07 вересня 2021 року справа №200/116/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Гаврищук Т.Г. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 р. у справі № 200/116/21-а (головуючий І інстанції Зінченко О.В., повний текст рішення складено 11.03.2021 року в м. Слов'янськ Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену пенсію (заборгованість з пенсії) за період з 01 січня 2016 року по 24 серпня 2020 року включно у розмірі 54 966,03 грн. та звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення, у межах суми стягнення за один місяць (а.с. 1-6).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року позов задоволено. Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію за період з 01 січня 2016 року по 24 серпня 2020 року у розмірі 54 996,03 грн. (а.с. 56-58).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає його безпідставним та винесеним з порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання судового рішення у справі №200/13006/19-а про зобов'язання здійснити позивачу перерахунок пенсії та виплатити заборгованість за нею було відкрито виконавче провадження №63142521. Таким чином, стягнення зазначеної суми рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2021р. у справі №200/116/21-а є подвійною відповідальністю за одне й те ж саме зобов'язання, що відповідно до положень Конституції України є недопустимим. Наголошує, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень (а.с. 62-64).
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Позивач є пенсіонером МВС України, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується копією посвідчення від 07.05.2014 року № НОМЕР_1 (а.с. 10).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №200/13006/19-а позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення законного перерахунку та невиплати належним чином пенсії з 01.01.2016 року, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з грошового забезпечення, яке складається з суми його складових, згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року № 4179 лк, а саме: посадовий оклад 3600,00 грн., оклад за спеціальне звання 2400,00 грн., надбавка за стаж служби 3000,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 720,00 грн., премія 1,39 % - 135,11 грн. та в основному розмірі 80 відсотків від усіх сум грошового забезпечення, зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.01.2016 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років та виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року № 4179 лк про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), а саме: посадовий оклад 3600,00 грн., оклад за спеціальне звання 2400,00 грн., надбавка за стаж служби 3000,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 720,00 грн., премія 1,39 % - 135,11 грн. та в основному розмірі 80 відсотків від усіх сум грошового забезпечення, в задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовлено (а.с. 13-16).
Згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 згадане рішення суду набрало законної сили (а.с. 18).
На виконання вказаного рішення, Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивачеві з 01 січня 2016 року, розмір пенсії після перерахунку склав 7884,09 грн. Доплату до пенсії за рішенням суду за період з 25 серпня 2020 року по 30 вересня 2020 року у розмірі 1208,04 грн. буде зараховано в жовтні поточного року. Доплата до пенсії за рішенням суду за період з 01 січня 2016 року по 24 серпня 2020 року становить 54996,03 грн., яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Зазначений факт знайшов своє підтвердження у листі відповідача на запит позивача (а.с. 19).
Матеріали справи містять розрахунок з пенсійної справи на доплату пенсії позивачу, згідно якого сума доплати за період з січня 2016 року по серпень 2020 року становить 54 996,03 грн.(а.с. 23).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статтей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі №440/1810/19.
Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №200/13006/19-а.
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію (заборгованість з пенсії) за період з 01 січня 2016 року по 24 серпня 2020 року включно у розмірі 54 966,03 грн. - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №200/13006/19-а.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, колегія суддів вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому провадженні, проте, на стадії виконання судового рішення.
Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.
Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Вищевикладене обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 р. у справі № 200/116/21-а - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 р. у справі № 200/116/21-а - скасувати.
Провадження у справі №200/116/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості з пенсії - закрити.
Повне судове рішення складено 07 вересня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко