07 вересня 2021 року справа №360/628/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Гаврищук Т.Г. (суддя-доповідач), суддів Гайдара А.В., Сіваченка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 р. у справі № 360/628/21 (головуючий І інстанції Ірметова О.В., повний текст рішення складено 15.03.2021 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом адвоката Воронка Віталія Васильовича, в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Воронко Віталій Васильович (далі - представник позивача), в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22 жовтня 2020 року № 8157/2020, щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням стажу державної служби та зобов'язати відповідача прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням стажу державної служби (а.с. 1-4).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 22 жовтня 2020 року № 8157/2020 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 03.06.2020 та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату ОСОБА_1 пенсії з дати звернення - 16 жовтня 2020 року (а.с. 84-91).
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служби на посадах, в період перебування на яких було присвоєнні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Наголошує, що неможливо зарахувати до державної служби період роботи з 18.03.1996 по 25.11.1996, так як згідно записів трудової книжки позивачки, їй присвоєно персональне звання - радник податкової служби ІІІ рангу, з 26.11.1996 по 30.01.2012, з 31.01.2012 по 16.09.2019, з 17.09.2019 по теперішній час, так як згідно трудової книжки з 01.06.1999 присвоєно персональне звання - радник податкової служби ІІ рангу (а.с. 95-97).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення з огляду на наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).
Згідно з довідкою від 22.08.2016 № 919-55574 ОСОБА_1 є особою яка має статус внутрішньо переміщеною особи (а.с. 9).
Позивачка перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 03.06.2020, що підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та протоколом про призначення пенсії (а.с. 10, 49).
16.10.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою, встановленого зразка про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 68). До заяви було додано: довідку про взяття на облік ВПО від 22.08.2016 № 919-55574, довідку від 16.10.2020 № Ш-6993/14/12-32-10-02-23; довідку від 16.10.2020 № Ш-6994/14/12-32-10-02-23; копію паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с. 68 зв.б.)
Рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 22.10.2020 № 8157/2020 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного стажу 20 років (а.с. 36-38).
Згідно вказаного рішення періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, відповідних категорій посад державних службовців. Відтак неможливо зарахувати до державної служби період роботи з 18.03.1996 по 25.11.1996, так як згідно записів трудової книжки з 18.03.1996 останній присвоєно персональне звання - радник податкової служби ІІІ рангу, з 26.11.1996 по 30.01.2012, з 31.01.2012 по 16.09.2019, з 17.09.2019 по теперішній час, так як згідно трудової книжки з 01.06.1999 присвоєно персональне звання - радник податкової служби ІІ ранга.
Спірним питанням цієї справи є правомірність прийняття відповідачем рішення, яким відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем права на перехід на пенсію держаного службовця.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
За унормуванням частини першої статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 01 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.
За приписами частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відтак, до 01 травня 2016 року право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03 липня 2018 року у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18).
Суд також зазначає, що стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється згідно із законодавством, яке діяло раніше, і на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
Стаж державної служби до 01 травня 2016 року обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03 травня 1994 року № 283 та додатка до нього.
Зі спірного рішення про відмову в переведенні на пенсію державного службовця вбачається, що єдиною підставою відмови позивачу у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є недостатність стажу державної служби у зв'язку з не зарахуванням періоду роботи позивача з 18.03.1996 по 25.11.1996, так як присвоєно персональне звання - радник податкової служби ІІІ рангу, з 26.11.1996 по 30.01.2012, з 31.01.2012 по 16.09.2019, з 17.09.2019 по теперішній час, так як присвоєно персональне звання - радник податкової служби ІІ рангу.
При цьому, в спірному рішенні відповідач зазначає про можливість зарахування до стажу державної служби період роботи з 22.02.1996 по 17.03.1996 (26 днів) на посаді старшого державного податкового інспектора.
За розрахунком відповідача загальний страховий стаж позивача складає 40 рік 9 місяців 7 днів, при цьому за відомостями ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення пенсії, стаж державної служби у позивача відсутній (а.с. 49).
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 30.07.1979 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:
Державна податкова інспекція МФУРСР по Луганській області:
- запис № 13 від 22.02.1996 прийнята на роботу на конкурсній основі на посаду старшого державного інспектора з ліквідації заборгованості бюджету управління податків і зборів за переводом, наказ № 36-Л від 22.02.1996;
- запис № 14 від 22.02.1996 прийнята присяга державного службовця;
- запис № 15 від 18.03.1996 на підставі постанови КМУ № 559 від 05.10.1992 та проведеної атестації присвоєно звання радник податкової служби ІІІ рангу, наказ № 47 від 18.03.1996;
- запис № 16 від 29.05.1996 призначена за конкурсом на посаду головного державного податкового інспектора відділу з ліквідації заборгованості бюджету управління податків та зборів, наказ 81-Л від 29.05.1996;
- запис № 17 від 25.11.1996 звільнена у зв'язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Луганській області за ст. 36 п. 5 КЗпП України за переводом до Державної податкової адміністрації в Луганській області, наказ № 18-Л від 25.11.1996.
Державна податкова адміністрація в Луганській області:
- запис № 18 від 26.11.1996 прийнята за переводом головним державним інспектором відділу примусового стягнення податків, наказ 18-Л від 26.11.1996;
- запис № 18 а від 01.06.1999 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби ІІ рангу, наказ № 298 від 01.06.1999;
- запис № 19 від 01.12.1999 переведена головним державним податковим ревізором інспектором в організаційно-аналітичний відділ управління примусового стягнення податків, наказ № 489-О від 24.11.1999;
- запис № 20 від 13.04.2000 переведена старшим державним податковим інспектором організаційно-аналітичного відділу управління примусового стягнення податків, наказ № 188-О від 13.04.2000;
- запис № 21 від 22.05.2000 призначено старшим державним податковим інспектором у відділ платіжної дисципліни, наказ № 232-О від 19.05.2000;
- запис № 22 від 01.09.2000 призначена старшим державним податковим інспектором у відділ по організації планування інформаційного забезпечення та розгляду заяв, наказ № 501-О від 08.09.2000;
- запис № 23 від 01.02.2002 призначено на підставі конкурсу на посаду головного державного податкового інспектора відділу по організації планування, інформаційного забезпечення та розгляду заяв управління стягнення податкової заборгованості, наказ № 94-О від 01.02.2002;
- запис № 24 від 04.01.2005 у зв'язку зі структурними змінами переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу планування та інформаційного забезпечення управління забезпечення податкових зобов'язань, наказ № 30-о від 19.01.2005;
- запис № 25 від 11.08.2005 у зв'язку зі структурними змінами переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу планування та інформаційно-аналітичного забезпечення управління погашення прострочених податкових зобов'язань, наказ № 347-О від 11.08.2005;
- запис № 25 від 31.01.2012 - прийнята на посаду головного державного податкового інспектора відділу планування та інформаційно-аналітичного забезпечення управління погашення податкового боргу в порядку переведення з державної податкової адміністрації в Луганській області відповідно до частини 3 ст. 36 КЗпП України, наказ № 3-О від 31.01.2012;
- запис № 26 від 11.06.2012 - переведена на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу планування та інформаційно-аналітичного забезпечення управління не погашення податкового боргу, як така, що успішно пройшла стажування, наказ № 247-О від 11.06.2012.
Головне управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області:
- запис № 27 від 30.05.2013 у зв'язку з реорганізацією, відповідно до постанови КМУ від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу з питань координації погашення заборгованостей управління обслуговування платників податків в порядку переведення з Державної податкової служби у Луганській області, відповідно до ч. 4 ст. 36 КЗпП України, наказ № 16-о від 24.05.2013;
- запис № 28 від 30.05.2013 присвоєно ІІ ранг державного службовця, наказ № 16-о від 24.05.2013;
- запис № 29 від 02.01.2014 відповідно до постанови КМУ від 23.10.2013 №839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів» присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу, наказ № 420-О від 30.12.2013;
- запис № 30 від 23.01.2014 у зв'язку зі структурними змінами у штатному розписі переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу організації погашення заборгованостей управління погашення заборгованостей, наказ № 23-о від 23.01.2014.
Головне управління ДФС у Луганській області:
- запис № 31 від 01.04.2015 у зв'язку з реорганізацією, відповідно постанови КМУ від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів КМУ» призначена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу організації погашення заборгованостей управління погашення заборгованостей Головного управління ДФС у Луганській області в порядку переведення з Головного управління Міндоходів у Луганській області згідно з ч. 4 ст. 36 КЗпП України, наказ № 2-о від 01.04.2013;
- запис № 32 від 01.03.2016 у зв'язку з організаційним змінами переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу, наказ № 50-О від 29.02.2016;
- запис № 33 від 07.04.2017 у зв'язку з організаційними змінами переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу інформаційно-аналітичного забезпечення та перенесення термінів сплати платежів управління погашення боргу, наказ № 88-О від 07.04.2017;
- запис № 34 від 28.08.2018 у зв'язку з організаційними змінами переведено на посаду головного державного інспектора відділу моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління погашення боргу, наказ № 231-О від 22.08.2018;
- запис № 35 від 11.12.2018 переведено на конкурсній основі на посаду начальника відділу моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління погашення боргу, наказ № 625-О від 11.12.2018;
- запис № 36 від 16.09.2019 звільнено із займаної посади у зв'язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управління ДПС у Луганській області, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 41 ЗУ від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», пункту 5 статті 36 КЗпП України, наказ №799-О від 16.09.2019.
Головне управління ДПС у Луганській області:
- запис № 37 від 17.09.2019 - призначено на посаду начальника відділу моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДФС у Луганській області, наказ № 595-о від 17.09.2019;
- запис № 38 від 17.09.2019 присвоєно 5 ранг державного службовця, наказ №595-о від 17.09.2019;
- запис № 39 від 21.12.2020 звільнено з займаної посади у зв'язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 ЗУ від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», наказ № 524-о від 18.12.2020.
Головне управління ДПС у Луганській області, код ЄДРПОУ ВП 44082150:
- запис № 40 від 22.12.2020 призначено на посаду начальника відділу моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення управління по роботі з податковим боргом в порядку переведення з Головного управління ДПС у Луганській області, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», із збереженням раніше присвоєного 5 рангу державного службовця (а.с. 11-35).
Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01 травня 2016 року).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби», якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
За визначенням пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання, […].
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. […].
У додатку до Порядку № 283 наведений Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), а з 12 серпня 2012 року - Податковий кодекс України.
Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі - Порядок № 229), які діють з 01 травня 2016 року, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
При цьому, пунктом 5 Порядку 229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.
Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Отже, періоди роботи позивача в органах податкової служби з 22.02.1996р.по теперішній час підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі № 21-340а13 стосовно того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби у податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, та також вказана правова позиція не суперечить правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі № 295/16375/16-а.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату ОСОБА_1 пенсії з дати звернення - 16 жовтня 2020 року.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 р. у справі № 360/628/21 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 р. у справі № 360/628/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 07 вересня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко