"03" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1854/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши матеріали вх.№1929/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів.А.Холдінг" (68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вул. Локомотивна, буд.3)
до відповідача: Приватного підприємства "Білоозір'я" (68721, Одеська обл., Болградський р-н, село Оріхівка, вул.Малінова, буд. 62)
про стягнення 140 589,75 грн
Історія справи.
1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів.А.Холдінг".
29.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рів.А.Холдінг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Білоозір'я", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 119 732,92 грн, інфляційне збільшення у сумі 13 554,76 грн, 3% у сумі 7 302,07 грн, а також судовий збір у сумі 2 270 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2021 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1854/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено відповідачу про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 05.07.2021 була надіслана сторонам на визначені у позовній заяві адреси, та отримана останніми, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення.
Згідно з ч.ч.5,7 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача справи до суду не надходило.
29.07.2021 до суду ввід відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.36-38).
09.08.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.48-49).
Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів.А.Холдінг".
28.05.2019 між сторонами укладено договір постачання №28/05/1, на виконання якого 03.06.2019 позивачем було поставлено відповідачу ячмінь у кількості 22,38 тон на загальну суму 119 732,92 грн, що підтверджується видатковою накладною.
За умовами договору оплата мала бути здійснена наступним чином: 80% - передоплата, 20% - протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку постачальником та надання документів, обумовлених п.5.2. договору.
Рахунок відповідачу було вручено разом із видатковою накладною в момент поставки товару.
В договорі постачання відсутні вимоги щодо форми виставлення рахунку.
Обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару виникає в силу закону та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку-фактури на оплату вартості здійсненої поставки. Ненадання рахунку фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку з оплати поставленого товару (позиція ВС у справах №918/537/18, №923/712/17, №37/405).
Оскільки умовами договору не передбачено строків проведення розрахунків за товар, поставлений без проведення попередньої оплати, то в даному випадку щодо строків проведення розрахунків слід керуватися нормами ст. 692 ЦК України.
У порушення вимог п.п.5.1. та 5.2. договору відповідач за отриманий ячмінь не розрахувався.
З метою досудового врегулювання спору позивач у травні 2020 направив відповідачу претензію вих. №113, в тому числі за договором 28/05/1, у листопаді 2020 вимогу від 26.11.2020 №26-1/11 та у березні 2021 вимогу від 11.03.2021 №11-1/03 щодо повного розрахунку із доданням неоплаченого рахунку та інших документів згідно вимог п. 5.1. та 5.2. договору.
На вимоги позивача відповідач не реагує, заборгованість не оплачує.
3.2. Доводи Приватного підприємства "Білоозір'я".
Позивачем не доведено факту наявності заборгованості.
Визначений договором порядок розрахунків між сторонами передбачає направлення покупцю рахунків, а також викання певних умов.
В той же час в матеріалах справи відсутні докази виконання умов, за яких у покупця виникає зобов'язання з оплати товару.
Надані позивачем у підтвердження надсилання рахунку та інших документів описи вкладення не містять номеру відправлення. Що саме було направлено за відправленням за номером 6860412104537, встановити неможливо.
Отже, такі описи не можуть бути підтвердженням отримання покупцем певної поштової кореспонденції, у т.ч. рахунків, вимог та інших документів.
З урахуванням положень Правил надання поштового зв'язку належним доказом надіслання рахунків на оплату товару на адресу постачальника є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, із зазначенням адреси і найменування адресата, номеру поштового відправлення та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до вимоги про сплату заборгованості, а також розрахунковий документ поштової установи.
Крім того, у договорі не визначений строк сплати першого платежу у вигляді передоплати у розмірі 80% вартості товару.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
28.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рів.А.Холдінг" (постачальник) та Приватним підприємством "Білоозір'я" (покупець) укладено договір постачання №28/05/1 (а.с.8-9), відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця , а покупець приймає та оплачує товар, вид, кількість, якість, ціна і вартість якого визначається відповідно до умов даного договору.
У розділі 2 та 3 договору сторони погодили предмет поставки - ячмінь 3-го класу урожаю 2018 року, кількість товару - 20 тон +/-10%, ціну за тону - 4458,33 грн плюс ПДВ.
Згідно п. 3.2. договору вартість договору складає 106 999,92 грн з ПДВ +-10%.
В пункті 4.1. договору сторони визначили строк надання товару - не пізніше 10.06.2019.
Відповідно до п. 4.3. договору право власності на товар переходить з моменту його передання покупцеві, що підтверджується видатковою накладною
Згідно п. 5.1. договору форма оплати: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює переоплату за товар у розмірі 80%.
Остаточний розрахунок за товар у розмірі 20% від загальної вартості договору здійснюється протягом 3-х банківських днів від дати виставлення рахунку постачальником, визначення ваги переданого покупцеві товару та надання постачальником наступних документів: 1) оригінального договору з підписом та печаткою постачальника; 2) оригінального рахунку на оплату вартості наданого, але неоплаченого товару; 3) оригіналу видаткової накладної на відповідну кількість товару; 4) податкової накладної, сформованої в електронному вигляді та відповідно до вимог п.201.10. ст.. 201 Податкового кодексу України, а також Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2018 №1307 (п.5.2. договору).
Пунктом 9.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності від дати його підписання і діє до виконання сторонами зобов'язань у повному обсязі.
На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу ячмінь 3 класу врожаю 2018 року кількістю 22,38 тон на загальну суму 119 732,92 грн, що підтверджується видатковою накладною №РТ0425 від 03.06.2019, яка підписана та скріплена печатками сторін (а.с.10).
Також в матеріалах справи наявні податкова накладна (дата складання 03.06.2019) на суму 119 732,92 грн, документ, підтверджуючий надсилання такої накладної до Державної податкової служби України, а також рахунок на оплату №РТ0425 від 03.06.2019 на суму 119 732,92 грн (а.с.13).
Позивач стверджує, що відповідач за поставлений товар не розрахувався.
Відповідач жодним чином не спростовує поставку на його користь товару.
Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до відповідача із претензією на суму 508 771,75 грн №113 від 07.05.2020 (а.с.14), в якій в тому числі просив погасити заборгованість за договором №28/05/1 від 28.05.2019 у сумі 119 732,92 грн та сплатити штрафні санкції у сумі 25 372,17 грн.
Згідно наданого позивачем у підтвердження отримання відповідачем претензії поштового повідомлення, відправлення за номером 6861000662299 ПП "Білоозір'я" було отримано 15.05.2020 (а.с.17).
Також матеріали справи містять вимогу про сплату заборгованості на суму 233 928,26 грн №26-1/11 від 26.11.2020 (а.с.18), в якій зазначено про необхідність оплати заборгованості в тому числі по договору №28/05/1 від 28.05.2019 у сумі 119 732,92 грн.
Згідно наданого позивачем опису вкладення, який містить відмітку працівника зв'язку щодо перевірки вмісту відправлення, штемпель Укрпошти та дату 27.11.2020 (а.с.19), окрім вимоги ним також було надіслано відповідачу рахунки, в тому числі і рахунок №РТ0425 від 03.06.2019.
Згідно наданого позивачем у підтвердження отримання відповідачем вимоги від 26.11.2020 поштового повідомлення, відправлення за номером 6860412104537 ПП "Білоозір'я" було отримано 01.12.2020 (а.с.20).
Крім того, в матеріалах справи наявні вимога про сплату заборгованості у сумі 119 732,92 грн від 11.03.2021 №11-1/03 (а.с.21), в якій зазначено також про направлення наступних документів: оригіналу договору постачання №28/05/1 від 28.05.2019 за підписом та печаткою постачальника; оригіналу рахунку №РТ0425 від 03.06.2019 на оплату вартості наданого, але неоплаченого товару; оригіналу видаткової накладної №РТ0425 від 03.06.2019 на відповідну кількість товару; податкової накладної (роздруківки), сформованої в електронному вигляді та відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.
У підтвердження надсилання означеної вимоги позивачем надано суду опис (а.с.22), який містить відмітку працівника зв'язку щодо перевірки вмісту відправлення, штемпель Укрпошти та дату 11.03.2021, накладну Укрпошти, яка містить, зокрема, номер 6861000753316 (а.с.23) та інформацію щодо одержувача: ПП "Білоозір'я", а також фіскальний чек.
Здійснивши на сайті Укрпошти відстеження, суд встановив, що поштове відправлення за номером 6861000753316 було вручено адресату 23.03.2021.
Відповідей на претензію та вимоги матеріали справи не містять.
Доказів оплати поставленого товару матеріали справи не містять, як і не містять і доказів повернення товару постачальнику.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Надаючи правову оцінку склавшимся між сторонами договірним правовідносинам, суд зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки із визначенням способу оплати шляхом розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вже зазначалось судом, жодних заперечень щодо отримання ячменю ПП "Білоозір'я" не висловлено, в той же час, з огляду на заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов'язку з оплати товару, внаслідок недодержання позивачем вимог п.п.5.1., 5.2. договору, суд зазначає, що предметом доведення в рамках даної справи є виникнення у ПП "Білоозір'я" обов'язку щодо здійснення розрахунків за поставлений товар.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як вже зазначалось судом, укладаючи договір, сторони погодили оплату товару шляхом здійснення попередньої оплати у розмірі 80% від вартості товару та 20% після отримання товару. При цьому, для здійснення остаточного розрахунку за товар сторонами було погоджено певні особливі умови - надсилання визначеного п.5.2. переліку документів.
Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що договором не встановлено строку для здійснення передоплати за товар у розмірі 80%, в той же час, враховуючи, що суттю попередньої оплати є оплата товару до моменту передання товару, з огляду на факт передачі товару 3.06.2019р., суд вважає, що за відсутності встановленого строку оплати 80% вартості товару, мають застосовуватися положення ст.692 ЦК України щодо оплати після прийняття товару.
При цьому, враховуючи положення ст.ст. 627, 629 ЦК України, суд зазначає, що моменту виникнення у відповідача обов'язку з оплати 20% суми поставленого товару передує обов'язок позивача надіслати ПП "Білоозір'я" визначені п.5.2. договору документи.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд, висновки якого в силу положень ст. 236 ГПК України враховуються судом, в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Враховуючи наведене, а також надані позивачем у підтвердження отримання товару та у підтвердження надіслання вимоги від 11.03.2021 №11-1/03 разом із обумовленими п.5.2. договором документами докази, суд вважає доведеною обставину дотримання позивачем процедури, визначеної п.п.5.1, 5.2. договору, що передує оплаті товару та відповідно виникнення у відповідача обов'язку з оплати отриманого товару у сумі 119 732,92 грн.
При цьому, суд вважає неспроможними доводи відповідача стосовно того, що надані позивачем докази надіслання вимог не мають доказового значення, оскільки не містять номерів поштового відправлення, оскільки, по-перше, такі описи містять обов'язкові реквізит - підпис працівника поштової установи, яка перевіряла вкладення у поштові відправлення, а також містять штемпель поштової установи, дати яких в повній мірі збігаються із датами, зазначеними на поштових накладних, по-друге, відповідачем не спростовано отримання поштових відправлень під номерами 6860412104537 та 6861000753316, як і не доведено отримання в таких відправленнях інших документів, ніж зазначено в описах вкладення.
Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 119 732,92 грн відповідач, згідно приписів ст.ст.74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів.А.Холдінг" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи доведення обставини прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
В той же час, вирішуючи питання щодо конкретного моменту прострочення грошового зобов'язання, суд враховує, що фактично, з урахуванням положень ст.692 ЦК України, 80% поставленого товару відповідачем мало бути сплачено не пізніше 04.06.2019.
Щодо строку оплати 20% поставленого товару, суд зазначає, що такий строк виник у відповідача фактично через 3 банківські дні після отримання 23.03.2021 вимоги №11-1/03 від 11.03.2021, тобто - 26.03.2021.
В той же час суд не враховує посилання позивача на те, що обов'язок відповідача здійснити оплату незалежно від виставлення рахунку, оскільки договором обов'язок оплати пов'язаний не лише з виставленням рахунку, а з обставиною надсилання відповідачу також й пакету інших документів, що було зроблено фактично позивачем лише під час надсилання вимоги №11-1/03 від 11.03.2021.
З урахуванням наведених висновків, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в межах заявленого позивачем строку.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
07.06.2019 - 26.03.202195786.341.0918743.70104530.04
01.04.2021 - 31.05.2021119732.921.0202405.55122138.47
Згідно здійсненого судом розрахунку загальна сума інфляційних втрат становить 11 149,25 грн, а отже вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
95786.3407.06.2019 - 26.03.20216593 %5180.34
119732.9227.03.2021 - 18.06.2021843 %826.65
Таким чином, загальна сума 3% річних становить 6 006,99 грн, а отже вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Білоозір'я" (68721, Одеська обл., Болградський р-н, село Оріхівка, вул.Малінова, буд. 62, код ЄДРПОУ 35434203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів.А.Холдінг" (68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вул. Локомотивна, буд.3, код ЄДРПОУ 25829351) основний борг у сумі 119 732 /сто дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві/ грн 92 коп., 3% річних у сумі 6 006 /шість тисяч шість/ грн 99 коп., інфляційні втрати у сумі 11 149 /одинадцять тисяч сто сорок дев'ять/ грн 25 коп., судовий збір у сумі 2 210 /дві тисячі двісті десять/ грн 25 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська