Провадження № 22-ц/803/6688/21 Справа № 185/9873/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
07 вересня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2021 року
по справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В березні 2021 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року по цивільній справі № 185/9873/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2021 року по справі №185/9873/14-ц та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2021 року від інших учасників справи до суду не надходило.
Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2014 року позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/840-К/1233-Н від 18.12.2007 року станом на 06.11.2013 року в розмірі 12 907 (дванадцять тисяч дев'ятсот сім), 08 доларів США та 15 496 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 99 коп., яка складається з наступного: 9 791 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто один), 07 доларів США - заборгованість за сумою кредиту; 3 116 (три тисячі сто шістнадцять), 01 доларів США - заборгованість по процентам; 6 944 (шість тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 48 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 8 552 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 51 коп. - штраф за невиконання зобов'язань; стягнуто з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі по 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 32 коп. з кожного.
Як вбачається з матеріалів справи, копію заочного рішення суду від 02.12.2014 року ОСОБА_1 отримала особисто під підпис 09.03.2016 року (а.с. 41).
18 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомилась з ними у повному обсязі 24.01.2016 року (а.с. 42).
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2020 року заяву ТОВ “Фінансова компанія “Дніпрофінансгруп” про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено (а.с. 73-76).
01 лютого 2021 року ОСОБА_1 отримано копію ухвали суду від 07.12.2020 року (а.с. 80).
24 березня 2021 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 було подано заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення ОСОБА_1 подано 29 березня 2021 року (а.с.82-90).
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що у 2016 році їй було відмовлено у наданні безоплатної правничої допомоги, при цьому звернутись раніше за іншою правою допомогою вона не мала можливості, так як отримувала заробітну плату в середньому за місяць 2936,00 грн. та тільки у березні 2021 році остання отримала правничу допомогу й звернулась з відповідною заявою до суду.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення через п'ять років після отримання заочного рішення суду, у зв'язку з чим пропустила встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення без поважних на те причин.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення є правильним та обґрунтованим, оскільки заявник ОСОБА_1 пропустила строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, а подана заява про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтована, й викладені в ній доводи спростовуються наявними матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги, що строки на подання заяви про перегляд заочного рішення суду були порушенні у зв'язку з важким матеріальним становищем у 2016 році та юридичною необізнаністю, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Враховуючи обставини справи, а саме обізнаність відповідача ще у 2016 році про ухвалення судом першої інстанції заочного рішення від 02.12.2014 року та відсутність доказів, які б свідчили про добросовісне здійснення нею своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення всіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на своєчасний перегляд заочного рішення, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення є правильним.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова