позовної давності складає 3 (три) роки і передбачені Договором штрафні санкції нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного в п. 6.5. даного Договору.
Зміст пунктів 6.5. і 6.6. Договору відповідає принципу свободи договору, визначеному у ст. 627 ЦК України, а також ч. 1 ст. 259 ЦК України, де зазначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін - в частині позовної давності щодо пені. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин четвертої і шостої статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховуються пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (базується на тривалості невиконання зобов'язань).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно представленого позивачем розрахунку позовних вимог розмір нарахованої відповідачу пені за період з 28.11.2020 по 06.06.2021 на суму 213 327,75 грн, становить 14 382,85 грн, інфляційних втрат за вказаний період складає 15 142,26 грн та 20 % річних (розмір річних визначений в договорі) - 22 081,70 грн.
Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
Розглянувши та перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що сума пені за період з 28.11.2020 по 06.06.2021 на суму 213 327,75 грн становить 14 546,52 грн. Однак, враховуючи, що суд не уповноважений виходити за межі визначеного позивачем максимального розміру встановленої суми, а тому вважає вимоги позивача про стягнення пені в сумі 14 382,85 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також судом перевірено представлений розрахунок 20 % річних (згідно договору) за вказаний позивачем період та визначено, що сума 20 % річних складає 22 315,50 грн. Однак, враховуючи, що суд не уповноважений виходити за межі визначеного позивачем максимального розміру встановленої суми, а тому вважає вимоги позивача про стягнення 20 % річних в сумі 22 081,70 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом перевірено і представлений розрахунок інфляційних втрат за вказаний позивачем період та визначено, що останній є обґрунтованим, а позов в даній частині таким, що підлягає до задоволення.
Здійснені судом розрахунки долучені до матеріалів справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем у справі, підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 73-75, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути Приватно-орендного підприємства "Тернопільське" (48123, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Дворіччя код ЄДРПОУ 31422351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Агріі Україна" (03022, м. Київ, вул. Смольна, 9Б, код ЄДРПОУ 38948033) 14 382 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн 85 коп. - пені; 22 081(двадцять дві тисячі вісімдесят одну) грн 70 коп. - 20 % річних, 15 142 (п'ятнадцять тисяч сто сорок дві) грн 26 коп. - інфляційних нарахувань, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна", 03022, м. Київ, вул. Смольна, 9Б
- Приватно-орендному підприємству "Тернопільське", 48123, Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Дворіччя.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено 07.09.2021
Суддя Н.В. Охотницька