Справа № 539/2869/21
Провадження № 2/539/984/2021
07 вересня 2021 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Алтухової О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Гусак А.О.,
учасники по справі у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, в якій просив: визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог вказав, що він ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 .
В будинку зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син.
З серпня 2015 року і по теперішній час ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, оскільки виїхав на роботу до Франції і з того часу за місцем своєї реєстрації не з'являється, його фактичне місце проживання в іншій країні йому не відоме.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 липня 2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).
Пункт 2 ст. 8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в п. 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Судом встановлено, що відповідно до копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2021, власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .(а.с.8).
Технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на житловий будинок АДРЕСА_1 видано на ім'я ОСОБА_1 . (а.с.10).
Відповідно до довідки про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 14-18/5/801-б від 07.07.2021, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований: ОСОБА_1 , 1953 р.н., в тому числі разом з ним зареєстровані особи: дружина ОСОБА_3 , 1960 р.н., син ОСОБА_4 , 1980 р.н. ,сина ОСОБА_2 , 1982 р.н. (а.с.15).
Відповідно до акту вуличного комітету від 07.07.2021 з серпня 215 року за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований, але не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).
Відповідно до ст. 41, 47 Конституції України право приватної власності є непорушним, кожен має право на житло, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, а згідно ст. 55 права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, враховуючи, що житло належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 відсутній в будинку без поважних причин з серпня 2015 року, суд вважає вимогу позивача про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування даним житловим приміщення доведеною і обгрунтованою, такою, що грунтується на положеннях чинного законодавства, а тому приходить до висновку про необхідність її задоволення.
В той же час є безпідставною вимога про зняття відповідача з реєстрації, оскільки відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в тому числі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано 07.09.2021 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду О.С. Алтухова