Головуючий суддя в суді І інстанції
Козіна С.М.
Єдиний унікальний № 374/148/21
01 вересня 2021 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді- Козіної С.М.,
за участі:
секретаря- Проценко Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 (не з'явився),
відповідачки - ОСОБА_2 (не з'явилась),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У травні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 21 травня 2019 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Шлюб зареєстровано Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 978 від 21 травня 2019 року. Подружжя має дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні стосунки між сторонами не склалися, вони мають різні погляди на життя та інші цінності, їм стало бракувати взаєморозуміння. Сторони не проживають разом протягом тривалого часу та не відчувають себе однією сім'єю. Позивачка вважає, що шлюб є лише формальним, подальше збереження сім'ї та примирення неможливе.
Позивач просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 травня 2019 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 978.
У судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував у повному обсязі, наполягав на розірванні шлюбу.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про час, день та місце слухання справи в силу ст. 128 ЦПК України вважається повідомленою належним чином, позовну заяву з додатками та ухвалою про відкриття провадження в справі отримала 4 серпня 2021 року, відзив на позов чи заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подала, про причини неявки не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини заяви про розірвання шлюбу, судом встановлено таке.
Судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, шлюб носить формальний характер. Позивач на примирення не згодний, наполягав на розірванні шлюбу.
Згідно з копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 від 21 травня 2019 року (а.с. 8) позивач та відповідачка 21 травня 2019 року уклали шлюб, який зареєстровано Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 978.
Сторони мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 9).
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд виходив з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, та те що сторони проживають окремо, сторони не подавали клопотань про надання строку для примирення, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб між сторонами може бути розірвано, коли буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновків щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
За змістом ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. 10, 105, 110, 112-114 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 141, 206, 247, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити у повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 978 від 21 травня 2019 року, - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 15.12.2017) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто до Київського апеляційного суду через Ржищівський міський суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя