Провадження № 22-ц/803/5517/21 Справа № 172/188/21 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
07 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Пищиди М.М.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
У березні 2021 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі- ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, обґрунтовуючи її тим, що у зв'язку з настанням пенсійного віку він звернувся до Васильківського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУ ПФУ у Дніпропетровській області з відповідною заявою про нарахування пенсії по досягненню пенсійного віку, надавши для цього відповідний пакет документів.
Вказував, що за результатом розгляду його заяви, при призначенні пенсії, не враховано його страховий стаж за період праці в Шовкорадгоспі "Чаплинський" з 09 жовтня 1993 року по 25 жовтня 1997 року, оскільки в його трудовій книжці не була указана стаття КзпП, за якою його було звільнено.
Зазначав, що причиною неправильного заповнення трудової книжки стала неуважність посадової особи, наразі підприємство ліквідовано, а книги наказів по Шовкорадгоспу "Чаплинський" до архіву не передавалися.
Посилаючись на те, що від встановлення факту перебування у трудових відносинах залежить оформлення пенсії, та вказуючи, що іншої можливості, окрім як встановлення даного факту, що має юридичне значення, не має, а тому просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт перебування в трудових відносинах з Шовкорадгоспом «Чаплинський» в період з 09 жовтня 1993 року по 25 жовтня 1997 року.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2021 року заява задоволена.
В апеляційній скарзі заінтересована особа по справі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсних обставин справи, не взяв до уваги відсутність правових підстав для задоволення заяви. Зазначав, що заявник просив фактично зарахувати до стажу роботи періоди в той час коли є позасудовий порядок, який регулюють порядок підтвердження трудового стажу. Відмова в зарахуванні стажу підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Заявник правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Встановлено судом першої інстанції і це підтверджується матеріалам справи, що згідно з копією трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 09 жовтня 1993 року був прийнятий на постійну роботу в Шовкорадгосп «Чаплинський» електриком на підставі наказу №46 від 04 жовтня 1993 року та звільнений за власним бажанням на підставі наказу №49 від 25 жовтня 1997 року.
Відповідно до довідки, виданої Чаплинським старостинським округом Дубовиківської сільської ради 29 січня 2021 року, згідно акту прийому-передачі від 10 грудня 2012 року №1 книги наказів по Чаплинському шовкорадгоспу за 1997 рік не передавалися.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви, оскільки встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення і призначення пенсії та останній позбавлений можливості підтвердити вказане в інший спосіб.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі N761/16799/15-ц).
Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.1,2 Порядку).
Пунктом 18 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відомостей про те, що заявник звертався до компетентних органів у встановленому законом порядку за підтвердження наявного трудового стажу суду надано не було.
Згідно п.25 Порядку у тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.
Таким чином, вказаним Порядком передбачено, що підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не судами.
Крім того, Верховний Суд України у листі від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що не можуть бути встановлені в судовому порядку, зокрема, факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Пунктами 4.1 та 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 розділу ІV), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ.
Згідно п.4.7. вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин є підстави для закриття провадження у цій справі, тому що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій управління пенсійного фонду, його посадових осіб щодо непризначення заявнику пенсії.
Враховуючи діючий порядок, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням, на підставі статті 105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та частини другої статті 124 Конституції України, заявник ОСОБА_1 має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право призначення пенсії, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 08 жовтня 2018 року справа №706/1637/16-ц).
Враховуючи зазначене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах не може бути розглянута в порядку окремого провадження, передбаченому ЦПК України.
Вищезазначеного суд першої інстанції не врахував, помилково розглянувши справу у порядку цивільного судочинства, тому відповідно до ст.377 ЦПК України оскаржене рішення необхідно скасувати, а провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування в трудових відносинах - закрити.
Відповідно до положень ч.13 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає стягненню 681 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.367,374,377,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2021 року та додаткове рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2021 року скасувати.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати в розмірі 681 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Пищида М.М.