07 вересня 2021 року справа №200/9311/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Міронової Г.М., секретар судового засідання Сізонов Є.С., за участі представника позивача Філіпенка Є.С., представника відповідача Моненка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року (повне судове рішення складено 30 квітня 2021 року у м. Слов'янську) у справі № 200/9311/20-а (суддя в І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання незаконними дії, визнання протиправним та скасування припису,
Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства») звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Донецькій області (далі - Інспекція, контролюючий орган) про:
- визнання незаконними дії посадових осіб Інспекції щодо проведення позапланової перевірки відповідно до направлення № 24 від 05 червня 2020 року;
- визнання протиправним та скасування припису № 24 від 12 червня 2020 року щодо усунення виявлених порушень.
В обґрунтування позову (з урахуванням уточненої позовної заяви) зазначено, що відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», за результатом проведення якої складено акт від 05 червня 2020 року № 24 та припис № 24 від 12 червня 2020 року щодо усунення виявлених порушень.
Позивач вважав дії посадових осіб незаконними, а припис таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
По-перше, відповідно до положень Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких, стала підставою для здійснення цього заходу. Підставою здійснення перевірки було телефонне звернення від 17 квітня 2020 рок про порушення стосовно забруднення атмосферного повітря та неприємного запаху, однак посадовими особами контролюючого органу було проведено перевірку іншого питання та проведено інструментально-лабораторний контроль стічних вод у випуску №1 у Азовське море.
По-друге, акт складений за результатом проведення перевірки № 24 з додатками №1 та № 2 не відповідає вимогам Наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450 «Про затвердження Уніфікованої форми акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», не містить обов'язкових додатків, що передбачені формою. Крім того, до робочої групи, що проводила перевірку, не входило жодного спеціаліста з лабораторних відділів Інспекції.
По-третє, позивач зазначив про порушення посадовими особами порядку здійснення інструментально-лабораторного контролю. Так, форма Акту відбору проб від 02 червня 2020 року № 14 не відповідає вимогам Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179. Відповідно до інформації, що міститься у зазначеному акті, відбір проб було здійснено в камері «Б» до процесу знезараження стічних вод, який є ще однією стадією очищення вод, в той час як відбір повинен був здійснюватися у колодязі № 27, де закінчено технологічні процеси з очищення та знезараження стічних вод. Контрольні зразки проб не опечатані печаткою підприємства, не скріплені підписами виконавців відбору проб, що підтверджується відсутністю відповідних записів у п.5 Акту відбору проб від 02 червня 2020 року. Крім того, пластикова посудина для відбору проб мала залишки невідомої речовини, що впливає на об'єктивність результатів аналізів проб.
Також посадовими особами контролюючого органу було порушено основні документи, які регламентують роботу Інспекцій в частині відбору, зберігання, транспортування та передачі проб для подальшого аналізу. З акту відбору проб від 02 червня 2020 року № 14 не вбачається можливим встановити спосіб відбору проби, дані про обробку проби та окремих документів, які містять відомості, які передбачені п. 9.1 КНД 211.1.2.009-94. Протокол № 14 не містить часу приймання проб лабораторією та умов їх зберігання до проведення дослідження, відсутній висновок щодо придатності проб для проведення аналізу.
Крім того, позивач зазначив, що 02 червня 2020 року службою очистки стічних вод було проведено середньодобовий аналіз стічних вод у камері «Б», за результатом якого показники встановлених лабораторією результатів вмісту забруднюючих речовин у стоках знаходиться в межах гранично допустимих концентрацій. Відповідач помилково тлумитись факт перевищення ГДК для водних об'єктів комунально-побутового водокористування. Це лише допустима концентрація, наведена в затвердженому нормативі гранично допустимого скидання забруднюючих речовин із зворотними водами, що є додатком до дозволу на спеціальне водокористування № 5/ДН/49д-20 від 10.01.2020.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву.
Апелянт наголошує, що відповідачем до позапланової перевірки були включені питання, які не зазначені у зверненні заявника, а такій обставині судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки. Крім того, судом не взято до уваги саме форму Акту відбору проб, яка визначена Додатком № 16 до Наказу Міністерства Мінекології та природних ресурсів № 179 від 19 квітня 2013 року «Про запровадження форм документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Держекоіспекції України та її територіальних органів», а також фактичні докази відсутності охолодження відібраних проб стічних вод, з огляду на вимоги відповідних Стандартів.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Відповідачем було зареєстровано звернення громадянина ОСОБА_1 , в якому він повідомив про забруднення атмосферного повітря та неприємний запах, який виникає внаслідок порушення технології очистки вод станції СБОС Маріупольського міськводоканалу, що знаходиться на території с. Покровське, Мангушського району, Донецької області. Просив вжити відповідних заходів для припинення забруднення атмосфери.
Розглянувши звернення Інспекції від 08 травня 2020 року № 4-1358, Державною екологічною інспекцією України погоджено проведення заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави, що підтверджується листом 2.4/241ПГ від 15 травня 2020 року.
Вказаний лист підписаний електронним підписом уповноваженою особою, за допомогою системи АСУД ДОК ПРОФ 3.
Наказом Інспекції від 21 травня 2021 року № 232 з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, керуючись статтями 6, 7 Закону № 877-V, пунктом «а» ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Погодження Державної екологічної інспекції від 15.05.2020 №2.4/241ПГ та на підставі звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 29 квітня 2020 року призначено створити робочу групу для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Шеленги В.В., Іваніченко Ю.І. Призначено робочій групі у період з 26 травня по 08 червня 2020 року здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства».
21 травня 2020 року відповідачем було сформовано направлення №235/20 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», юридична адреса: м. Маріуполь, вул. Соборна, 7, місце провадження господарської діяльності: с. Покровське, Мангушський р-н, Донецька обл. Підстава для здійснення перевірки: звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду їх правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави. Погодження Державної екологічної інспекції України 2.4/241ПГ від 15 травня 2020 року. Предмет перевірки: додержання вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, згідно з додатками 1, 2 до акту, складеного за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів, затвердженого наказом Мінекоенерго від 26 листопада 2019 року № 450, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2019 року за № 1293/34264.
Відповідно до акту відбору проб № 14 від 02 червня 2020 року старшим державним інспектором Прутковим В.В. в присутності представника майстра технології СБОС «МВУВКГ» Тівковської О.К. виконано відбір проб зворотних вод СБОС КП «МВУВКГ» за допомогою пробовідбірника ручного, який не підлягає повірці з місця відбору Камера «Б». Відбір проб проведено об 10 год. 30 хв.
04 червня 2020 року було сформовано Протокол вимірювань показників складу та властивостей вод № 14 відповідно до акту відбору проб вод від 02 червня 2020 року № 14.
05 червня 2020 року відповідачем сформовано акт № 24 складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до опису в акті, виявлено порушення вимоги законодавства, а саме:
- під час експлуатаційних очисних споруд на двох виходах з приймальних камер пісколовок відсутні дві решітки для затримання грубих зважених часток забруднень, що унеможливлює максимальне уловлення та вилучення великих часток забруднень, що надходять з каналізаційної насосної станції. Наявна частина решіток знаходиться в нечищеному стані. Частина вловленого в пісколовках осаду розміщено за межами передбачених для його зберігання спеціально облаштованих майданчиків, що порушує правила експлуатації водогосподарських споруд та пристроїв;
- преаератор знаходиться в неробочому стані та не виконує функції передбачені проектом та технологічним регламентом. Надходження надлишкового активного мулу в секції преаераторів не здійснюється, вирівнювання якісного і кількісного складу стічних вод, а також поліпшення умов відстоювання осаду в первинних відстійниках не відбувається;
- не працює вузол обліку стічних вод (лоток Вентурі). Витрата стоків, які надходять на СБОС, визначається розрахунковим способом з урахуванням скинутих очищених стоків у Азовське море, кількості стоків, переданих на зрошення МУЗС, кількості стоків на полив СБОС та кількості сирого мулового осаду, видаленого на мулові ставки;
- масло-жирозбірники в первинних відстійниках очисних споруд знаходяться в неробочому стані. Вловлені жири та мастила не відводяться в жирозбірник;
- за результатами вимірювань проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Північного та Західного регіону Донецької області Державної екологічної інспекції у Донецькій області на випуску № 1 встановлені перевищення гранично допустимих концентрацій, передбачених дозволом на спеціальне водокористування по залізу загальному у 1,386 рази, нітритам - у 1,14 рази, нітратам - у 1,935 рази, фосфатам - у 1,421 рази. Результати вимірювань наведені в протоколі вимірювань складу та властивостей вод від 04.06.2020 № 14;
- на час перевірки при здійсненні хлорування стічної води припливно-витяжна вентиляція і хлораторі не працювала, чим не дотримуються вимоги дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до неорганізованих джерел викидів та технологічного процесу.
Акт містить Додаток №1 та Додаток №2, підписаний посадовими особами контролюючого органу, керівником суб'єкта господарювання та третіми особами, які брали участь у проведенні заходу державного нагляду.
12 червня 2020 року контролюючим органом сформовано припис № 24 яким приписано:
1. на підставі приписів розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків. Копію наказу про його затвердження надати до Державної екологічної інспекції у Донецькій області (термін виконання - 10 днів після отримання припису);
2. забезпечити повне та безумовне дотримання вимог наданого дозволу на викиди до неорганізованих джерел викидів та технологічного процесу. При здійсненні хлорування стічної води припливно-витяжна вентиляція повинна бути постійно увімкнена (термін виконання - до 13.07.2020);
3. забезпечити поновлення двох відсутніх решіток для затримання грубих зважених часток забруднень, на двох виходах з приймальних камер пісколовок. Регулярно чистити решітки від відкладень осаду і біологічних обростань. Привести піскові майданчики в належний технічний стан та не допускати складування вловленого в пілсколовках осаду поза межами піскових майданчиків (термін виконання - до 13.07.2020);
4. преаератор привести в належний технічний стан. Забезпечити його роботу у відповідності до проекту та Технологічного регламенту (термін виконання - до 13.07.2020);
5. відновити роботу вузлу обліку стічних вод (лоток Вентурі) для визначення витрати стоків, які надходять СБОС (термін виконання - до 13.07.2020);
6. привести масло-жирозбірники у первинних відстійниках і робочий стан. Забезпечити його експлуатацію відповідно до проектної документації та Технологічного регламенту. Забезпечити відведення спливаючих речовин до жиорозбірника (термін виконання - до 13.07.2020);
7. концентрації забруднюючих речовин: заліза загального, нітритів, нітратів та фосфатів у очищених стічних водах після очисних споруд (СБОС) на випуску №1 підприємства привести у відповідність до нормованих показників граничнодопустимих концентрацій, встановлених дозволом на спеціальне водокористування. Не припускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування ГДК (термін виконання - до 13.07.2020);
8. очисні споруди (СБОС) привести в задовільний технічний стан. Забезпечити їх експлуатацію відповідно до Технологічного регламенту (термін виконання - до 13.09.2020)
Вказаний припис був прийнятий до виконання начальником КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», про що свідчить відповідний підпис.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Закон № 877-V (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.
У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
дата початку та дата закінчення заходу;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
підстави для здійснення заходу;
предмет здійснення заходу;
інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:
дату складення;
тип заходу (плановий чи позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
термін усунення порушень;
посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Обґрунтовуючи протиправність дій посадових осіб контролюючого органу, позивач посилався на порушення статей 6 та 7 Закону № 877-V в частині з'ясування під час перевірки питань, які не були підставою для її здійснення та на відсутність у направленні № 235/20 від 21 травня 2020 року зазначених питань, які були підставою для проведення перевірки.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до реєстраційної картки звернення, яке надійшло від ОСОБА_1 , останній повідомив про забруднення атмосфери, неприємний запах, який виникає внаслідок порушення технології очистки стічних вод станції СБОС Маріупольського міськводоканалу. Заявник просив створити комісію із залученням Державної екологічної інспекції та активної групи з мешканців міста та працівників адміністрації Приморського району міста Маріуполя та вжити відповідних заходів для припинення забруднення атмосфери.
Отже, звернення ОСОБА_1 містить у собі посилання на порушення технології очистки стічних вод.
Після погодження Державної екологічної інспекції України на проведення заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави, відповідачем було видано наказ від 21 травня 2020 року № 232 «Про проведення позапланової перевірки» та сформовано направлення на проведення позапланової перевірки № 235/20 від 21 травня 2020 року.
Предметом перевірки у вказаному направленні зазначено додержання вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, згідно з додатками1, 2 до акту, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затвердженого наказом Мінекоенерго від 26.11.2019 № 450, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2019 за № 1293/34264.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суд, що питання перевірки охорони та використання вод, було зазначено в направленні, яке, за змістом відповідає вимогам положеннями статті 7 вказаного Закону. Крім того, проведення позапланової перевірки на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 було погоджено Державною екологічною інспекцією України.
Слід також зазначити, що положення вищенаведеної статті 7 Закону № 877-V визначають обов'язковість зазначення у направленні на проведення перевірки переліку посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові та не містять вимоги щодо включення спеціалістів конкретних відділів до направлення на перевірку та наказу про її проведення, а тому судом не приймаються посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 7 Закону 877-V щодо відсутності у направленні на проведення перевірки та у наказі від 21 травня 2020 року державних інспекторів відділу інструментально-лабораторного контролю Північного та Західного регіону Донецької області Державної екологічної інспекції у Донецькій області.
Підсумовуючи наведене, порушень контролюючим органом вимог статей 6 та 7 Закону № 877-V судами не встановлено.
Щодо посилань позивача на невідповідність акту № 24 вимогам Наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450, оскільки в ньому відсутні інші обов'язкові додатки ніж Додаток №1 та Додаток №2.
Так, Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 № 450 затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказаною формою передбачено 10 додатків до акту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сформовано Додаток №1, в якому визначено перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря та Додаток №2, в якому визначено перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Таким чином, відповідачем були сформовані Додатки до акту у відповідності до предмету перевірки. Інші питання, які передбачені Додатками до акту перевірки № 3-10 контролюючим органом не досліджувались, що виключає обов'язок складання відповідних додатків до акту перевірки.
Обґрунтовуючи протиправність дій посадових осіб контролюючого органу та спірного припису, позивач зазначив про порушення представниками відповідача вимог чинного законодавства в частині відбору, транспортування, консервації, зберігання та передачі проб для подальшого аналізу.
Так, оскільки хлорування є одним із ступенів очищення зворотних вод - знезараження, відбір проб повинен був здійснюватись після хлорування, у Колодязі № 27, який є контрольною точкою відбору проб на аналіз якості зворотних вод в Азовське море відповідно до п. 5.8.1 Технологічного регламенту на експлуатацію споруд біологічної очистки стоків м. Маріуполь (далі - Технологічний регламент), а не у камері «Б». Зауважує, що контрольні зразки проб не опечатані печаткою підприємства, не скріплені підписами виконавців відбору проб та представників підприємства, що підтверджується п. 5 Акту від 02 червня 2020 року. Пластикова посудина для відбору проб № 3 мала залишки невідомої речовини. Акт відбору проб складений з порушенням законодавства та, як наслідок і протокол вимірювань показників представниками складу та властивостей вод.
Слід зазначити, що КНД 211.1.0.009-94. «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу та властивостей вод.
Відповідно до п. 9.1 (КНД) 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація:
- номер посудини (проби);
- назва проби, мета відбору;
- вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення;
- спосіб відбору;
- пункт та місце відбору;
- дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо);
- дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, акт відбору проби містить всю інформацію, що передбачена положеннями КНД 211.1.0.009-94 та додатком 16 до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179, в тому числі спосіб відбору та дані про оброку проби. Акт відбору підписаний виконавцем відбору проб та уповноваженою особою підприємства, не містить зауважень щодо стану проб і записів.
Місцевий суд правильно не прийняв до уваги посилання позивача на невідповідність акту відбору проб нормам чинного законодавства, у зв'язку з відсутністю в ньому у пункті 5 відомостей про скріплення печаткою контрольних зразків проб.
Як вбачається з акту та встановлено судами під час розгляду справи, відбір контрольних зразків проб, який ініціюється представниками підприємства задля передачі проб в незалежну лабораторію, не здійснювався. З зазначених підстав неприйнятими є також посилання позивача відсутність відомостей щодо передачі відібраних проб до лабораторії (п. 5.2 акту), оскільки зазначений пункт відображає інформацію щодо передачі саме контрольних зразків проб.
Слід також вказати, що підпунктом 3.2.4.1 пункту 3.2.4 ДСТУ ISO 5667-3-2001 встановлено, що просте охолоджування (у льоді, що розтає, або в холодильнику за температури від 2 до 5° С) і зберігання проби в темному місці, у більшості випадків є достатнім для консервування проби на період транспортування у лабораторію і відносно короткий період до початку аналізування. Охолодження не можна застосовувати для довгих термінів зберігання, особливо у випадку з пробами стічних вод.
Відтак, суд погоджується із доводами відповідача про те, що за умови початку проведення вимірювання в день доставки проб такі проби вод обов'язкового консервування та охолодження не потребували, а тому судом не приймаються посилання позивача на порушення відповідачем температурного режиму під час зберігання, транспортування та передачі проб для подальшого аналізу.
Крім того, акт - це документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб.
Акт вважається прийнятим і набуває чинності після підписання його всіма членами комісії або всіма особами, які брали участь в його складенні. Особа (яка виступає як представник підприємства), яка не погоджується зі змістом акта, має право його підписати з обумовленням своїх зауважень та заперечень.
В цьому випадку акт відбору підписаний виконавцем відбору проб та уповноваженою особою підприємства, не містить зауважень щодо стану проб і записів.
Крім того, під час розгляду справи судами встановлено та підтверджено дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, що представниками позивача не було здійснено зауважень щодо відібрання представником контролюючого органу проб у камері «Б», акт відбору проб також не містить зауважень щодо місця відбору проб.
Враховуючи наведене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що підписавши акт без будь-яких зауважень, уповноважена від підприємства особа погодилась із вказаними у ньому даними.
Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 904/8186/16 від 02.05.2018.
Посилання позивача на відсутність у протоколі вимірювань від 04 червня 2020 року часу приймання проб та умов їх зберігання до проведення дослідження судом не приймаються, оскільки встановлена Додатком 13 до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року № 179 форма не передбачає внесення такої інформації.
Для всебічного з'ясування всіх обставин по справі судом допитано свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
У відповідності до приписів КАС України, вони склали присяги свідків та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Свідкам роз'яснено приписи ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Про вказані обставини зазначеними особами складено розписки.
Свідок ОСОБА_5 , яка працює на посаді начальника відділу інструментально-лабораторного контролю №1 Інспекції зазначила, що виконувала вимірювання показників складу та властивостей вод відповідно до акту відбору проб від 02 червня 2020 року № 14. Пояснила, що проби надішли до лабораторії 02 червня 2020 року, приблизно о 15 годині, в охолодженому ізотермічному контейнері. В той же день були проведені лабораторні дослідження та 04 червня 2020 складено відповідний протокол.
Свідок ОСОБА_2 , який працює на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів та морського середовища Інспекції пояснив, що відбір проб був проведений ним особисто у камері «Б». Проведення відбору проб у цьому місці не заперечувалось представниками підприємства. Також свідок зазначив, що всередині тари для відбору проб № 3 не було залишків невідомої речовини.
Під час розгляду справи, судами було досліджено відеозапис відбору проб, з якого вбачається, що дно тари для відбору проб №3 не містило залишків невідомої речовини, а лише було іншого кольору.
Отже, оцінуючи у сукупності вищенаведені докази та показання свідків, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відбір проб було проведено у відповідності до вимог законодавства, акт відбору проб від 02 червня 2020 року № 14 відповідає вимогам пункту 9.1. КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», а протокол вимірювань № 14 від 02 червня 2020 року є доказом наднормативного скиду забруднюючих речовин позивачем.
Щодо посилань позивача на те, що відповідач помилково тлумачить факт перевищення ГДК для водних об'єктів комунально-побутового водокористування та встановлені показники є допустимою концентрацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Водного кодексу України скидання у водні об'єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно з п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389 (далі - Методика), наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються:
скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;
скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;
скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;
самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.
Пунктом п. 2.3 Методики, при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
Відповідно до протоколу вимірювань від 04 червня 2020 року результати вимірювань по залізу загальному становлять - 0,342, нітритам - 1,14, нітратам - 164,5, фосфатам - 13,5. При цьому, відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 10 січня 2020 року №5/ДН/49д-20 у Випуску № 1 у Азовське море; категорія зворотних (стічних) вод - господарсько-побутові; виробничі; поверхневі (дощові та талі) у межах с. Рибацьке Мангушського району Донецької області гранично допустимі концентрації щодо нітратів - 85, нітритів - 1, фосфатів - 9,5, заліза загального - 0,25.
Таким чином, показники вимірювань відповідно до протоколу від 04 червня 2020 року значно перевищують гранично допустимі норми, що визначені дозволом, а тому суд приходить до висновку про те, що акт від 05 червня 2020 року № 24 підтверджує факт скиду понаднормово забруднених стічних вод. Доказів, які б спростовували наведені у акті порушення умов скидання зворотних вод у водні об'єкти, до суду не надано.
Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 29 грудня 2020 року у справі № 905/1672/20, яке набрало чинності відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 19 квітня 2021 року встановлено факт здійснення позивачем скиду виробничих стічних вод в Азовське море, з концентрацією забруднюючих речовин, яка перевищує встановлені норми, передбачені дозволом на спеціальне водокористування, зокрема, відповідно до акту перевірки №24 від 05.06.2020, акту відбору проб вод №14 від 02.06.2020 та протоколу №14 вимірювань показників скиду та властивостей вод від 04.06.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Підсумовуючи наведене, судами не встановлено протиправних дій контролюючого органу під час проведення заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Досліджені судом у сукупності докази свідчать про порушення позивачем умов скидання зворотних вод у водні об'єкти та, як наслідок, про правомірність спірного припису.
Крім того, слід зауважити, що оскаржуваний припис містить 8 вимог. Однак, оскаржуючи припис у цілому, позивач навів обґрунтування лише щодо одної з них.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Отже, враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року в справі № 200/9311/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 07 вересня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
Т. Г. Гаврищук
Г. М. Міронова