вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"26" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/315/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008)
про стягнення 121 147 365, 88 грн
у судовому засіданні приймали участь представники сторін:
- від позивача: (ВКЗ) Незнамова Т.О.;
- від відповідача: (ВКЗ) Бабій В.В.
У квітні 2021 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі ТОВ "Рівнетеплоенерго") про стягнення 121 147 365, 88 грн заборгованості, з яких: 106 993 587,24 грн основного боргу, 3 116 853,83 грн пені, 3 506 193,10 грн трьох процентів річних та 7 530 731,71 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №5155/1920-ТЕ-28 від 23.09.2019 про постачання природного газу щодо своєчасного та в повному обсязі оплати переданого товару.
Ухвалою суду від 05.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.05.2021.
Ухвалою суду від 25.05.2021 клопотання ТОВ "Рівнетеплоенерго" про продовження строку на подачу відзиву на позов задоволено. Продовжено ТОВ "Рівнетеплоенерго" строк для подання відзиву на позов до 07.06.2021 (включно). Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 10.06.2021.
09 червня 2021 року відповідачем засобами поштового зв'язку надіслано на адресу суду заяву про зменшення штрафних санкцій, в якій просив зменшити нараховану позивачем пеню на 100%, зокрема, обґрунтовуючи це своїм нестабільним та збитковим матеріальним становищем.
Ухвалою суду від 10.06.2021 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 13.07.2021.
Ухвалою суду від 13.07.2021 закрито підготовче провадження у справі №918/320/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.08.2021.
У судовому засіданні 18.08.2021 судом оголошувалася перерва по 26.08.2021.
У судовому засіданні 26.08.2021 представник позивача просила задоволити позов з підстав наведених у позовній заяві. Представник відповідача просив зменшити на 100 % пеню, щодо решти позовних вимог заперечень не висловив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
23 вересня 2019 року між ПАТ "НАК" "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, позивач) та ТОВ "Рівнетеплоенерго" (надалі - Споживач, відповідач) було укладено Договір № 5155/1920-ТЕ-28 постачання природного газу (далі - Договір, т. 1, а.с. 11-20), за умовами якого, Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).
В подальшому 24.10.2019, 12.11.2019, 09.12.2019, 28.12.2019, 28.01.2020, 24.02.2020, 23.03.2020 та 23.04.2020 сторони Договору уклали додаткові угоди №1-8 (т. 1, а.с. 21-29).
Відповідно до п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Постачальник передає Споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 50 644,564 (п'ятдесят мільйонів шістсот сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят чотири) куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м): жовтень 2019 - 2 272, 622; листопад 2019 - 7 236, 060; грудень 2019 - 10 138, 055; січень 2020 - 11 366, 870; лютий 2020 - 8 843, 216; березень 2020 - 8 436, 871; квітень 2020 - 2 350,870 (п. 2.1. Договору).
Пунктом 3.8. Договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди), коли Споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується Споживачем в акті приймання-передачі газу. В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього Договору).
Згідно п. 4.2. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу визначається Сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.
У п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору Сторони визначили доповнити пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору підпунктом 4.2.1 у наступній редакції: "4.2.1. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 272,7604 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 127,3125 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб.м на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 429,9504 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 315,9405 грн за 1000 куб.м."
У п. 1 Додаткової угоди № 2 до Договору Сторони визначили доповнити пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору підпунктом 4.2.2 у наступній редакції: "4.2.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 899,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 878,80 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб.м на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 056,19 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 067,43 грн за 1000 куб.м."
У п. 1 Додаткової угоди № 3 до Договору Сторони визначили доповнити пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору підпунктом 4.2.3 у наступній редакції: "4.2.3. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 276,6958 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 132,035 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб.м на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 433,8858 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 320,663 грн за 1000 куб.м."
У п. 1 Додаткової угоди № 4 до Договору Сторони визначили доповнити пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору підпунктом 4.2.4 у наступній редакції: "4.2.4. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим Договором складає 5 500,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 6 600,00 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 - 157,19 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 грн за 1000 куб.м на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 657,19 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 6 788,63 грн за 1000 куб.м."
У п. 1 Додаткової угоди № 5 до Договору Сторони визначили викласти з 01 січня 2020 року, зокрема, пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору у наступній редакції: "4.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим Договором складає 4 650,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 5 580,00 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 774,16 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 728,99 грн".
У п. 1 Додаткової угоди № 6 до Договору Сторони визначили викласти з 01 лютого 2020 року пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору у наступній редакції: "4.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) за цим Договором складає 3 948,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 4 737,60 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 072,16 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 886,59 грн".
У п. 1 Додаткової угоди № 7 до Договору Сторони визначили викласти з 01 березня 2020 року пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору у наступній редакції: "4.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) за цим Договором складає 3 396,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 4 075,20 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 520,16 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом ПДВ - 4 224,19 грн".
У п. 1 Додаткової угоди № 8 до Договору Сторони визначили викласти з 01 квітня 2020 року пункт 4.2. Розділу 4 "Ціна природного газу" цього Договору у наступній редакції: "4.2. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) за цим Договором складає 2 897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 3 476,40 грн.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 грн.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 021,16 грн за 1000 куб.м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом ПДВ - 3 625,39 грн".
Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Пунктом 11.1. Договору визначено, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Вказаний Договір та Додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплені відбитками печаток останніх.
На виконання умов Договору Постачальник передав Споживачу у власність природний газ на загальну суму 210 175 317,13 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2019 на суму 3 293 922,90 грн, актом приймання-передачі від 30.11.2019 на суму 39 567 299,12 грн, актом приймання-передачі від 31.12.2019 на суму 39 300 901,69 грн, актом приймання-передачі від 31.01.2020 на суму 50 911 465,18 грн, актом приймання-передачі від 29.02.2020 на суму 41 360 819,28 грн, актом приймання-передачі від 31.03.2020 на суму 26 960 970,66 грн, актом приймання-передачі від 30.04.2020 на суму 8 779 938,30 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками Постачальника та Споживача без зауважень та заперечень ( т. 1, а.с. 46-52).
Позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.
Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором на момент звернення з позовом складає 106 993 587,24 грн.
Також, у зв'язку із порушенням відповідачем термінів виконання грошових зобов'язань за договором поставки природного газу, позивачем, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 116 853,83 грн - пені, 3% річних в розмірі 3 506 193,10 грн та 7 530 731,71 грн інфляційних втрат згідно долученого розрахунку (а.с. 11-16).
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" відповідач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів сплати заборгованості в сумі 106 993 587,24 грн відповідач не надав, вимог позивача в цій частині не спростував.
Враховуючи надані позивачем копії актів приймання-передачі природного газу та докази часткової сплати заборгованості відповідачем (надані позивачем банківські виписки), суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 106 993 587,24 грн основної заборгованості за Договором.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Пунктом 7.2. Договору визначено, у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У п. 2 Додаткової угоди № 5 до Договору, Сторони визначили викласти з 01.01.2020 року пункт 7.2. Розділу 7 "Відповідальність Сторін" цього Договору у наступній редакції: "7.2. У разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд зазначає, що відповідач допустив порушення строків оплати поставленого згідно Договору природного газу, відтак повинен нести відповідальність за порушення зобов'язання передбачену Законом та Договором.
У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач, керуючись пунктом 7.2. Договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 3 116 853,83 грн.
Судом перевірено наданий розрахунок пені та визнано його арифметично правильним.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, за положенням частини першої статті 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Відповідач подав клопотання у якому просив суд скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму штрафних санкцій (пені), які підлягають стягненню на 100% із врахуванням: того, що відповідач є об'єктом критичної інфраструктури та має стратегічне значення; майнового (збиткового) стану відповідача; стягнення пені без істотного зменшення у період фінансової кризи призведе до збитковості відповідача; того, що заборгованість за природний газ, отриманий відповідачем від позивача виникла через несплату кінцевими споживачами; добросовісної поведінки відповідача та відсутності прямого умислу; ТОВ "Рівнетеплоенерго" не могло впливати на розподіл коштів з рахунку із спеціальним режимом використання, нормативи відрахування з якого визначалось Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; майнового стану позивача, який не довів що погіршення фінансового стану чи завдання йому збитків виникло саме у зв'язку з невиконанням відповідачем Договору; відповідач має заборгованість за оренду котелень та теплопунктів та за оренду об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в сумі 11 188 257,96 грн за 2020 рік; у зв'язку з несвоєчасною виплатою державою пільг і житлових субсидій виник борг державного бюджету перед ТОВ "Рівнетеплоенерго"; при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Оцінивши надані сторонами докази на підтвердження своїх позицій, з огляду на відсутність підстав для висновку про те, що порушення відповідачем зобов'язання за Договором мало наслідком значні збитки для позивача, суд, повно та всебічно перевіривши доводи сторін щодо зменшення штрафних санкцій та надані на їх підтвердження докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового зменшення розміру належних до сплати пені на 50 %, до 1 558 426 грн 92 коп., що за обставин цієї справи не призводить до нівелювання значення неустойки як відповідальності за порушення виконання зобов'язання.
При цьому суд враховує те, що позивач не надав суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості за поставлений природний газ.
За таких обставин, суд вважає можливим зменшити розмір пені до 50% від заявленої суми 3 116 853 грн 83 коп., та стягнути її в сумі 1 558 426 грн 92 коп.
В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 558 426 грн 91 коп. слід відмовити.
Крім того, з огляду на прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу передбачені ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 7 530 731,71 грн та 3 506 193,10 грн 3% річних.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що надані розрахунки позивача є арифметично вірними, відповідають положенням статті 625 ЦК України, а відтак позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 7 530 731,71 грн та 3 506 193,10 грн 3% річних підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основний борг у сумі 106 993 587 грн 24 коп., 3% річних в розмірі 3 506 193 грн 10 коп., інфляційні втрати у сумі 7 530 731 грн 71 коп., пеню у розмірі 1 558 426 грн 92 коп. підлягають до задоволення. У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 558 426 грн 91 коп. слід відмовити.
Як роз'яснено в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21 лютого 2013 року, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 794 500 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 121 147 365, 88 грн задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ) основний борг у сумі 106 993 587 (сто шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн 24 коп., 3% річних в розмірі 3 506 193 (три мільйони п'ятсот шість тисяч сто дев'яносто три) грн 10 коп., інфляційні втрати у сумі 7 530 731 (сім мільйонів п'ятсот тридцять тисяч сімсот тридцять одну) грн 71 коп., пеню у розмірі 1 558 426 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн 92 коп. та 794 500 (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 1 558 426,91 коп. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2021.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя І.О. Пашкевич