Справа № 454/705/21
06 вересня 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У позові посилається на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 27.08.2002р. В шлюбі у сторін народилися двоє дітей, дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із позивачкою.
У зв'язку із погіршенням сімейних стосунків сторони з 2013 року проживають окремо.
Рішенням Сокальського районного суду від 05.07.2013 року задоволено вимоги позивачки ОСОБА_1 та присуджено стягувати із ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щомісячно в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 1\3 прожиткового мінімуму на кожну дитину починаючи з 14.06.2013р. і до досягнення старшою дитиною повноліття.
13.09.2013р. позивачкою отримано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду та звернуто його до виконання у Сокальський РВ ДВС.
13.09.2013р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Вказує, що незважаючи на відкриття державним виконавцем провадження відповідач продовжував і далі ухилятися від сплати аліментів, внаслідок чого за період з 01.07.2018р. по 01.02.2021р. утворилася заборгованість яка станом на 01.01.2021р. складає 103763,87грн.
Із проведеного позивачем розрахунку розмір неустойки складає 579192,24грн.
З покликанням на ч. 1 ст. 196 СК України позивач просить стягнути із відповідача 103763,87грн. пені, що становить 100% від розміру заборгованості, а також понесені судові витрати.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначив, що позовних вимог не визнає та просить у задоволенні таких відмовити. Зокрема зазначив, що не ухиляється від сплати аліментів, в підтвердження чого надав копії квитанцій про їх сплату. Щодо причини виникнення заборгованості вказав на те, що після його звільнення із роботи, дохід у нього не сталий мінливим, він перебував у скрутному матеріальному становищі оскільки не міг віднайти місця праці, у нього погіршився стан здоров'я. Проте він і надалі в міру можливості сплачує аліменти.
У доповненні до відзиву відповідач зокрема вказав на те, що згідно розрахунку заборгованості станом на 12.04.2021р., із суми боргу 140713,86грн. ним сплачено 82000грн. та залишок заборгованості становить 58713,86грн. Просив відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення пені, а також заявлених вимог щодо правової допомоги.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явились. Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просить розглянути справу у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, надав суду заяву у якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовних вимог не визнає.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази у справі приходить наступного висновку.
Судом встановлено, що з 27.08.2002р. сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.
В шлюбі у сторін народилися двоє дітей, дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Сокальського районного суду в справі №454/1715/13-ц від 05.07.2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , вирішено стягувати із відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки аліменти на утримання дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щомісячно в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 1\3 прожиткового мінімуму на кожну дитину починаючи з 14.06.2013р. і до досягнення старшою дитиною повноліття.
13.09.2013р. державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ Крупка Н.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39792625 з виконання рішення Сокальського районного суду в справі №454/1715/13-ц від 05.07.2013 року.
Із розрахунку заборгованості із сплати аліментів у ВП №39792625, встановлено, що станом на 20.01.2021р. у відповідача ОСОБА_2 за період з липня 2018р. по січень 2021р. наявна заборгованість в розмірі 103763,87грн.
Відповідно до наведеного позивачкою розрахунку неустойки, розмір такої за період з 01.07.2018р. по 01.02.2021р. становить 579192,24грн., однак із врахуванням вимог ч. 1 ст. 196 СК України позивач ставить вимогу про стягнення неустойки у розмірі 100% від розміру заборгованості, а саме 103763,87грн.
Крім цього, відповідачем ОСОБА_2 надано суду копії квитанцій щодо сплати ним на рахунок позивачки аліментів.
Також із копій виписок та описів обстежень, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 звертався за медичною допомогою, а також перебував на амбулаторному лікуванні з приводу захворювання кульшового суглобу.
Згідно вимог ст.ст.150, 157 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, а навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Така правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Таким чином, розрахунок заборгованості неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за період з 01.07.2018 року по 01.02.2021 року станом на 01.02.2021р. становив - 579192,24грн.
В свою чергу, із наданого відповідачем розрахунку заборгованості із аліментів, здійсненого державним виконавцем Костюк Т.А., встановлено, що станом на 12.04.2021р. відповідачем ОСОБА_2 сплачено 82000грн. заборгованості та аліментів, сума заборгованості становить 58713,86грн.
Здійснюючи розрахунок пені, суд враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений 100 % розміром заборгованості.
Оскільки відповідно до розрахунку державного виконавця станом на 12.04.2021 року сума заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 58713,86грн., а тому розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягає обмеженню до 58713,86грн.
За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, останньою до суду надано ордер на надання правничої допомоги від 15.02.2021р. та квитанцію до прибуткового касового ордера від 10.02.2021р. на суму 3000грн.
За змістом розрахунку витрат на правову допомогу викладеного у позовній заяві, адвокатом позивачки, надано послуги з складання позову - 1500грн., участь адвоката у засіданнях - 1000грн. та складання договору про надання правової допомоги - 500грн., а всього 3000грн.
Відповідно до частин 1 та 2статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137 ЦПК України).
Водночас зі змісту частини 4статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 2 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 3 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
На підставі викладеного суд, ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, приходить до висновку про часткове задоволення заявлених судових витрат з 3000грн. до 1500грн.
Також, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави за розгляд справи в розмірі 908 грн. 00 коп., оскільки позивач була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ч.6 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 58717 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот сімнадцять) грн. 86коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - с. Тартаків, Червоноградського району, Львівської області.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце знаходження - АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс