Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1768/21
Провадження № 2-а/273/9/21
07 вересня 2021 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. , секретаря судових засідань Макарчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До суду звернувся ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про притягнення його до адміністративної за ч 1 ст 132-1 КУпАП.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в складі тягача MAN 19.414 з напівпричепом.
11.07.2021 у Вінницькій області на автодорозі М-21 його було зупинено працівником управління патрульної поліції у Вінницькій області інспектором Карлінським О.Р. та винесено постанову про адміністративне правопорушення передбачене ч 1 ст 132-1 КУпАП.
Із вказаними рішеннями ОСОБА_2 не погоджується, а тому, вирішив звернутися до суду із вказаним позовом.
20.08.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП згідно якого відповідач заперечував проти задоволення позову з огляду на те, що ОСОБА_1 було порушено ПДР України та здійснено перевезення великогабаритного вантажу без спеціального на те дозволу.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 11.07.2021 ОСОБА_1 було притягнено до відповідальності за ч 1 ст 132-1 КУпАП (а.с. 9).
Суд звертає увагу на те, що відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, однак документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи долучено не було в порушення вимог п 2 ч 4 ст 162 КАС України.
За вказаних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами без дослідження відзиву на позовну заяву та доданих до нього матеріалів.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ширина вантажу перевищувала дозволені ПДР України 2.6 метри, оскільки відсутнє підтвердження здійснення відповідних замірів. Також оскаржена постанова не містить відомостей про те, яким саме засобом і методом здійснювалось вимірювання ширини вантажу, не зазначені фактичні габарити транспортного засобу з вантажем.
Доводи позивача, що викладені у позовні заяві, відповідачем не спростовані.
Вказане дає суду підстави вважати, що відповідач, не встановивши дійсні габарити вантажу, склав оскаржену постанову.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР України.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч.4 ст.159КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що постанову серії ЕАО №4527525 від 23.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст.132-1КУпАП, такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вище викладене, а також положення ч. 1 ст. 139 КАС України, а також правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, суд приходить до висновку, що зв'язку із задоволенням позову судові витрати підлягають стягненню на користь позивача із суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 243-246, 286 КАС України,
Позов задовольнити .
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4474753 від 11.07.2021 винесену працівником управління патрульної поліції у Вінницькій області інспектором, молодшим лейтенантом 1 батальйону 1 роти Карлінським Олегом Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 ст 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч 1 ст 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 11 липня 2021 року - закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.А. Новицький