Справа № 357/9405/21
1-в/357/455/21
06 вересня 2021 року м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гута Межигірська Вишгородського району Київської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, до засудження не працював, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
13.11.1995 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 306 ч.2, 46-1 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік. 29.12.1995 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 81 ч.4, 42 ч.3 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 15.10.1998 умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 14 днів, ст. 52 КК України;
07.07.1999 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 140 ч.3, 206 ч.3, 42 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 01.04.2004 по кінцю строку відбування покарання;
09.10.2007 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 187 ч.1, 296 ч.3, 70, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням в іспитовим строком на 3 роки;
25.06.2013 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 115 ч.1 КК України на 12 років позбавлення волі. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2016 зараховано в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з 03.02.2013 по 20.08.2013 року, у теперішній час відбуває покарання у ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)», про умовно-дострокове звільнення
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
Суд, заслухавши засудженого ОСОБА_5 , який просить клопотання задовольнити, прокурора, представника установи, які вважають клопотання не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно довідки стягнень та заохочень відносно засудженого ОСОБА_5 , він має 15 заохочень. Мав 5 стягнень,які погашені та зняті у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 протягом 1995-2013 років чотири рази засуджувався за умисні кримінальна правопорушення. Неодноразово до нього застосовувалося звільнення від відбування покарання з відстрочкою виконання вироку, іспитовим строком, раніше звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково. Однак кожного разу після звільнення знову вчиняв нові умисні злочини.
Так раніше ОСОБА_5 засуджувався:
13.11.1995 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 206 ч.2, 46-1 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік. 29.12.1995 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 81 ч.4, 42 ч.3 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 15.10.1998 умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 14 днів, ст. 52 КК України;
07.07.1999 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 140 ч.3, 206 ч.3, 42 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 01.04.2004 по кінцю строку відбування покарання;
09.10.2007 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 187 ч.1, 296 ч.3, 70, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням в іспитовим строком на 3 роки;
25.06.2013 Вишгородським райсудом Київської області за ст. 115 ч.1 КК України на 12 років позбавлення волі. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2016 зараховано в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з 03.02.2013 по 20.08.2013 року.
У теперішній час відбуває покарання у ДУ «Білоцерківська ВК № 35» за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 25.06.2013 р. за ст. 115 ч.1 КК України на 12 років позбавлення волі.
У судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що вважає, що до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення. Раніше до нього застосовувалося таке звільнення.
У судовому засіданні - на запитання суду:
Де саме він має намір проживати, відповів у сестри;
Чи очікують його там, засуджений не відповів;
Де буде працювати: відповів буде шукати роботу;
Яку має спеціальність, відповів спеціальності не має. Буде десь працювати різноробочим.
Оцінюючи вищевказане у сукупності суд вважає що ОСОБА_5 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення, оскільки кожного разу після звільнення, він вчиняв нові умисні кримінальні правопорушення.
Відповідно до копії характеристики засудженого ОСОБА_5 від 02.09.2021, йому 21.07.2021 р. на комісії адміністрації установи було відмовлено в умовно-достроковому звільненні від покарання, у зв'язку з тим що мав недостатній ступінь виправлення.
Згідно вироку Вишгородського районного суду Київської області від 25.06.2013 р. ОСОБА_5 , який на час вчинення інкримінованого злочину не працював, 2 лютого 2013 р. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння … умисно наніс громадянину Н. зі сторони спини в ліву частину тулуба декілька ударів ножем, від яких ОСОБА_6 впав на підлогу. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_5 нахилився до ОСОБА_6 та умисно наніс численні удари ножем в ліву передню частину тулуба ОСОБА_6 , внаслідок чого останній помер.
Вищевказане дає суду підстави виснувати, що незважаючи на проявлений до ОСОБА_5 судом неодноразово гуманізм, кожного разу ОСОБА_5 після звільнення від відбування покарання з відстрочкою виконання вироку, з іспитовим строком, умовно-достроково, не виправдовував довіру суду, порушував умови звільнення від відбування покарання з відстрочкою виконання вироку, з випробуванням, умовно-дострокового звільнення, вперто не ставав на шлях виправлення, виявляв свою злочинну спрямованість поведінки та 02 лютого 2013 р. вчинив найбільш тяжкий злочин проти життя особи - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто злочин, який має незворотні наслідки смерть людини.
У період відбування покарання за вказаний злочин ОСОБА_5 порушував умови відбування покарання, за що на нього було накладено п'ять стягнень, двічі поміщався до ДІЗО.
Суд вважає, що ОСОБА_5 залишається небезпечним для суспільства.
У суду відсутні законні підстави для умовно-дострокового звільнення, тобто підстави, які б беззаперечно вказували, що засуджений ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 р., звернути увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд також зазначає, що у статті ст. 81 КК України зазначено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Зазначена норма надає право суду, а не покладає на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.
При прийнятті такого рішення щодо особи, яка засуджена від імені держави за вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, суд має обов'язково також враховувати мету покарання: запобігання вчиненню нових злочинів, як цією особою (тобто цим засудженим) так і іншими особами.
Суд зобов'язаний врахувати вищезазначене при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення особи з місць позбавлення волі, чи відмову у цьому, адже певною мірою від суду, який вироком від імені держави призначив покарання особі у виді позбавлення волі на певний строк, інший суд своєю ухвалою від імені держави, вирішує чи виправилася за час покарання ця особа, чи не вчинить нового злочину.
Враховуючи викладене суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання, оскільки незважаючи на неодноразові звільнення із місць позбавлення волі, у т.ч. умовно-достроково, проявлений судом неодноразово гуманізм до ОСОБА_5 , останній знову вчиняв злочини. Вказане є свідченням тривалого злочинного спрямування його поведінки, впертого небажання стати на шлях виправлення.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 50,81 КК України, керуючись ст.ст. 371,372,537,539 КПК України, суд,
У задоволені клопотання засудженого ОСОБА_5 , який відбуває покарання у ДУ «Білоцерківська ВК № 35» про умовно-дострокове звільнення, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1
Білоцерківського міськрайонного суду