м. Суми
06.09.2021 Справа № 920/517/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву №48/82 від 28.07.2021 (вх.№ 2941 від 02.08.2021) Публічного акціонерного товариства “Конотопський арматурний завод” про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/517/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми” (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35, код ЄДРПОУ 41884537)
до відповідача Публічного акціонерного товариства “Конотопський арматурний завод” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, буд. 60, код ЄДРПОУ 00218331)
про стягнення 433661 грн 22 коп.,
За участю представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідача (заявника) не прибув,
при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.07.2021 у справі № 920/517/21 позов задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Конотопський арматурний завод” (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, буд. 60, код ЄДРПОУ 00218331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми ” (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35, код ЄДРПОУ 41884537) 433661 (чотириста тридцять три тисячі шістсот шістдесят одну) гривню 22 коп заборгованості за спожиту електричну енергію, 6504 (шість тисяч п'ятсот чотири) гривні 92 коп. витрат по сплаті судового збору.
02.08.2021 відповідач - Публічне акціонерне товариство “Конотопський арматурний завод” звернувся до суду із заявою №48/82 від 28.07.2021 (вх.№ 2941 від 02.08.2021) про відстрочку виконання судового рішення у справі № 920/517/21, відповідно до якої просить суд відкласти (перенести) виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2021 року у справі № 920/517/21 про стягнення з ПАТ “Конотопський арматурний завод” на користь ТОВ “Енера Суми” заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 433661 грн 22 коп. та 6504 грн 92 коп. витрат по сплаті судового збору терміном на 1 рік.
Ухвалою суду від 05.08.2021 призначено розгляд заяви на 10.08.2021,12:20.
10.08.2021 позивачем подано заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення.
Ухвалою суду від 10.08.2021 відкладено розгляд заяви на 06.09.2021,11:30.
В судове засідання 06.09.2021 представники сторін не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглядаючи заяву про відстрочення виконання рішення суду у справі судом враховується таке.
Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).
Обов'язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Також згідно зі ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в ст. 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно зі ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі "Жовнер проти України", заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004 р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Заявник в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду посилається на скрутне фінансово-економічне становище.
Судом відмічається, що рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2021р. набрало законної сили, відповідно це надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р.), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
Стаття 331 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення і суди вирішують виходячи з обставин справи. Проте, принципами цивільного законодавства є розумність, добросовісність та справедливість (ст. 2 ГПК України), та обов'язковість судових рішень, яка визначена статтею 129 Конституції України.
Судом звертається увага, що заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов'язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Надання відстрочки без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.
Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 21.02.2019р. у справі № 2-54/08).
Суд вважає за необхідне зауважити, що заявник є комунальним підприємством, а відповідно до ст. 42 та абзацу 5 ст. 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Тобто можлива збитковість діяльності підприємства є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення. Крім того, відповідачем не надано доказів на вчинення тих чи інших дій на виконання рішення суду яке останній просить відстрочити.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, положення законодавства, зокрема, принцип обов'язковості судового рішення, суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності обставин, які б слугували достатньою підставою для відстрочки виконання рішення суду у цій справі, а тому заява Публічного акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод» від 28.07.2021 № 48/82 про відстрочку виконання рішення господарського суду від 20.07.2021р. терміном на 1 рік задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви №48/82 від 28.07.2021 (вх.№ 2941 від 02.08.2021) Публічного акціонерного товариства “Конотопський арматурний завод” про відстрочку виконання судового рішення від 20.07.2021 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з негайно після підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання з урахуванням ч. 4 розділу Х ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 07.09.2021.
Суддя С.В. Заєць