Справа № 350/831/21
Провадження № 22-ц/4808/1252/21
Головуючий у 1 інстанції Максимів І. В.
Суддя-доповідач Пнівчук
07 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючої Пнівчук О.В.
суддів : Девляшевського В.А., Томин О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду від 17 червня 2021 року, в складі судді Максиміва І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позивач зазначила, що з 17 грудня 2001 року по 24 листопада 2016 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають неповнолітніх дітей: синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які за рішенням Рожнятівського районного суду від 24 листопада 2016 року після розірвання шлюбу залишені на проживанні з нею.
Позивачка, посилаючись на те, що неповнолітні діти перебувають на її повному матеріальному утриманні, однак вона не взмозі сама забезпечити їм необхідний рівень життя для нормального фізичного та духовного розвитку, натомість відповідач займається власним домашнім господарством, розводить та утримує худобу, має нестабільні проте досить високі доходи, проте жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дітей.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 17 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі у розмірі по 1300 (одна тисяча триста) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 18 травня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважає, що судом не досліджено та не взято до уваги всіх обставин справи та постановлено необґрунтоване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання їхніх спільних дітей не надає. Оскільки їй важко утримувати дітей самостійно, змушена звернутись до суду.
Відповідач ОСОБА_2 постійної роботи не має, проте займається власним домашнім господарством, розводить та утримує худобу, має нестабільний, проте досить високий дохід, інших утриманців не має, тому в змозі сплачувати аліменти на утримання дітей.
Апелянт просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей в розмірі по 3000 грн щомісячно на кожного до досягнення ними повноліття.
Заперечень (відзиву) на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що відповідач офіційно не працевлаштований, проте фізично здоровий, може працювати та надавати матеріальне утримання своїм дітям, крім того, відповідач частково визнав позов, а також те, що позивачкою не надано переконливих доказів про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі, прийшов висновку про стягнення на користь позивачки аліменти на утримання дітей в розмірі по 1300 грн щомісячно на кожну дитину.
З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які за рішенням Рожнятівського районного суду від 24 листопада 2016 року після розірвання шлюбу залишені на проживанні з позивачкою та перебувають на її утриманні.
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом наведеної статті обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень та до кінця року зросте до 2618 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на вказане, а саме те, що обов'язок утримувати дитину до досягнення повноліття в рівній мірі покладено на обох батьків; те, що шлюб між сторонами розірвано; те, що діти сторін проживають з позивачкою та перебувають на її повному утриманні; те, що відповідач визнав частково позов; відсутність даних про офіційну, постійну роботу та доходи відповідача та майно, що перебуває у його власності та користуванні; колегія суддів вважає, що розмір аліментів на дітей, який був визначений судом першої інстанції при частковому задоволенні позову є таким, що відповідає обставинам, що мають значення для даної справи та вимогам закону, а тому рішення суду є законним та обгрунтованим.
Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя. Тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей по 1300 грн. щомісячного на кожного, оскільки такий розмір аліментів на ряду з аналогічним обов'язком матері по утриманню дітей буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що суд дослідивши всі наявні докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів вважає, що рішення слід залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рожнятівського районного суду від 17 червня 2021 року без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття,у випадках передбачених у п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуюча О.В.Пнівчук
Судді: В.А. Девляшевський
О.О. Томин