36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
(за результатами розгляду скарги при виконанні судового рішення)
02.09.2021 Справа № 917/37/17
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали скарги Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» від 23.07.2021 р. (вх. № 33 від 28.07.2021 р.) на дії та бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) при виконанні наказу у справі № 917/37/17
за позовом Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, селище міського типу Васильківка, провулок Театральний, будинок 8,
до Приватного акціонерного товариства «АВТОКРАЗ», 39631, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Київська, будинок 62,
про зобов'язання вчинити дії
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники:
від стягувача: Колінько Н.О.
від боржника та виконавця: відсутні.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17 задоволено позов Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», зобов'язано Публічне акціонерне товариство «АВТОКРАЗ» (на даний час у зв'язку зі змінами до статутних документів - Приватне акціонерне товариство «АВТОКРАЗ») виконати умови Договору №653/15 від 17.08.2015 року, передати Фермерському господарству «Агрофірма «Віктор» товар, а саме: два автомобіля - самоскида КрАЗ-6511С4-0000082-000 (ТУ У 29.1-05808735-169:2014 та два причепа вантажних самоскида PCWI 33 на шасі причепа Wielton PS-3D. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АВТОКРАЗ» на користь Фермерського господарства «Агрофірма «ВІКТОР» витрати на сплату судового збору 1378,00 грн.
На виконання вказаного рішення господарського суду Полтавської області видано наказ від 12.06.2017 р., який перебував на виконанні у Автозаводському ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області (на даний час - у Автозаводському відділі державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (ВП № 57472191).
27.06.2019 року головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Коротких Д.Г. прийнято постанову, якою закінчено виконавче провадження № 57472191 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 р. визнано неправомірними дії головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Коротких Д.Г. при винесенні постанови від 27.06.2019 р. у виконавчому провадженні № 57472191 про закінчення виконавчого провадження, скасовано вказану постанову та зобов'язано державного виконавця усунути порушення шляхом відновлення виконавчого провадження № 57472191 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17.
Постановою головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Коротких Д.Г. від 10.12.2019 р. вказане виконавче провадження відновлено.
16.07.2021 року головним державним виконавцем вказаного відділу державної виконавчої служби Братчун О.О. було прийнято постанову, якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17.
28.07.2021 року Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» звернулося до суду з даною скаргою про визнання незаконною бездіяльності головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. щодо невжиття заходів примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17, визнання неправомірними дій головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Братчун О.О. в частині винесення постанови від 16.07.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57472191, скасування зазначеної постанови та зобов'язання державного виконавця усунути порушення шляхом продовження примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17, а також вжиття всіх необхідних заходів для фактичного повного виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17.
В обґрунтування вимог про визнання незаконною бездіяльності головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. щодо невжиття заходів примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17 скаржник посилається на те, що державним виконавцем не було оскаржено постанову Слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції про закриття кримінального провадження щодо невиконання Приватним акціонерним товариством «АВТОКРАЗ» рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17, а також ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.11.2020 р. у справі № 524/7348/20 про відмову в задоволенні подання старшого державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника юридичної особи ПрАТ «АвтоКрАЗ».
Крім того, ФГ «Агрофірма «Віктор» заявляє про те, що з жовтня 2020 року до 16.07.2021 року державним виконавцем не вживалися дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Також скаржник стверджує, що вимога ФГ «Агрофірма «Віктор» про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «АВТОКРАЗ» виконати умови Договору № 653/15 від 17.08.2015 року та передати Фермерському господарству «Агрофірма «Віктор» товар, а саме: два автомобіля-самоскида КрАЗ-6511С4-0000082-000 (ТУ У 29.1-05808735-169:2014 та два причепа вантажних самоскида PCWI 33 на шасі причепа Wielton PS-3D є немайновою, а тому дія мораторію на задоволення вимог кредиторів в провадженні у справі про банкрутство ПрАТ «АВТОКРАЗ» на неї не поширюється, з огляду на що постанова Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 16.07.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57472191 є незаконною та підлягає скасуванню.
16.08.2021 року від ФГ «Агрофірма «Віктор» на адресу суду надійшло клопотання б/н від 11.08.2021 р. (вх. № 8982) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Орган виконання судових рішень представництво в судове засідання не забезпечив, станом на час розгляду скарги заперечень, пояснень та витребуваних судом матеріалів виконавчого провадження не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З урахуванням зазначеного, розглянувши скаргу Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», заслухавши представника стягувача, суд дійшов наступних висновків:
Щодо строків звернення до суду зі скаргою:
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон тут і далі в редакції на момент вчинення виконавчих дій) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані
йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент звернення стягувача до суду зі скаргою) рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Водночас, згідно зі ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 р. у справі № 920/149/18 дійшла висновку, що стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Враховуючи наведене, заявник мав право звернутися зі скаргою на рішення, дії державного виконавця у десятиденний строк з дня, коли він міг дізнатися або повинен був дізнатися про порушення його права.
З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях.
Суд повинен, перш за все, встановити, коли заявнику стало або могло бути відомо про порушення його прав у виконавчому провадженні, а відтак чи звернувся він до суду зі скаргою у строк встановлений ч. 1 ст. 341 ГПК України.
Так, судом встановлено, що скарга Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» на рішення та бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) при виконанні наказу у справі № 917/37/17 надійшла до господарського суду Полтавської області 28.07.2021 року, що підтверджується відміткою канцелярії суду.
Водночас, згідно з ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Враховуючи що дану скаргу ФГ «Агрофірма «Віктор» було здано на пошту 26.07.2021 року (згідно з відміткою поштового відділення), оскарження дій головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О.О. та постанови останнього від 16.07.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57472191 здійснено з дотриманням встановлених ст. 341 ГПК України строків.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 р. у справі № 175/3995/17-ц, бездіяльність виконавця є триваючим правопорушенням, тому початок перебігу строку на її оскарження відкладається автоматично, а отже строк на звернення ФГ «Агрофірма «Віктор» до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. щодо невжиття заходів примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17 заявником не пропущено.
Щодо бездіяльності головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротких Д.Г. в частині невжиття заходів примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17, яку скаржник просить визнати незаконною (п. 1 прохальної частини скарги), суд зазначає наступне:
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 22.10.2018 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 12.06.2018 року у справі № 917/37/17.
Відповідно до ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як встановлено судом на підставі наявних у справі матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем 20.11.2018 року, 12.12.2018 року, 16.04.2019 року та 03.05.2019 року було здійснено перевірки виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2018 року у справі № 917/37/17, а також направлено до Публічного акціонерного товариства «АВТОКРАЗ» вимогу від 08.04.2019 р. про передачу Фермерському господарству «Агрофірма «Віктор» товар, а саме: два автомобіля самоскида КРАЗ 6511С4 0000082-000 та два причепа вантажних самоскида PCW 33 на шасі причепа Wielton PS-3D.
За невиконання без поважних причин боржником рішення державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Коротких Д.Г. винесено постанови від 17.04.2019 р. та 03.05.2019 р. про накладення на Публічне акціонерне товариство «АВТОКРАЗ» штрафу в розмірі 5 100,00 грн. та 10 200,00 грн. відповідно.
Також державним виконавцем направлено до органу досудового розслідування заяву (подання) № 33697 від 06.05.2019 р. про притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.06.2019 р.
Як зазначено вище, постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 р. визнано неправомірними дії головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Коротких Д.Г. при винесенні постанови від 27.06.2019 р. у виконавчому провадженні № 57472191 про закінчення виконавчого провадження, скасувати вказану постанову та зобов'язано державного виконавця усунути порушення шляхом відновлення виконавчого провадження № 57472191 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17.
У відповідності до вказаних вимог Постановою головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Коротких Д.Г. від 09.01.2020 р. вказане виконавче провадження відновлено.
Як вбачається з листа Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) № 126812 від 08.09.2020 р., направленого на адресу Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», державний виконавець неодноразово звертався до боржника з вимогою виконати рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17, у відповідь на які останній повідомляв про те, що ПрАТ «АВТОКРАЗ» перебуває в процедурі банкрутства, а тому фактично виконати дане зобов'язання не має змоги.
Крім того, у вказаному листі державний виконавець повідомив стягувача про те, що 07.04.2020 року на адресу відділу ДВС надійшла відповідь арбітражного керуючого ПрАТ «АВТОКРАЗ» Кізленка В.А. на запит державного виконавця щодо інформації про інвентаризаційний опис майна, наявність кредиторських вимог та затвердженого реєстру кредиторів, у якій наголошено на незалежності арбітражного керуючого під час здійснення повноважень у процедурі банкрутства.
Також, як зазначено у листі № 126812 від 08.09.2020 р., 05.06.2020 р. та 13.07.2020 р., під час перебування на території ПрАТ «АВТОКРАЗ» державним виконавцем встановлено факт перебування підприємства в процесі простою з 17.03.2020 р. по 31.08.2020 р., а також відсутність автомобілів та комплектуючих для їх виготовлення, про що складено відповідні акти.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.02.2020 р. у справі № 800/304/17, протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Скаржник стверджує про те, що з жовтня 2020 року до 16.07.2021 року державним виконавцем не вживалося жодних дій, спрямованих на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17.
Проте скаржник не навів жодних обґрунтувань стосовно того, що було проявом саме протиправної бездіяльності державного виконавця, тобто які фактичні обставини свідчать про те, що невиконання згаданого судового рішення станом на певну календарну дату є результатом невжиття державним виконавцем заходів чи ухвалення рішень (і яких), які він у межах своїх повноважень був зобов'язаний вжити/ухвалити, але не зробив цього, і що об'єктивно йому завадило.
Констатація одного лише факту невиконання судового рішення без з'ясування обставин стосовно того, що зумовило його невиконання, не може бути достатнім і переконливим свідченням того, що державний виконавець допустив протиправну бездіяльність.
Водночас, враховуючи хід проведення виконавчого провадження № 57472191, викладений вище, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку державним виконавцем вчинялися дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для виконання рішення суду, зокрема, ст. 63 вказаного Закону, якою передбачений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
У скарзі фактично виокремлено 2 випадки протиправної, на думку скаржника, бездіяльності виконавця, що стосуються неоскарження виконавцем Коротких Д.Г. закриття кримінального провадження від 23.09.2019р. та ухвали Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.11.2020р. у справі №524/7348/20. Судом взято до уваги, що за приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, оскарження актів правоохоронних органів чи судів є правом, а не обов'язком державного виконавця, а тому посилання скаржника на протиправний характер невчинення державним виконавцем відповідних дій не узгоджується з вищезазначеним положенням ст. 19 Конституції України та іншими нормами чинного законодавства України.
Щодо незаконності дій головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Братчун О.О. в частині винесення постанови від 16.07.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57472191 та скасування зазначеної постанови (п.п. 2, 3 прохальної частини скарги):
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2018 р. відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» (код ЄДРПОУ 05808735) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлені Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст. 1 вказаного Кодексу банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
Згідно зі ст. 41 Кодексу мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).
Пунктом 4 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
У відповідності до зазначених вимог законодавства державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Братчун О.О. зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57472191, про що 16.07.2021 р. винесено відповідну постанову.
Скаржник стверджує про те, що вимога ФГ «Агрофірма «Віктор» про зобов'язання ПАТ «АВТОКРАЗ» виконати умови Договору № 653/15 від 17.08.2015 року та передати Фермерському господарству «Агрофірма «Віктор» товар, а саме: два автомобіля-самоскида КрАЗ-6511С4-0000082-000 (ТУ У 29.1-05808735-169:2014 та два причепа вантажних самоскида PCWI 33 на шасі причепа Wielton PS-3D, задоволена рішенням господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17, є немайновою, а тому дія мораторію на задоволення вимог кредиторів в провадженні у справі про банкрутство ПрАТ «АВТОКРАЗ» на неї не поширюється.
Дані твердження ФГ «Агрофірма «Віктор» судом, однак, не приймається з огляду на наступне:
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Заявлені вимоги позивача про зобов'язання виконати умови договору поставки та поставити товар ґрунтуються на наявності грошових вимог, що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов'язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку та носять майновий характер,.
Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 р. у справі № 910/13737/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога ФГ «Агрофірма «Віктор» про зобов'язання ПАТ «АВТОКРАЗ» виконати умови Договору № 653/15 від 17.08.2015 року та передати Фермерському господарству «Агрофірма «Віктор» товар, а саме: два автомобіля-самоскида КрАЗ-6511С4-0000082-000 (ТУ У 29.1-05808735-169:2014 та два причепа вантажних самоскида PCWI 33 на шасі причепа Wielton PS-3D є майновою.
Крім того, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оскільки вимога ФГ «Агрофірма «Віктор» про зобов'язання ПАТ «АВТОКРАЗ» виконати умови Договору № 653/15 від 17.08.2015 року та передати Фермерському господарству «Агрофірма «Віктор» товар, а саме: два автомобіля-самоскида КрАЗ-6511С4-0000082-000 (ТУ У 29.1-05808735-169:2014 та два причепа вантажних самоскида PCWI 33 на шасі причепа Wielton PS-3D, задоволена рішенням господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17, виникла до винесення постанови від 24.09.2018 р. про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз», ФГ «Агрофірма «Віктор» є конкурсним, а не поточним кредитором боржника, а тому підстави для виключення вказаної вимоги з-під дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, передбачені ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, у даному випадку відсутні.
Таким чином, постанова державного виконавця від 16.07.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57472191 прийнята з дотриманням чинного законодавства України.
Враховуючи, що судом не встановлено факту незаконної бездіяльності державного виконавця, а також факту неправомірності дій останнього в частині винесення постанови від 16.07.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57472191, підстави для задоволення вимог скаржника про зобов'язання державного виконавця усунути порушення шляхом продовження примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 12.06.2017 р. у справі № 917/37/17 та вжиття всіх необхідних заходів для фактичного повного виконання рішення господарського суду Полтавської області від 02.03.2017 р. у справі № 917/37/17 (п.п. 4, 5 скарги) також відсутні.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що додаткові документи, надані з клопотанням б/н від 11.08.2021 р. (вх. № 8982 від 16.08.2021 р.) (роздруківки веб-сторінок) не містять жодних даних щодо наявності або відсутності конкретних обставин на підтвердження та в обґрунтування вимог Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор», викладених у прохальній частині скарги від 23.07.2021 р. (вх. № 33 від 28.07.2021 р.).
Відповідно до приписів ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Положенням ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 234, 342-344 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні скарги Фермерського господарства «Агрофірми «Віктор» від 23.07.2021 р. (вх. № 33 від 28.07.2021 р.) на дії та бездіяльність державного виконавця Автозаводського відділу Державної виконавчої служби у м.Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Суми) при виконанні наказу у справі № 917/37/17.
Ухвала набирає законної сили 02.09.2021р. та може бути оскаржена протягом 10 днів (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повна ухвала складена 06.09.2021 р.
Суддя Мацко О.С.