Провадження № 22-ц/803/6479/21 Справа № 211/7065/20 Суддя у 1-й інстанції - Середня Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
07 вересня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кивого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником автомобіля Mitsubishi моделі ASX 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 22 серпня 2020 року о 17-45 годині сталася дорожньо-транспортна пригода за участю її та відповідача автомобілів, та у зв'язку з визнанням відповідачем вини в пригоді, за згодою водіїв було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (“європротокол”). Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ “УПСК”, з метою оцінки вартості механічних пошкоджень, які зазнав її транспортний засіб внаслідок ДТП, 25 серпня 2020 року вона звернулась до експерта вказаної страхової компанії, який оглянув її пошкоджений автомобіль та направив висновок до ПрАТ “УПСК”. Відповідно до вказаного висновку, яке знаходиться в страховій компанії, сума матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок неправомірних дій відповідача, склала 4 728 грн. 63 коп. Страховою компанією їй було відшкодовано суму спричиненої шкоди в розмірі 2 128 грн. 63 коп., тому вважає, що суму франшизи в розмірі 2 600 грн. повинен їй відшкодувати відповідач. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача суму матеріального збитку в розмірі 2600 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кивого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 26 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та Geely реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , про що складено повідомлення про транспортну пригоду (а.с. 5).
Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Mitsubishi, модель ASX, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 13).
Вину у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ “УПСК”, що підтверджується копією полісу № АР/7836166 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому сума франшизи встановлена в розмірі 2600 грн. (а.с.50).
З повідомлення про перерахунок коштів UPSK PrAT вбачається, що здійснено відшкодування згідно акту № 218/037/002924/20/1 за автомобіль державний номер НОМЕР_1 , на суму 2117 грн. 99 коп. (а.с. 5-8).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх необґрунтованість належними та допустимими доказами у справі, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з”ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.
Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб'єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб'єктами, хто його оточує.
Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.
Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частиною другою пункту 22.1 статті 22 вказаного Закону встановлено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Згідно зі статтею 29 зазначеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 12.1. статті 12 Закону передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 36.6 ст. 36 Закону передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 22 серпня 2020 року вбачається, 22 серпня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та Geely реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , про що складено повідомлення (а.с. 5).
Вину у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_2 визнав та у судовому засіданні не заперечував.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ “УПСК”, що підтверджується копією полісу № АР/7836166 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому сума франшизи встановлена в розмірі 2600 грн. (а.с.50).
Власником автомобіля Mitsubishi, модель ASX, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 (а.с. 13).
Звернувшись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 посилалася на те, що 25 серпня 2020 року вона звернулась до експерта вказаної страхової компанії, який оглянув її пошкоджений автомобіль та сума матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок неправомірних дій відповідача, склала 4 728 грн. 63 коп. Страховою компанією їй було відшкодовано суму спричиненої шкоди в розмірі 2 128 грн. 63 коп., тому вважає, що суму франшизи в розмірі 2 600 грн. повинен їй відшкодувати відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З повідомлення про перерахунок коштів UPSK PrAT вбачається, що здійснено страховиком відшкодування, згідно акту №218/037/002924/20/1 за автомобіль державний номер НОМЕР_1 , на суму 2117 грн. 99 коп. (а.с. 5-8).
З полісу № АР/7836166 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ “УПСК” та розмір франшизи становить 2600 грн. (а.с.50).
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми франшизи у розмірі 2600 грн. є обґрунтованими.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Довгинцівського районного суду м.Кивого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кивого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 2600 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2021 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова