Справа № 349/407/18
Провадження № 22-ц/4808/1338/21
Головуючий у 1 інстанції Лошак О.О.
Суддя-доповідач Пнівчук
06 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківськийпеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Горейко М.Д., Томин О.О.
секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 18 травня 2018 року, в складі судді Лошак О.О., у справі за позовом ОСОБА_3 до Добринівської сільської ради Рогатинського району про визнання права власності на домоволодіння,
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про про визнання права власності на домоволодіння.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно - домоволодіння що розташоване у АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право власності на дане будинковолодіння матір'ю не оформлялося. За життя матір заповідального розпорядження не залишила. Позивач по справі є спадкоємцем за законом першої черги, інших спадкоємців на майно ОСОБА_4 немає, оскільки його брат ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини після смерті матері, про що написав відповідну заяву. На даний час позивач бажає оформити свої спадкові права, подав заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у звязку з відсутністю документів, які посвідчують право власності ОСОБА_4 на даний житловий будинок.
Рішенням Рогатинського районного суду від 18 травня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння загальною вартістю 28400 грн., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок загальною площею площею 60,2 м2, житловою площею 39,3 м2, стайню-стодолу загальною площею 55,6 м2, погріб загальною площею 16,9 м2, яке на день смерті належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 , як особа яка не барала участі у розгляді справи, на дане рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заявлених вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що вона не була залучена до участі у даній справі, разом з тим суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки вона є спадкоємцем першої черги за законом, яка має право на обов'язкову частку.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 зазначив, що в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують повноваження представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , тому апеляціна скарга підлягає поверненню.
У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішивпитання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційнеоскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Частиною третьою статті 352 ЦПК України передбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження№ 61-2417сво19) зазначено, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішенняі які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участіу справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків».
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що «у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».
Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 01.08.2017 року виконавчим комітетом Добринівської сільської ради Рогатинського району.
Згідно довідок виконавчого комітету Добринівської сільської ради № 70, 72 від 23.02.2018 року, домоволодіння в АДРЕСА_1 , відносилося до суспільної групи "колгоспні двори". Станом на 01 липня 1990 року в житловому будинку проживали: ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ОСОБА_7 в житловому будинку була зареєстрована та проживала його дружина ОСОБА_4 . Заповіт від імені ОСОБА_4 у виконавчому комітеті Добринівської сільської ради не реєструвався і не посвідчувався. Останнім постійним місцем проживання ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 було АДРЕСА_1 , де вона проживала одна.
Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_2 виданим 11 липня 1964 року, де в графі батьки зазначені: ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Згідно заяви ОСОБА_5 , посвідченої приватним нотаріусом Рогатинського районного нотаріального округу Данилюк Х.Я. 09.01.2018 року, він відмовився від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 в користь брата ОСОБА_3 .
Встановлено, що постановою приватного нотаріуса Рогатинського районного нотаріального округу від 06.02.2018 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на домоволодіння.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законом строк звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове домоволодіння нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадшину, а тому наявні підстави для визнання права на майно в порядку спадкування у судовому порядку і визнання такого права не порушує прав інших осіб.
Обґрунтовуючи підстави звернення до апеляційного суду, ОСОБА_2 , зазначила, що вона є спадкоємцем за законом, дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень статей 1216,1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом, відповідно до статті 1269 ЦК України, має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно статей 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_2 , посилаючись на порушення її прав як спадкоємця першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_4 , не надала суду належних доказів того, що вона прийняла спадщину, оскільки станом на час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала та у встановлений законом строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, їй також не визначено у судовому порядку додатковий строк достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно із ч. 3ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи, що скаржник не є особою, яка прийняла у визначений законом строк спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому її права оскарженим рішенням не порушено.
Наявність порушених прав є основною умовою для здійснення судового захисту, за відсутності якої такий захист не здійснюється. Враховуючи наведені обставини не вбачається і наявності порушеного законного інтересу особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, оскільки апелянт не є особою, яка у визначений законом строк прийняла спадщину.
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що оскарженим рішенням суду питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_4 не вирішувались, а тому в порядку ч. 3ст. 362 ЦПК України, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Керуючись ст.ст. 362, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 18 травня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Добринівської сільської ради Рогатинського району про визнання права власності на домоволодіння - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 вересня 2021 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: М.Д. Горейко
О.О. Томин