Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/296/21 Головуючий у суді І інстанції: Гришак А.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А,.
06.09.2021 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1
представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Ковальчука С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеконференції, в залі суду в м. Кропивницькийапеляційну скаргу захисника Ковальчука С.Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, інвалід 2 групи, до адміністративної відповідальності не притягувався,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 454 грн. судового збору на користь держави.
Роз'яснено ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та витрати на облік правопорушень,
Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Згідно постанови суду 26.06.2021 року о 23 год. 10 хв. в с. Хащувате, вул. Східна, ОСОБА_1 керував мотоблоком «Зубр» без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, від проходження тесту на ступінь алкогольного сп'яніння приладом «Драгер Алкотест 6810» та в медичному закладі відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник Ковальчука С.Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою відносно ОСОБА_1 закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 зазначає, що продути трубку приладу йому взагалі не пропонувалось, прилад не демонструвався, окрім цього інспектор поліції, не направив останнього до відповідного закладу охорони здоров'я в установленому законом порядку, він не розумів що від нього вимагається але інспектором поліції чітко не роз'яснений порядок проведення огляду.
Інспектор поліції не дав можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.ст. 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП у повному обсязі, чим грубо порушено права на захист. Зокрема, не надав ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, не вжив заходів щодо направлення повідомлення до координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги.
Крім цього суддею безпідставно відмовлено в допиті свідків та не вжито заходів для їх виклику в судове засідання.
Окрім цього, на відео не видно осіб, які були ідентифіковані, як свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , права цим особам не були роз'яснені та не роз'яснено суть обставин, які свідки повинні були засвідчити. Суддя районного суду безпосередньо послався на пояснення свідків, однак безпосередньо не перевірив їх в судовому засіданні.
Також, суддею не надано жодної оцінки правомірності та відповідності дій працівників поліції (зафіксовано на відео файлах), вимогам законодавства.
Протокол підписаний невідомою особою, оскільки біля підпису не зазначено прізвище посадової особи, яка його підписала.
При цьому, в судовому засіданні встановлено, що не вручено копію протоколу. З відеозапису видно, що такий протокол взагалі відсутній, протокол не оголошено.
А тому, на думку захисника протокол не може бути належним та допустимим доказом.
З відеозапису не видно, що ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, не відомі причини зупинки транспортного засобу.
Окрім цього, інспектор поліції, не направляв ОСОБА_1 до відповідного закладу охорони здоров'я в установленому законом порядку, адже форма направлення в матеріалах справи відсутня.
Також, в матеріалах справи відсутні характеризуючи данні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 факт правопорушення не визнав, пояснив, що 26.06.2021 року керував транспортним засобом мотоблок «Зубр» того дня випив бокал безалкогольного пива. Зазначив, що спиртні напої він взагалі не вживає, так як хворіє цукровим діабетом.
Вважає, що його безпідставно зупинили працівники поліції, оскільки будь-яких правил дорожнього руху він не порушував. Крім того, хоч і пропонували пройти огляд в лікарні, проте не вказували конкретний медичний заклад
В суді апеляційної інстанції захисник Ковальчук С.Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом, свідки не допитані в судому засіданні, копію протоколу не вручено ОСОБА_1 , протокол складався без участі ОСОБА_1 , чим порушено правона захист.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія серії ОБ № 054116 від 26.06.2021 року, яким підтверджується, що саме 26.06.2021 року о 23 год. 10 хв. в с. Хащувате по вул. Східна, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_4 (а.с. 1);
- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких останній випив пиво 0,5 та керував мотоблоком (а.с. 1);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких кожен окремо підтвердив, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу а також в закладі охорони здоров'я (а.с. 2-3);
- відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано, що на запитання працівника поліції чи керував ОСОБА_1 мотоблоком «Зубр», останній відповів ствердно. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки приладом «Драгер», однак він відмовився, відмовився від проходження такого огляду і в закладі охорони здоров'я. Свою відмову мотивував тим, що напередодні вживав алкогольні напої (а.с. 9).
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Апеляційній твердження з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення складено невідомою особою є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовується самим протоколом, у якому зазначено, що поліцейським РППВП №1 (м. Гайворон) Голованіського РВП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Кучмар О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, в протоколі є підпис поліцейського, який склав протокол.
Також, не можуть бути враховані апеляційній твердження захисника з приводу визнання протоколу неналежним доказам з підстав відсутності на відеозаписі його складення та оголошення, оскільки вказаний обов'язок поліцейського жодними нормативно-правовими актами не передбаченим. При цьому, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачає здійснення відеофікасації лише під час проведення процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння
Разом з тим, не можуть бути враховані апеляційні твердження захисника стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення складався за відсутності ОСОБА_1 та йому не вручили його копію, оскільки в протоколі є підпис останнього про те, що він зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав та внесенні про нього відомості - правильні.
Крім того, апеляційній доводи захисника про те, що працівники поліції не роз'яснювали права ОСОБА_1 , не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду та спростовується самим протоколом, у якому зазначено, що останньому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Гайворонському районному суду Кіровоградської області.
Що стосується доводів захисника про те, що суддя районного суду не перевірив пояснення свідків в судовому засіданні, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи те, що огляд ОСОБА_1 проводився з застосуванням технічних засобів відеозапису, яким підтверджується, що останній відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляції, щодо не перевірки та сумнівності показань свідків, оскільки вимогами ст. 266 КУпАП не передбачається обов'язкову участь свідків під час проведення огляду водія, що в своє чергу не є порушенням порядку огляду.
Що стосується апеляційних доводів захисника з підстав визнання письмових пояснень свідків неналежним та недопустимим доказами, необхідно зазначити наступне.
Як вбачається з відеозапису поліцейський під час проведення огляду
ОСОБА_1 фіксував безпосередньо останнього, фіксування місцевості поліцейський не вів.
При цьому нормативно-правовими актами не передбачений обов'язок поліцейського під час проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з застосуванням технічних засобів відеозапису обов'язкову фіксацію свідків на технічній засіб відеозапису.
Наявний в матеріалах справи відеозапис на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров'я повістю збігається з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наявними в матеріалах справи.
В той же час особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена права подавати докази.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були присутні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник не подали.
Враховуючи, що нормативно-правовими актами не передбачений обов'язкову фіксацію свідків на технічній засіб відеозапису, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повістю відповідає наявному у справі відеозапису, ОСОБА_1 та його захисником не надано жодних доказів на підтвердження відсутності свідків, суд апеляційної інстанції не можу стверджувати про фальсифікацію матеріалів справи в частині пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
А тому, не має підстав для задоволення апеляційних доводів захисника щодо визнання письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неналежним та недопустимим доказами.
Не можуть бути враховані доводи про відсутність направлення до медичного закладу, як підстава для скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. В такому випадку правники поліції можуть не складати направлення.
Доводи захисника про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 складені у відповідності до вимог КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, на підставі ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника Ковальчука С.Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук