7 вересня 2021 року м. Чернівці
справа № 2-224/2012
провадження 822/861/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів : Одинака О.О., Кулянди М.І.
секретар Скрипка С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2021 року в цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про видачу дубліката та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося із заявою про видачу дубліката та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11.05.2012 року, задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суми боргу за кредитним договором № 11216028000 від 14.09.2007 року в розмірі 703981,41 грн., стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11216034000/2 від 14.09.2007 року в розмірі 2812,51 грн. а також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в розмірі 3369 грн.
28.02.2017 року державним виконавцем Новоселицького РВ ДВС було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 16.03.2017 року державним виконавцем за адресою стягувача : м. Харків пр. Московський 60 було направлено вищевказану постанову та виконавчий документ. На момент винесення та направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, ПАТ «УкрСиббанк» змінило свою юридичну адресу з м. Харків, пр. Московський 60 на адресу м. Київ вул. Андріївська 2/12, що підтверджується копією витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.09.2016 року.
Просили видати дублікат виконавчого листа по справі № 2-224/12 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості; визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчого документа до виконання та поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-224/12 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зазначити строк його пред'явлення до виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2021 року в задоволенні заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк» просить скасувати ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2021 року та постановити нову ухвалу про задоволення заяви АТ «УкрСиббанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт зазначає, що ухвалюючи відповідне рішення у справі суд в порушення вимог ст.263 ЦПК України, не розглядав заву по суті, не досліджував докази на підтвердження втрати оригіналу виконавчого документа та не надав жодної правової оцінки фактичним обставинам справи, обмежившись в тексті ухвали лише посилання на норми ЦПК України, що регулюють питання видачі дублікату виконавчого документу та поновлення строку його пред'явлення.
Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 11.05.2012 року, задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" борг за кредитним договором № 11216028000 від 14.09.2007 року в розмірі 703981,41 грн., стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 11216034000/2 від 14.09.2007 року в розмірі 2812,51 грн. а також стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в розмірі 3369 грн.
28.02.2017 року державним виконавцем Новоселицького РВ ДВС було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
16.03.2017 року державним виконавцем за адресою стягувача м. Харків пр. Московський 60 було направлено вищевказану постанову та виконавчий документ.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1ст.431ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Вимогами статті 433ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст.433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно частини 3статті 23 Закону України «Про виконавче провадження » у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
З аналізу зазначених статей вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц.
У справі встановлено, що 28.02.2017 року державним виконавцем Новоселицького РВ ДВС було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
16.03.2017 року державним виконавцем за адресою стягувача : м. Харків пр. Московський 60 було направлено вищевказану постанову та виконавчий документ.
У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти чи є обставини, на які посилається заявник такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 759/308/13-ц.
Звертаючись 24.02.2021 року із заявою до суду, банк не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, які б свідчили про об'єктивні та непереборні для стягувача обставини пропуску зазначеного строку та не надав належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог.
Відповідно до п.17.4 ч.1 розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України від 03 жовтня 2017 року у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення банку з заявою).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Згідно частин 1, 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 01 січня 2011року) виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
За змістом положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд зауважує, що про вказані рішення та дії державного виконавця, зокрема також і повернення виконавчого листа стягувач мав можливість дізнатися як із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, який діяв до 04 січня 2017 року, так і з автоматизованої системи виконавчого провадження, положення про яку було затверджено наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5.
Так, згідно пунктів 3.1,3.3 розділу 3 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого затверджений наказом Міністерства юстиції України № 43/ від 20 травня 2003 року до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій.
Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.
Згідно пункту 5.1 розділу 5 Положення право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.
Схожі норми містять і пункти 1,2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5.
Із змісту заяви АТ «УкрСиббанк» вбачається, що банку було відомо ідентифікаційні дані боржника ОСОБА_2 (дата та рік народження, ідентифікаційний номер) та номер виконавчого провадження.
Отже, банк мав можливість отримувати інформацію з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про хід вказаного виконавчого провадження.
При цьому, стягувачем жодним чином не обумовлено наявність об'єктивних причин не звернення до органу державної виконавчої служби протягом тривалого часу щодо отримання інформації про вказане виконавче провадження та не повідомлено про зміну адреси.
Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 2 частини 1статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.
Непогоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, апелянт - АТ «УкрСиббанк» не надав доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема учинення ним усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, його твердження про те, що виконавчий лист втрачений ґрунтуються лише на припущеннях і підстав для поновлення пропущеного строку не вбачається.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 07 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: М.М. Кулянда
О.О. Одинак