"06" вересня 2021 р. Справа № 916/1992/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/1992/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6-А, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Автоматика" (65048, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32) про стягнення 11893,56грн., де 10754,30грн. основного боргу, 239,25грн. три проценти річних, 900,01грн. інфляційних втрат,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:
Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ним та відповідачем було укладено у спрощений спосіб договір поставки металопродукції шляхом здійснення фактичної поставки товару, за наслідками чого сторонами підписано видаткову накладну №PH1-006242 від 08.12.2020р. на суму 14754,30грн. Також позивач вказав, що відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 4000грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 10754,30грн., на яку позивачем нараховано 239,25грн. три проценти річних, 900,01грн. інфляційних втрат.
Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 13.07.2021р. судом було надіслано за адресою державної реєстрації відповідача: 65048, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.09.2021р., але вручено відповідачу не було з поміткою відділення зв'язку про відсутність адресата за вказаною адресою.
Так, положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, враховуючи, вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи №916/1992/21 засобами поштового зв'язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 13.07.2021р. відкрито провадження у справі №916/1992/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
08.12.2020р. між позивачем та відповідачем було у спрощений спосіб укладено договір поставки, про що свідчить підписана та скріплена печатками сторін видаткова накладна №РН1-006242 від 08.12.2020р. про поставку товару на суму 14754,30грн. (лист г/к 6*1500*3000(СтЗпс)).
Факт поставки позивачем відповідачу товару також підтверджує товарно-транспортна накладна №РН281.6242 від 08.12.2020р.
Товар відповідачем прийнято на підставі довіреності №14 від 08.12.2020р.
Позивачем відповідачу було виписано рахунок-фактуру №СФ1-13914 від 08.12.2020р. на суму 14754,30грн., в якому зазначено, що він дійсний протягом одного банківського дня.
Наявна у справі звідна виписка по рахунку позивача у АТ «Альфа-Банк» за 08.06.2021р. вказує на те, що відповідачем було оплачено позивачу вартість поставленого товару на суму 4000грн. Наразі, при здійсненні вказаного платежу відповідач зазначив призначення платежу «сплата за лист зг.рах.№СФ1-13914 від 08.12.2020 у сумі 3333,33грн., ПДВ - 20% 666,67грн.». Тобто, відповідач був обізнаний із вказаним рахунком-фактурою та виникненням у нього обов'язку його оплатити протягом одного банківського дня з дня його виписки.
Таким чином, у відповідача 08.12.2020р. виник обов'язок сплатити на користь позивача 14754,30грн., однак, доказів повної оплати вказаної суми матеріали справи не містять.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч.1, 2 ст.640 ЦК України).
Положеннями ч.1 ст.181 ГКУ передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, як свідчать наявні у справі докази, зокрема, видаткова накладна №РН1-006242 від 08.12.2020р., ТТН №РН281.6242 від 08.12.2020р., довіреність №14 від 08.12.2020р., рахунок-фактура №СФ1-13914 від 08.12.2020р., виписка по рахунку позивача у АТ «Альфа-Банк» за 08.06.2021р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 14754,30грн., за який відповідач розрахувався частково на суму 4000грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 10754,30грн., яка підлягає стягненню на користь позивача у вказаній сумі.
Також через несвоєчасність оплати заборгованості позивачем нараховано до стягнення з відповідача 239,25грн. три проценти річних за період з 09.12.2020р. по 07.07.2021р., 900,01грн. інфляційних втрат за січень - травень 2021р.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних, суд встановив, що позивач припустився помилки, оскільки не врахував, що у 2020 році 366 днів, а не 365, як зазначив позивач у розрахунку. До того ж позивач обраховуючи річні від суми заборгованості - 10754,30грн., зазначив період обрахунку як - 08.06.2021р. - 07.07.2021р., але визначив, що вказаний період охоплюється 23-ма днями, тоді як він налічує 30 днів.
Судом самостійно зроблено розрахунок трьох процентів річних.
Розрахунок суду наступний:
Сума боргу (грн.)Період розрахунку Кількість днів у періоді простроченняВідсоток річнихСума річних (грн.)
14754,3009.12.2020р. - 31.12.2020р.233%27,82
14754,3001.01.2021р. - 07.06.2021р.1583%191,60
10754,3008.06.2021р. - 07.07.2021р.303%26,52
Всього245,94
Отже, за розрахунком суду сума трьох процентів річних складає 245,94грн., що є більшою, ніж заявлено позивачем, між тим, оскільки до повноважень суду не належить визначення розміру позовних вимог, то задоволенню судом підлягає у повному обсязі позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 239,25грн. три проценти річних за період з 09.12.2020р. по 07.07.2021р.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд встановив, що він є вірним, у зв'язку з чим підлягає судом задоволенню у повному обсязі позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 900,01грн. інфляційних втрат за січень - травень 2021р.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2270грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача внаслідок повного задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6-А, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Автоматика" (65048, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32) про стягнення 11893,56грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Автоматика" (65048, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, код ЄДРПОУ 38574958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6-А, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ 32040840) 10754 (десять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 30коп. основного боргу, 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 25коп. три проценти річних, 900 (дев'ятсот) грн. 01коп. інфляційних втрат, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 вересня 2021 р.
Суддя І.А. Малярчук