Справа № 524/3733/21
Провадження №2/524/2671/21
07.09.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі: - секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актового запису про народження про особу як батька з актового запису про народження дитини,
У квітні 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив ухвалити рішення про виключення з актового запису № 855 складеного 05.08.2008 Автозаводським ВРАЦС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, про народження ОСОБА_3 , відомості про ОСОБА_1 як батька дитини.
На обґрунтування позову зазначив, що він разом з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду від 28.04.2011 р.
У шлюбі у відповідача народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 дитина - дочка ОСОБА_3 , батьком якої він був записаний, оскільки на час народження дитини перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем
Позивач вказав, що він мав сумніви щодо батьківства та остаточно впевнився у квітні 2021 року під час з'ясування обставин з відповідачем.
Ухвалою суду від 20 травня 2012 року було відкрите провадження у справі, призначено підготовче судове засідання з викликом залучених учасників справи.
Ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні від 10 серпня 2021 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та залучено до участі у справі ОСОБА_5 , закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
У судове засідання позивач, відповідач, третя особа ОСОБА_5 та представник третьої особи - відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області не прибули, просили справу розглянути за їх відсутності. Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_5 подали до суду нотаріально посвідчені заяви, в яких вони визнають та стверджують батьківство ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_3 .
Відповідач, треті особи не подавали до суду відзиви на позов. Учасники справи не заявляли жодні інші клопотання.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно постає, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 , у шлюбі з ОСОБА_1 - ОСОБА_7 ) перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.02.2008 року, який було розірвано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 квітня 2011 року у справі за № 2-1421/11 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , виданого 05.08.2008 р. Автозаводським ВРАЦС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, постає, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та її батьками зазначені: - батьком - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_8 .
Відповідач ОСОБА_2 (дошлюбне - ОСОБА_7 ) взяла шлюб з третьою особою ОСОБА_5 , який було зареєстровано 26 квітня 2017 року Кременчуцьким МВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Суд бере до уваги, що відповідачем ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_5 не заперечується відсутність кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1 та дочкою позивача ОСОБА_9 , та одночасно стверджується кровного споріднення ОСОБА_5 та дитини.
При цьому суд приймає до уваги твердження відповідача, що позивач на момент реєстрації його батьком дитини не знав, що він не є біологічним батьком дитини.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності до ч. 1,2 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство має право в тому числі особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
У відповідності до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 р. № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду в тому числі про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження.
У ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно, зокрема, для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.
У відповідності до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтується. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
На підставі встановленого, враховуючи відсутність кровного споріднення між позивачем та дочкою відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про яке не було відомо на момент реєстрації відомостей про батька, факт визнання відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 кровного споріднення з дитиною третьої особи ОСОБА_5 як батька, суд вважає, що наявні підстави для виключення запису про позивача, як батька, з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, визнаним відповідачем та третьою особою ОСОБА_5 , та таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд приймає до уваги, що позивач не ставив вимогу про стягнення із відповідача коштів у повернення сплаченого судового збору.
Учасники справи не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат у справі.
Керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. 126, 136 СК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Виключити з актового запису про народження за № 855 складеного 05 серпня 2008 року Автозаводським ВРАЦС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, запис, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Треті особи: - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми), місцезнаходження за адресою: м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. № 5.
Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2021 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: