Рішення від 06.09.2021 по справі 916/1729/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1729/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком” до Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації про стягнення 25 340,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком” (далі по тексту - АТ „Укртелеком”) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації (далі по тексту - Управління) про стягнення заборгованості у розмірі 25 340,61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем обов'язку з відшкодування вартості наданих позивачем послуг пільговим категоріям громадян протягом періоду з 01.06.2020р. по 31.12.2020р.

Ухвалою суду від 22.06.2021р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Управління було повідомлено про розгляд господарським судом даної справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням, з якого вбачається, що ухвала суду від 22.06.2021р. була вручена відповідачеві 29.06.2021р.

05.07.2021р. до господарського суду від Управління надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність у бюджеті коштів на відшкодування вартості наданих позивачем послуг пільговим категоріям громадян, оскільки субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування даних послуг передбачені не були.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Проте, в порушення вимог ч. 2 ч. 6 ст. 165 ГПК України Управлінням не було надано суду доказів надсилання відзиву на позовну заяву на адресу АТ „Укртелеком”, що має наслідком необхідність залишення відзиву без розгляду. Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 року по справі №911/3947/16.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

АТ „Укртелеком” разом із листами від 06.07.2020р., від 05.08.2020р., від 07.09.2020р., від 07.10.2020р., від 05.11.2020р., від 05.12.2020р., від 05.01.2021р., було надіслано на адресу Управління розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг, акти звіряння розрахунків на надані пільговим категоріям громадян послуги протягом періоду з 01.06.2020р. по 31.12.2020р.

При зверненні до господарського суду із позовними вимогами до Управління позивачем було наголошено про неналежне виконання відповідачем зобов'язань із відшкодування вартості послуг у розмірі 25 340,61 грн., наданих пільговим категоріям громадян протягом періоду з 01.06.2020р. по 31.12.2020р., у зв'язку з чим, АТ „Укртелеком” просило стягнути із відповідача спірну суму заборгованості.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Згідно з ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року N 2017-III (з наступними змінами та доповненнями) виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

В силу вимог ч. 1-2 ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України ”Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року N 1280-IV (з наступними змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Положеннями п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 за № 295, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Частиною 1 ст. 11, ст. 27 „Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від від 21.05.1997р. (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно положень ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 82 Бюджетного кодексу України видатки бюджетів поділяються на: 1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню; 2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності; 3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки, визначені пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України (ст. 83 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки, зокрема, на соціальний захист та соціальне забезпечення.

Відповідно до п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Отже, бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).

Згідно п. 3 Положення №117 від 29.01.2003 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ „Укртелеком” надсилало на адресу Управління розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг, акти звіряння розрахунків на надані пільговим категоріям громадян послуги протягом періоду з 01.06.2020р. по 31.12.2020р. Проте, надіслані позивачем акти звіряння з боку відповідача підписані не були, будь-які зауваження щодо сформованих позивачем списків громадян, яким були надані послуги на пільгових умовах, відповідачем також надано не було.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із Управління на користь АТ „Укртелеком” вартості наданих позивачем послуг пільговим категоріям громадян протягом періоду з 01.06.2020р. по 31.12.2020р.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі “Кечко проти України” (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року та у справі “Бакалов проти України” від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

При цьому, господарський суд додатково зазначає, що відсутність бюджетних коштів для відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, не може бути підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання з компенсації наданих позивачем послуг. Позиція суду щодо необхідності здійснення розрахунків між відповідачем та позивачем за надані останнім послуги пільговим категоріям громадян відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. по справі №916/2456/17.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд визнає обґрунтованою та доведеною суму заборгованості відповідача перед АТ „Укртелеком”, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації на користь акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком” заборгованості в сумі 25 340,61 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації /67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Європейська, буд. 37-А; ідентифікаційний код 03194981/ на користь акціонерного товариства „Укртелеком” /01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766/ в особі Одеської філії акціонерного товариства „Укртелеком” /65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, ідентифікаційний код 01186691/ заборгованість у розмірі 25 340,61 грн. /двадцять п'ять тисяч триста сорок грн. 61 коп./, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2021 р. ?

? Примітка: дана справа розглянута 06.09.2021р. у зв'язку з перебуванням судді у відпустці з 16.08.2021р. по 03.09.2021р.

Суддя С.П. Желєзна

Попередній документ
99425226
Наступний документ
99425228
Інформація про рішення:
№ рішення: 99425227
№ справи: 916/1729/21
Дата рішення: 06.09.2021
Дата публікації: 09.09.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.09.2021)
Дата надходження: 17.06.2021
Предмет позову: про стягнення