Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 33/4809/309/21 Головуючий у суді І інстанції Ковальчук С.В.
Категорія: ст. 130 КУпАП Головуючий у суді ІІ інстанції Бондарчук Р.А.
06.09.2021 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А. перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянина України, не працює, освіта повна загальна середня, проживає в АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності притягувався неодноразово упродовж року,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років,
Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років.
Також цією постановою стягнуто з ОСОБА_1 36 гривень 54 копійки судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду.
Зазначене прохання мотивоване тим, що з 07-09 жовтня 2014 року він виїхав з України до Ізраїлю, повернувшись 27.12.2014 він повторно вибув 06.01.2015, повернувся у червні на 3-4 дні та знову виїхав.
В подальшому він отримав громадянство Ізраїлю та часто повертався та знову виїздив у різні країни Європи. Про існування рішення йому не було відомо до цього часу.
Судове рішення отримано їм 04.08.2021 року.
Ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та доводами апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Доводи ОСОБА_1 проте, що він належним чином не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи є необґрунтованими, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення безпосередньо зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться Гайворонському районному суді Кіровоградської області (а.с. 1).
Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи в суді, не вжив заходів для явки до суду.
При цьому, в матеріалах справи наявні судові рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, що у свою чергу свідчить про те, що останній чітко був обізнаний, що справа розглядатиметься в Гайворонському районному суді Кіровоградської області.
Посилання, на як поважну причину неявки в судове засідання - перебування його закордоном у 2014, 2015 роках, не є досить переконливими, оскільки апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження цього.
Твердження про не можливість отримання доказів, оскільки візи не ставилися в закордонному паспорті є необґрунтованими, та вказаний факт перебування можу бути підтверджений іншими доказами.
В той же час, апелянтом не надано копію паспорта Держави Ізраїль, яким підтверджується те, що він дійсно у 2014 році виїздив з України для отримання громадянства іншої країни.
Також, не можуть бути враховано посилання апелянта, що він не знав про прийняте рішення до 2021 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відділ ДВС Гайворонського районного управління юстиції інформував ОСОБА_1 про прийняті рішення в ході примусового виконання (а.с. 16-17).
Більш того Гайворонським районним судом Кіровоградської області, ще 07.07.2021 направлялись на електронну пошту захисника Кузнєцова В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП. При цьому, скарга захисником подана лише 10.08.2021 року.
Таким чином, у ОСОБА_1 було достатньо часу на реалізацію права на апеляційне скарження, зокрема шляхом використання права на юридичну допомогу адвоката, а доводи про виїзд за кордон на строк майже 7 років, свідчить про відсутність процесуального інтересу до поданої апеляційної скарги і її розгляду, що не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути відновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин.
При цьому, чинний КУпАП не пов'язує початок перебігу строку оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення із датою вручення копії цієї постанови, а лише надає право клопотати про поновлення строку оскарження, якщо його пропущено з поважних причин та подачі апеляційної скарги повторно.
За таких обставин, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та в ній не наведено доводів поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років, - повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук