ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.08.2021Справа № 910/8371/21
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Надійна" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, будинок 45-А/6, офіс 8; ідентифікаційний код 34350924)
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 40; ідентифікаційний код 20602681)
про стягнення 13 481, 50 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Надійна" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування в сумі 13 481, 50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вказує, що ухвала від 31.05.2021 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105477710120 та відповідно 10.06.2021 була отримана представником останнього.
Однак, у встановлений ухвалою суду від 31.05.2021 п'ятнадцятиденний строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва
31.05.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Надійна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр-К" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту поліс ТЗ № 004483, відповідно до умов якого застраховано автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
23.08.2019 по вул. Б. Хмельницького в м. Дунаєвці Хмельницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу Audi A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу № АО/3655631 (франшиза - 2 000, 00 грн; ліміт відповідальності за шкоду майну 100 000, 00 грн).
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30.09.2019 у справі № 674/1437/19 ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди та відповідно притягнуто до відповідальності.
Страхувальник повідомив позивача про ДТП та 27.08.2019 звернувся з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до висновку експерта від 08.11.2019 № 505/19 вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 13 584, 97 грн.
Згідно рахунку № 78 від 18.10.2019, виданого ФОП Тарташ О.О., вартість ремонту становила 9 810, 00 грн.
Відтак, позивачем на виконання умов договору добровільного страхування згідно платіжного доручення № 597 від 24.10.2019 було перераховано на користь ФОП Тарташ О.О страхове відшкодування в розмірі 9 810, 00 грн. на підставі страхового акту № 954 від 21.10.2019.
19.11.2019 страхувальник звернувся до позивача із заявою про здійснення доплати страхового відшкодування у зв'язку із виникненням скритих дефектів, вартість яких відповідно до рахунку № 38 від 17.04.2020, виданого ФОП Тарташ О.О. склала 3 671, 50 грн.
Відтак, позивач на підставі страхового акту № 1027 від 21.04.2020 виплати на користь ФОП Тарташ О.О. страхове відшкодування в розмірі 3 671, 50 грн. згідно платіжного доручення № 543 від 29.04.2020.
Таким чином, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту поліс ТЗ № 00448 від 31.05.2019 позивачем було виплачено потерпілій внаслідок ДТП особі шкоду в загальному розмірі 13 481, 50 грн. за здійснення відновлювальних робіт пошкодженого транспортного засобу.
Також позивачем до матеріалів справи додано акт виконаних робіт № БТ*00020 ФОП Тарташ О.О. на загальну суму 13 481, 50 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією № 171 від 30.11.2020 щодо відшкодування суми 13 481, 50 грн за полісом № АО / 3655631, однак станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідачем вказані кошти не сплачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, вина водія ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30.09.2019 у справі № 674/1437/19.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на
стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (відповідача) за полісом № АО/3655631 в розмірі 11 481, 50 грн, враховуючи 2 000, 00 грн франшизи, а відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Надійна" - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Надійна" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, будинок 45-А/6, офіс 8; ідентифікаційний код 34350924) суму страхового відшкодування в розмірі 11 481 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 1 933 (одна тисяча дев'ятсот тридцять три) грн. 24 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 25.08.2021
Суддя Д.О. Баранов