Справа № 373/1470/21
Іменем України
06 вересня 2021 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., за участю особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , є пенсіонеркою,
04.09.2021 року ДОП відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Сідалом І. М. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Згідно протоколу, ОСОБА_1 , 24 серпня 2021 року о 08 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ображала нецензурними словами свого зятя ОСОБА_3 та погрожувала йому фізичною розправою, тримаючи ніж в руках.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення визнала частково; вказала, що під час сварки із зятем вжила одне нецензурне слово у відповідь на провокацію конфлікту ОСОБА_3 , ніж взяла в руки з метою розрізати кавун. Також пояснила, що 24 серпня 2021 року дійсно між нею та зятем сталась сварка, причиною якої стало питання щодо оплати комунальних платежів. Зокрема, вказала, що ОСОБА_3 звернувся до неї з проханням пояснити та розписати яку суму він повинен оплатити в рахунок сплати комунальних платежів. У відповідь вона пояснила, що оплатила усі комунальні платежі, окрім платежів за газ. Оскільки така відповідь ОСОБА_3 не влаштувала, він почав кричати та ображати її. Після того як він виштовхнув її у приміщення кухні, вони обоє заспокоїлись; ніж вона взяла, щоб розрізати кавун. У цей час ОСОБА_3 взяв телефон і почав знімати її з ножем у руках на мобільний телефон. Крім того відзначила, що конфлікти із зятем останнім часом носять регулярний характер; під час таких конфліктів ОСОБА_3 неодноразово завдавав їй ударів в обличчя, останнього разу ударив ногою у стегно, разом з тим, в поліцію вона жодного разу не зверталась, оскільки не хотіла розголосу обставин, які склались в родині. Один раз, після завдання ОСОБА_3 їй ударів, вона викликала карету швидкої допомоги.
ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що конфлікти в родині останнім часом носять регулярний характер; причиною конфліктів є виключно поведінка та вимоги ОСОБА_1 покинути будинок. Жодних провокацій на адресу ОСОБА_1 він не вчиняє.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в діях особи, враховуючи таке.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд, керуючись принципами всебічності, повноти, об'єктивності та законності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1ст. 173-2 КупАП адміністративна відповідальність настає за домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до визначення, яке міститься в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII від 07.12.2017 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Слід зазначити, що Закон № 2229-VIII від 07.12.2017 року спрямований на реалізацію положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (надалі - Стамбульська Конвенція).
Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. Однак це жодним чином не свідчить про те, що міжнародні договори мали намір розглядати як «домашнє насильство» будь-яке насильство, що трапляється між членами сім'ї, але яке зумовлене іншими причинами.
Суд не має підстав вважати, що законодавець, приймаючи Закон № 2227-VIII, під терміном «домашнього насильства» мав намір визначити більш широке коло діянь, ніж міжнародне законодавство, на імплементацію якого він спрямований. Тому посилання лише на те, що потерпілим від правопорушення є член сім'ї винного, недостатньо для того, аби стверджувати про існування ситуації домашнього насильства у значенні, яке надається цьому терміну Стамбульською Конвенцією та законом, що ухвалено з метою її імплементації.
Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 647/1931/19.
Тобто, ст. 173-2 КупАП передбачає настання адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім'ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство.
Між тим суду не було надано відомостей, які доводили б, що у вказаних вище обставинах потерпілий відносився до певної вразливої групи чи знаходився у вразливій ситуації у відношеннях із ОСОБА_1 .
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняла щодо ОСОБА_3 домашнього насильства, оскільки додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, вказують виключно на те, що між ними виникла сварка.
Таким чином, матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_3 відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації по відношенню до ОСОБА_4 , що могло б, у випадку конфлікту, призвести до його страждань, тобто мало б місце домашнє насильство.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КупАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КупАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. В.Хасанова