Справа № 756/9662/21
Номер провадження № 1-кп/756/1205/21
06 вересня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 11.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050001090 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, працюючого молодшим медичним братом відділення екстреної медичної допомоги КНП «Центр ЕМД та МК», одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
10.05.2021, близько 21:00 год., після спільного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тримаючи під руки ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, направились за адресою проживання останнього та перебуваючи у ліфтовому приміщенні за вказаною адресою, де між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт. У результаті якого, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи який ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в цей же час та в тому ж місці, у присутності ОСОБА_8 дістав з чохла, який знаходився у нього на ремені ззаду, предмет візуально схожий на ніж, та тримаючи його правою рукою, наніс один удар у ділянку грудної клітини зліва ОСОБА_7 .
Унаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 умисно спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на лівій бічній поверхні грудної клітки по білягрудинній лінії на рівні 5-го міжребер'я, розмірами 2х0,5 см, з рівними краями, з рановим каналом, що відходить від неї в напрямку справа-наліво, знизу-вверх, по ходу якого перетинаються підшкірно-жирова клітковина, міжреберні м'язи, пристінкова плевра, крововилив у ліву плевральну порожнину (600 мл крові) - проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва. Тим самим ОСОБА_5 реалізував свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Указаними діями ОСОБА_5 учинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні золочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 10.05.2021, близько 21:00 год, через перебування в стані алкогольного сп'яніння, йому здалось, що ОСОБА_7 його словесно образив, а тому він дістав ніж, який мав при собі, та завдав один удар ОСОБА_7 . Однак одразу після цього зрозумів, що зробив, намагався надати першу медичну допомогу, але так як перебував стані сп'яніння, не зміг цього зробити. Після пішов до своєї квартири де очікував на працівників поліції. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку, відшкодував потерпілому завдану шкоду, протягом усього часу допомагав з грошовими коштами на лікування.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні не оспорював доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 . Між тим, при призначенні покарання, просив урахувати позитивні характеристики ОСОБА_5 , його особистісні відомості, позицію потерпілого, та не призначати покарання з позбавленням волі, оскільки, на його думку, достатнім та дієвим буде застосування покарання з випробуванням.
Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_5 його товариш, з яким він перебуває в дружніх відносинах. Показання, які надав ОСОБА_5 у судовому засіданні правдиві. Крім того, він вибачив ОСОБА_5 , будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого немає. Обвинувачений повністю відшкодував завдану йому шкоду. Просить не обирати обвинуваченому покарання, яке пов'язане з позбавленням волі.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_5 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, але звільнити від покарання з випробувальним строком на 3 роки відповідно до положень статей 75, 76 КК України.
2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор, захисник та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом установлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочині, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 є пенсіонером за віком, свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. Крім того, протягом усього строку досудового розслідування, починаючи з моменту затримання, також визнавав свою винуватість. Також суд бере до уваги, що як свідчать пояснення обвинуваченого та потерпілого, обвинувачений самостійно відшкодував завдану його діями шкоду, надавав матеріальну підтримку при проходженні потерпілим лікування. У в'язку з чим, на думку суду, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, учинення злочину особою пенсійного віку.
При цьому судом було встановлено, що ОСОБА_5 учинив злочину в стані алкогольного сп'яніння, а отже обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
4. Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорій тяжких відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність. Наслідки вчинення злочину, зокрема, що заподіяна шкода фізичному здоров'ю, але потерпілий не заявляв претензій матеріального характеру, як і не заявляв цивільний позов. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який винуватість у вчиненні злочину визнав, раніше не був засудженим, займається суспільно-корисною діяльністю, працюючи молодшим медичним братом відділення екстреної медичної допомоги КНП «Центр ЕМД та МК». Крім того суд ураховує, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, одружений, бажає виправити свою протиправну поведінку, намагався одразу надати першу медичну допомогу.
При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69, 69-1 КК України, не встановлено.
Між тим, незважаючи на обставину, яка обтяжує покарання, відомості що характеризують особистість обвинуваченого, позицію потерпілого, а також обставини, що пом'якшують покарання відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, дають суду підстави для призначення покарання обвинуваченому в виді позбавлення строком на 5 років, але зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України, тобто з іспитовим строком на 3 роки.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_5 підлягають покладенню обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а також передбачені п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Тож, призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
5.1. Вирішення питання щодо обраного запобіжного заходу.
У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , протягом часу з 20:30 год. до 06:30 год. кожного дня, з зобов'язанням з'являтися за першою вимогою до суду. Також на ОСОБА_5 було покладено обов'язки: не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші документи, що дають право на виїзд в Україну, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у межах вказаного кримінального провадження. Отже, оскільки суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_5 , а також необхідності призначення покарання, наведений запобіжний захід слід залишити без змін до набуття вироком законної сили.
5.2. Процесуальні витрати
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судово-медичної експертизи №042-698-2021 у сумі 1796 грн 90 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.
5.3. Речові докази
Речові доказ, якими в даному кримінальному провадженні є предмет схожий на ніж, змиви речовини бурого кольору, кофта світлого кольору, спортивні штани синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, які перебувають у камері схову речових доказів Оболонського УП ГУНП в місті Києві, слід відповідно до ст. 100 КПК України, знищити. Мобільний телефон «Nokia», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , слід залишити у володінні останнього. Поясний чохол чорного кольору, який перебуває в камері схову речових доказів Оболонського УП ГУНП в місті Києві, слід повернути ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
Запобіжний захід ОСОБА_5 - домашній арешт, який полягає у забороні залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , протягом часу з 20:30 год. до 06:30 год. кожного дня, з зобов'язанням з'являтися за першою вимогою до суду, залишити без змін до набуття вироком законної сили, разом з обов'язками:
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші документи, що дають право на виїзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у межах вказаного кримінального провадження,
Процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи №042-698-2021 у сумі 1796 грн 90 коп., стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
Речові докази:
- предмет схожий на ніж, змиви речовини бурого кольору, кофта світлого кольору, спортивні штани синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, які перебувають у камері схову речових доказів Оболонського УП ГУНП в місті Києві - знищити;
- мобільний телефон «Nokia», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити у володінні останнього;
- поясний чохол чорного кольору, який перебуває в камері схову речових доказів Оболонського УП ГУНП в місті Києві - повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1