Справа № 643/14444/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1335/21 Доповідач: ОСОБА_2
02 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2020 року,-
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,-
визнано винним та засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі.
Згідно вироку, ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що він 01.08.2020, приблизно о 00.30-01.00 годині, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись за місцем свого мешкання в кімнаті квартири АДРЕСА_3 , в ході сварки із своїм батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу надмірного вживання спиртних напоїв останнім, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, лівою рукою штовхнув ОСОБА_10 в область плеча. Від вказаного поштовху, ОСОБА_10 відійшов до дзеркала, після чого ОСОБА_8 кулаком лівої руки наніс один удар в область правого плеча батька, від чого останній впав на бильце крісла обличчям до низу та сів на підлогу біля крісла.
Далі, ОСОБА_8 підійшов до батька, який продовжував сидіти на підлозі, та навмисно наніс йому один удар кулаком лівої руки в область лівого передпліччя, два рази кулаком правої руки в область правої лопатки, після чого долонею правої руки вдарив по потилиці і по щоці, а потім один раз вдарив лівою ногою область лівого стегна ОСОБА_10 , після чого залишив батька у приміщенні квартири, вийшов з будинку у власних справах.
Повернувшись додому 01.08.2020 приблизно о 05:00, ОСОБА_8 виявив свого батька ОСОБА_10 в стані алкогольного сп'яніння, який сидів на кріслі у кімнаті квартири, залишивши пляшку з залишками спиртного напою на кухні. Побачене розлютило ОСОБА_8 , та останній на ґрунті раніше сформованих неприязних відносин з приводу вживання батьком алкогольних напоїв, будучи розлюченим поведінкою ОСОБА_10 та проявляючи злість на останнього, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх протиправних дій і наслідки, які можуть настати від її здійснення, однак не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_10 , хоча повинен був і міг це передбачити з урахуванням способу спричинення та кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень, діючи умисно, швидко та рішуче, підійшов до ОСОБА_10 , схопив його за руки та ривком витяг з крісла, відпустивши руки батька, від чого ОСОБА_10 впав на підлогу обличчям до низу.
Далі ОСОБА_8 кулаком лівої руки наніс один удар в область голови, а саме лівого вуха, та один удар кулаком правої руки по потилиці батька, потім два рази кулаком правої руки в область правого передпліччя та лівою ногою по потилиці ОСОБА_10 . Від вказаних ударів, ОСОБА_10 лежачі на підлозі, перевернувся на спину і ОСОБА_11 , стоячи біля нього, усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх протиправних дій для життя і здоров'я ОСОБА_10 , умисно, зі значною силою, наніс два удари правою ногою в область ребер зліва, потім кулаком правої руки також в область ребер зліва, один удар лівою ногою в область ребер праворуч, один удар кулаком лівої руки в область правого передпліччя, та п'яткою правої ноги наніс два удари в область грудної клітини ОСОБА_10 після чого, заспокоївшись, самостійно припинив наносити тілесні ушкодження батьку, який залишився лежати на підлозі, не маючи змоги підвестись самостійно внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.
02.08.2020 о 10:57 лікарем КНП «Центру екстреної медичної допомоги» за адресою: АДРЕСА_2 констатовано факт біологічної смерті ОСОБА_10 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_8 , згідно висновку судово-медичної експертизи №10-12/1507-С/20 від 31.08.2020 відділу судово-медичної експертизи трупів відділення № 2 КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_10 спричинено наступні ушкодження:
- голови та шиї: синці на лобі зліва, в лівій параорбітальній ділянці з розповсюдженням на верхню повіку, на правій верхній повіці з переходом на праву скроневу ділянку, на обличчі зліва, в проекції нижньої щелепи, на перехідній каймі верхньої губи зліва з переходом на шкіру верхньої губи; садна на лобі зліва, над внутрішнім краєм правої надбрівної дуги, у середній частині проекції правої надбрівної дуги, на спинці носа; крововиливи в м'які покрови голови з внутрішньої сторони на правій і лівій тім'яній, лобній справа і зліва та правій скроневій ділянках, в правий скроневий м'яз, в слизову оболонку верхньої губи в проекції лівих 1-3-го зубів; лінійний перелом правої скроневої і правої тім'яної кістки; крововиливи під м'які мозкові оболонки по верхній поверхні правих лобної, тім'яної, скроневої та потиличної часток, по верхній поверхні лівої лобної, тім'яної та потиличної часток, на бічній поверхні правої частки мозочка; крововилив в ліву половину м'язів язика; розгинальні переломи правого та лівого великих рогів під'язикової кістки; крововиливи в м'які тканини лівої бічної поверхні шиї та в ділянці лівого кута нижньої щелепи;
- тулуба: синців проекції верхньої частини правої лопатки, в проекції тіла грудини з розповсюдженням на проекцію лівих 3-6-го ребер, по середньо-ключичній лінії в проекції 6-го міжребер'я та в проекції 8,9-го міжреберій, в правому підребір'ї, в надлобковій ділянці справа, на спині справа по лопатковій лінії в проекції 7-го міжребер'я; багатоуламковий перелом в середній третині правої ключиці; прямий перелом грудини в проекції 3-го міжребер'я; зливні крововиливи в прикореневій зоні лівої легені, розриви лівої та правої легені в прикореневій зоні з вилиттям по 100мл крові в плевральні порожнини;конструкційні (непрямі)переломи правих ребер: 2,4,6-го по передньо-пахвовій лінії, 2-10-го по середньо-ключичній лінії, лівих ребер: 2-го по передньо-пахвовій лінії, 3-9-го по середньо-ключичній лінії, а також прямий перелом 2-го лівого ребра по навкологрудинній лінії; крововиливи в сальник, брижу кишківника, жирову клітковину нирок; крововиливи в м'які тканини передньої поверхні грудної клітини в проекції правого грудного м'язу, правої ключиці, грудини, над лівою ключицею та в м'яких тканинах каркасу грудної клітини;
- кінцівок: синців верхній третині правого передпліччя по розгинальній поверхні, в нижній третині правого плеча по розгинальній поверхні, в проекції лівого плечового суглобу по верхній поверхні, в верхній третині лівого передпліччя по розгинальній поверхні, в нижній третині лівого передпліччя по розгинальній поверхні, на тильній поверхні лівої кисті у основи 1-го пальця, в нижній та середній третині лівого передпліччя по згинальній поверхні, в середній третині лівого передпліччя по розгинальній поверхні, на зовнішній поверхні середньої третини лівого плеча, на передньо-зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, у верхній третині правого стегна по передній поверхні, на внутрішній поверхні правого стегна у середній та нижній третині, у верхній третині лівої гомілки по зовнішній поверхні, у середній третині лівого плеча по згинальній поверхні, в проекції голівки лівої плечової кістки по передній поверхні; садна на передньо-зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, в проекції лівої надколінної чашечки, в проекції лівого плечового суглобу по верхній частині, у верхній третині лівого передпліччя по розгинальній поверхні, у нижній третині лівого плеча по розгинальній поверхні; поверхнева забита рана в проекції лівого наколінника.
Вищевказані ушкодження утворилися зажиттєве, найімовірніше, не менше ніж за 1-3 години до настання смерті від ударної дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмета (предметів) або від удару об такий (такі) зі значною силою, індивідуальні особливості якого (яких) не відобразились в ушкодженнях. З урахуванням кількості і локалізації ушкоджень, встановлених на трупі гр. ОСОБА_10 можна вважати, що вони могли виникнути від множинних ударів (як мінімум 10-ти).
Згідно п.4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України вiд 17.01.1995р. закрита тупа травма органів грудної порожнини (перелом грудини, множинні переломи ребер, гемоторакс внаслідок розриву правої і лівої легені) та закрита черепно-мозкова травма (лінійний перелом правої скроневої і правої тім'яної кістки, субарахноїдальні крововиливи), закриті переломи під'язикової кістки, що призвело до розвитку шоку мають ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя (згiдно п.п. 2.1.3 «б», «г», «ї», «л», «о»); закритий перелом ключиці - тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОЇ тяжкості (згідно п.п. 2.2.2 «Правил…»); синці, садна, крововиливи, забита рана - ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (згiдно п.п. 2.3.1).
Причиною смерті гр. ОСОБА_10 явились вказані закрита черепно-мозкова травма і закрита тупа травма органів грудної порожнини, що ускладнилось розвитком шоку.
До початку апеляційного розгляду прокурор у кримінальному провадженні відмовився від своєї апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок щодо ОСОБА_8 змінити та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. В обґрунтування посилається на те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, має вищу освіту, має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, бабусю, яка має похилий вік і якій він допомагає матеріально та фізично, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, працював, хоча і не офіційно.
Також просить звернути увагу на те, що обвинувачений - молода людина за своє життя зазнала багато горя: він залишився без матері, яка померла у 2018 році , батько все життя зловживав спиртними напоями, що засмучувало його. Дуже жалкує, що так сталося.
Загалом обвинувачений нормальна та спокійна людина і лише дуже сильне душевне хвилювання, образа та неправильна поведінка батька спровокували його дії та в подальшому наслідки, що настали. З самого початку досудового слідства та в суді обвинувачений давав правдиві свідчення про обставини подій, навіть написав явку з повинною, що підтверджує його каяття; в скоєному щиро покаявся; в ході судового розгляду вибачився перед потерпілою, що заслуговує на увагу і застосування ст.ст.69, 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, потерпілої , яка підтримала думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.
Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряє.
Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_8 покарання суд діяв з дотриманням вимог ст.ст.50, 65 КК України, а саме, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, не одружений, вину визнав повністю, щиро кається у вчиненому, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується за місцем мешкання задовільно.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом враховано обставини, що пом'якшують покарання - те, що ОСОБА_8 03.08.2020 року добровільно сповістив працівників поліції про вчинення злочину, в скоєному щиро покаявся, в ході судового розгляду вибачився перед потерпілою, та обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, щодо суворості призначеного покарання, колегія суддів враховує, що ОСОБА_8 скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Також колегія враховує усі встановлені обставини кримінального правопорушення, а саме, наявність прямого умислу обвинуваченого, направленого на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, численної їх кількісті й із значною силою, в тому числі у життєво важливі органи людини - рідному батьку та розуміння ОСОБА_8 про настання наслідків від своїх протиправних дій, при відсутності відносно останнього активних, протиправних дій з боку потерпілого.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 , а також попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, тобто лише при позбавленні волі, а призначення більш м'якого виду покарання із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України - не стане ефективним та дієвим для досягнення мети виправлення.
Такий вид і міра покарання, на думку колегії суддів, буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.
Отже, апеляційні вимоги захисника про можливість призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного вироку, не вбачається.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Московського районного суду м.Харкова від 26 листопада 2020 року у відношенні ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий -
Судді: