Справа № 752/22290/19
Провадження № 2/752/1440/21
Іменем України
10 червня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Радченка О.П.
представника відповідача ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» - Кияниці О.В., розглянувши у місті Києві в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
28.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він працював на ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» з 1978 року, а на посаді директора Театру-студії кіноактора за безстроковим трудовим договором з помісячною оплатою праці з 1995 року до часу звільнення. Крім того, є членом профспілкової організації ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка». 17.10.2019 року його було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.
Вважає своє звільнення незаконним, проведеним з грубим порушенням процедури скорочення штату працівників, що призвело до позбавлення позивача права на працю.
Зокрема, посилається на те, що проведення реорганізації підприємства за положеннями Статуту віднесено до виключної компетенції уповноваженого органу управління - Міністерства культури України, за відсутності рішення Уповноваженого органу управління - Міністерства культури України про реорганізацію та погодження Уповноваженим органом структури і штатного розпису, не могли бути проведені зміни в організації виробництва і праці відповідача, а отже підстави звільнення позивача з роботи наведені в наказах № 23/1 від 26.06.2019 року, № 46 від 05.08.2019 року, № 245-к від 17.10.2019 року є надуманими та такими, що не відповідають об'єктивним обставинам.
В порушення вимог ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відповідач не надав до профспілкової організації інформацію про причини наступних звільнень, а також не провів консультації про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму. Відповідач порушив вимоги ст. 43 КЗпП України, звільнивши його, ОСОБА_1 , без згоди первинної профспілкової організації, членом якої він є. Оскільки подання відповідача, з яким останній 12.09.2019 року звернувся до профспілкової організації, не містило обґрунтування розірвання трудового договору з ним, а в доданих матеріалах взагалі відсутні дані, що посада, яку займав позивач була скорочена, профспілкова організація 26.09.2019 року у наданні згоди на звільнення позивача відмовила. Відмова у наданні згоди на звільнення позивача мотивована не наданням відповідачем документів, які обґрунтовують зміни в організації виробництва і праці.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
07.11.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
28.01.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
14.01.2020 року до суду надійшов відзив на позов відповідача ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», відповідно до змісту якого останні заперечують проти заявлених позовних вимог, з огляду на наступне. Так, відповідно до наказу № 21/1 від 18.06.2019 року прийнято рішення про скорочення штату працівників підприємства через тяжке фінансове становище на підприємстві, несприятливі фактори та кризові явища у економічно-соціальному розвитку суспільства. Заступником генерального директора з питань виробництва Плесконос Є.Ю. на виконання зазначеного вище наказу, 12.06.2019 надано службову записку, відповідно до змісту якої у зв'язку з відсутністю діяльності з 2015 року по червень 2019 року Театру-студії кіноактора пропонується ліквідувати установу. У акті рахункової палати № 05-10/03-46 від 20.10.2017 року зазначено, що фактично ніяка діяльність Театру-студії кіноактора не здійснюється, доходи від діяльності відсутні. Наказом № 23/1 від 26.06.2019 року проведено, зокрема, часткове скорочення штату працівників Театру-студії кіноактора (далі - ТСКА). На виконання наказу № 23/1 від 26.06.2019 року, 05.08.2019 року винесено наказ № 46 «Про зміну штатного розпису», відповідно до якого посаду ОСОБА_1 скорочено з 08.10.2019 року. 08.08.2019 року позивача ознайомлено із зазначеним наказом, вручено попередження про майбутнє звільнення, запропоновано перелік вакантних посад. Позивач відмовився від ознайомлення із зазначеними документами про що складено акт № 1 від 08.08.2019 року. До профспілкового комітету направлено подання з додатками про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату. 26.09.2019 року на засіданні профспілкового комітету за зазначеним питанням прийнято рішення, однак всупереч ст. 43 КЗпП України відповідь надано з порушенням строку 01.10.2019 року. Наказом № 236-к від 17.10.2019 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв'язку з скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги та компенсацією 49 днів невикористаної щорічної відпустки. У день звільнення 17.10.2019 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі про що складено відповідний акт. Просили відмовити у задоволенні заявленого позову у повному обсязі
.
06.04.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач зазначив, що обставини на які посилається відповідач, як підстави для спростування позову, не відповідають дійсності, просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги.
28.07.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - Радченко О.П. підтримав заявлені вимоги з зазначених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» заперечував проти заявлених позовних вимог з зазначених у відзиві підстав, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні відсутній, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових пояснень на адресу суду не направив, з будь-якими клопотаннями не звертався.
Заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом установлено, що відповідно до Статуту ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», затвердженого наказом Міністерства культури України № 1617 від 29.12.2012 року, підприємство засноване на державній власності і належить до сфери управління Міністерства культури України і є закладом культури.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Статуту, підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та цього Статуту.
Управляння підприємством здійснюється його генеральним директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління.
Відповідно до положень п. 7.8, п. 8 Статуту, Генеральний директор підприємства, зокрема, затверджує за погодженням з Уповноваженим органом управління структуру і штатний розпис підприємства; Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію підприємства
ОСОБА_1. працював на підприємстві з 1978 року, а на посаді директора Театру-студії кіноактора за безстроковим трудовим договором з помісячною оплатою праці з 1995 року до часу звільнення.
12.06.2019 року Генеральному директору Кіностудії заступником генерального директора з питань виробництва Плесконос Є.Ю. подано службову записку, відповідно до якої запропоновано ліквідувати ТСКА, як структурний підрозділ у зв'язку з відсутністю діяльності з 2015 року по 2019 рік та скоротити посади директора та художнього керівника.
18.06.2019 року керівництвом ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» прийнято наказ № 21/1, відповідно до змісту якого, враховуючи тяжке фінансове становище на підприємстві, несприятливі фактори та кризові явища у економічно-спеціальному розвитку суспільства, прийнято рішення про скорочення штату та внесення змін у структуру і штатний розпис підприємства, керівникам структурних підрозділів у строк до 24.06.2019 року запропоновано подати у відділ кадрової роботи свої пропозиції щодо скорочення штатних одиниць та кандидатури працівників, які підпадають під скорочення.
Відповідно до наказу № 23/1 Кіностудії від 26.06.2019 року, прийнято рішення про реорганізацію структури Кіностудії, проведення часткового скорочення штату працівників у наступних підрозділах: дирекція, театр-студія кіноактора, монтажно-монтувальний цех, цех світло, фото, кінознімальної техніки. Підставою для видання такого наказу зазначено: розпорядження генерального директора № 08 від 18.06.2019 року, службові записки начальника монтажно-монтувального цеху та цеху світло, фото, кінознімальної техніки.
Відповідно до наказу № 46 Кіностудії від 05.08.2019 року, на виконання наказу № 21/1 та з метою приведення штатного розпису кіностудії у відповідність з потребами підприємства, прийнято рішення про скорочення з 08.10.2019 року, в тому числі, і посади директора театру-студії кіноактора.
Уповноваженим органом управління - Міністерством культури України рішення про реорганізацію підприємства не приймалось. Підприємством не погоджувалося з Міністерством культури України, як Уповноваженим органом управління нову структуру та штатний розпис ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка».
Крім того, встановлено, що 13.09.2019 року профспілковому комітету ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» генеральним директором Кіностудії Янчуком О.С. направлено подання щодо надання згоди на звільнення директора театру-студії кіноактора ОСОБА_1 від 12.09.2019 року № 536.
За даними витягу з протоколу засідання профспілкового комітету ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» № 69 від 26.09.2019 року, на засіданні розглядалось подання Генерального директора Кіностудії на скорочення штату працівників та приведення штатного розпису Кіностудії у відповідність з потребами підприємства, зокрема, ОСОБА_1 .
На засіданні профспілкового комітету було прийнято рішення не надавати згоду на скорочення зазначеного працівника, оскільки адміністрація Кіностудії не надала документів, які обґрунтовують зміни в організації виробництва і праці та не провела у відповідності до ст.40-4 КЗпП України консультації про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
01.10.2019 року про результати розгляду питання щодо надання згоди на звільнення позивача листом за вих. 27 від 01.10.2019 року було повідомлено керівництво Кіностудії (вх. № 308 від 01.10.20191 року).
Наказом № 236-к ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» від 17.10.2019 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади директора театру-студії кіноактора з 17.10. 2019 року у зв'язку із скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Пунктом 1 ст.40 КЗпП України, передбачена можливість розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з ч. 2 ст .40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови «Про практику розгляду трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року , розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази змін в організації виробництва і праці, того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Наказом від 31.10.2019 року № 66 керівництвом Кіностудії затверджено новий штатний розпис.
Театр-студія кіноактора є структурним підрозділом Кіностудії.
З наказу Кіностудії № 23/1 від 26.06.2019 року вбачається, що на підставі розпорядження генерального директора № 08 від 18.06.2019 року прийнято рішення про реорганізацію структури Кіностудії, проведення часткового скорочення штату працівників.
У п. 1.1 Статуту, затвердженого наказом Міністерства культури України № 1617 від 29.12. 2012 року, зазначено, що ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства культури України (далі - Уповноважений орган управління) і є закладом культури.
Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, приймає рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію підприємства, призначає на посаду та звільняє з посади генерального директора підприємства (п. 8 Статуту), а генеральний директор, який здійснює управління підприємством та підзвітний Уповноваженому органу управління, затверджує за погодженням з Уповноваженим органом управління структуру і штатний розпис підприємства ( п.п. 7.2, 7.8 Статуту).
Міністерство культури України як Уповноважений орган управління не приймало рішення про реорганізацію підприємства, а генеральним директором Кіностудії не погоджено з Уповноваженим органом управління нову структуру і штатний розпис підприємства.
Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації ДП «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка».
Відповідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 5, 7 ст. 40 і п.п. 2, 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх прав та гарантії діяльності», у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень; у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
Судом установлено, що згідно з рішенням профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка від 26.09.2019 року (протокол № 69) профспілка не надала згоду на звільнення ОСОБА_1 . Рішення мотивоване тим, що адміністрація кіностудії не надала документів, які обґрунтовують зміни в організації виробництва і праці та не провела у відповідності до ст. 49-4 Закону України «Про зайнятість населення» консультації про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
Рішення профспілкової організації від 26.09.2019 року містить посилання на неврахування роботодавцем суттєвих фактичних обставин та деталізоване правове обґрунтування незаконності звільнення, що свідчить про його відповідність критеріям обґрунтованості відповідно до ч. 7 ст. 43 КЗпП України, ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Доводи відповідача про те, що відповідь первинної профспілкової організації Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка підписана не уповноваженою особою, тому дана відповідь не має юридичного значення є безпідставними, оскільки відповідь підписана головою первинної профспілкової організації Барашивець М.М., який був призначений на посаду голови рішенням профспілкового комітету, оформленого протоколом № 68 від 14.08.2019 року (а.с.124- 125). Таке рішення є чинним, не оспорено. Барашивець М.М. набув повноважень голови з моменту прийняття рішення, а не з моменту внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оскільки відмова профкому у наданні згоди на звільнення позивача є обґрунтованою, що виключає виникнення у роботодавця відповідного права на звільнення працівника, тому саме по собі повідомлення профкомом адміністрацію підприємства про прийняте рішення на 5 календарний день (до видання оспорюваного позивачем наказу залишається 16 днів) не дає підстав вважати, що виборний орган первинної профспілкової організації надав згоду на розірвання трудового договору зі ОСОБА_1 .
Встановивши зазначені обставини, суд дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушенням порядку, що дає підстави для визнання звільнення незаконним та поновлення позивача на посаді, яку він обіймав до звільнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України № 100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно п. п. 2, 5 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи; нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Суд, вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вважає за необхідне задовольнити вказану позовну вимогу частково, з огляду на наступне.
Згідно довідки, виданої ОСОБА_1 , його заробітна плата за період з 01.08.2019 року по 30.09.2019 року склала 4 849, 78 грн. Середньоденна заробітна плата до виплати становить 112, 78 грн.
Суд стягує заробітну плату за періоди з 18.10.2019 року (наступний день після звернення до суду з позовом) до 07.05.2020 року (неявки позивача у судове засідання) та з 28.07.2020 року (закриття підготовчого провадження та визнання явки позивача обов'язковою) до 17.12.2020 року, оскільки позивач не з'явився у судове засідання, судом було оголошено перерву до 09.06.2021 року, однак за зазначений період заробітна плата не стягується, оскільки перерву оголошено з вини позивача.
Кількість робочих днів: 9 днів у жовтні 2019 року, 21 день у листопаді 2019 року, 22 дні у грудні 2019 року, 23 дні у січні 2020 року, 20 днів у лютому 2020 року, 22 дні у березні 2020 року, 22 дні у квітні 2020 року, 3 дні у травні 2020 року, 3 дні у липні 2020 року, 21 день у серпні 2020 року, 22 дні у вересні 2020 року, 22 дні у жовтні 2020 року, 21 день у листопаді 2020 року, 13 днів у грудні 2020 року.
Отже, сума середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу за періоди з 18.10.2019 року по 07.05.2020 року та з 28.07.2020 року по 17.12.2020 року становить 27 815, 32 грн. (244 робочі дні х 112, 78 грн.) та підлягає стягненню з відповідача та до виплати позивачеві.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, підлягає допуску до негайного виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі.
За правилами ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 536, 80 грн.
На підставі викладеного, керуючись,Законом України «Про професійні спілки, їх прав та гарантії діяльності», КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України суд, -
вирішив:
позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Театру студії кіноактора Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» з 18 жовтня 2019 року.
Стягнути з Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» на користь ОСОБА_1 належний до виплати за час вимушеного прогулу середній заробіток у розмірі 27 518 (двадцять сім тисяч п'ятсот вісімнадцять) гривень 32 копійки.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в маежах одного місяця допустити до негайного виконання.
Стягнути з Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» на користь держави судовий збір у розмірі 1 536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Повний текст судового рішення складено 31.07.2021 року
Суддя К.Г. Плахотнюк