Справа № 947/17068/21
Провадження № 1-кп/947/837/21
06.09.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження внесені до ЄРДР за № 12021162480000661 від 23.04.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шабо, Білгород - Дністровського району, Одеська область, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого за наймом, одруженого, має н утриманні доньку, 2018 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 21.04.2017 року Білгород -Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 роки 3 місяці позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки;
- 05.02.2019 року Білгород - Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 роки 5 місяців позбавлення волі (ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.02.2020 року вирок суду першої інстанції залишено без змін),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
Так, 23.04.2021 року, приблизно о 06:00 годині, знаходячись за адресою: м. Одеса. 2-й провулок Костанді, буд. 1, в приміщенні кімнати, в ході раптово виниклого конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_7 .
Реалізуючи злочинний умисел на умисне вбивство, обвинувачений ОСОБА_6 схопив кухонний ніж зі столу та наблизившись ззаду до ОСОБА_7 , який знаходився на ліжку в зазначеній кімнаті будинку, наніс удар ножем в область спини зліва, спричинив таким самим йому тілесне ушкодження у вигляді колото - різаного поранення спини, яке проникає в черевну порожнину та заочеревний простір, згідно «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та в результаті якого настала гостра крововтрата від якої ОСОБА_7 помер на місці вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, визнав повністю, розкаявся у скоєному, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину. Так, події відбувалися 23.04.2021 року з 6 до 7 годин на вулиці 2-й провулок Костанді в місті Одесі. На передодні події, потерпілий ОСОБА_7 повернувся до дому в стані алкогольного сп'яніння. Між ним та потерпілим був конфлікт, він був ображений на потерпілого довгий час. Він визнає, що завдав тілесні ушкодження кухонним ножем потерпілому, який лежав у ліжку та відвернувся спиною до нього, наніс ножем один удар в область спини на рівні поясниці. Ніж залишився у тулубі потерпілого. Потім він пішов до сусідів викликати швидку допомогу. Приїхала поліція і його відразу затримали. Швидка коли приїхала, то констатувала смерть потерпілого. У вчиненому дуже кається, оскільки внаслідок його дій він позбавив потерпілу рідної людини.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою загиблого ОСОБА_7 . З обвинуваченим ОСОБА_6 вона знайома, вони з одного села. Так, їй відомо зі слів покійного брата, що її покійний брат з ОСОБА_6 орендували разом кімнату в будинку розташованому на АДРЕСА_1 , але не спілкувалися і не могли вжитися, на якій підставі відбувся конфлікт їй невідомо. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди до обвинуваченого ОСОБА_6 просила задовольнити в повному обсязі. Призначити ОСОБА_6 максимальне покарання.
Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, винуватість останнього доведена письмовими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, якими підтверджуються його покази стосовно часу, місця та обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а саме:
-Витягом з ЄРДР за № 12021162480000661 від 23.04.2021 року;
-Рапортом т.в.о. командира взводу №1роти №5 батальйону №1 полку УПП в Одеській області;
-Протоколом огляду місця події від 23.04.2021 року з фототаблицею;
-Протоколом затримання, підозрюваної особи у вчиненні злочину від 23.04.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 був затриманий 23.04.2021 року, як підозрюваний у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 115 КК України;
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 07.05.2021 року;
-Постановою про визнання, доручення до матеріалів кримінального провадження, зберігання речових доказів від 23.04.2021 року;
-Висновком експерта №1801 від 19.05.2021 року з якого вбачається, що при проведенні експертизи трупа ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: колото - різаного поранення спини, яке проникає в черевну порожнину з ушкодженням аорти та крововиливом у черевну порожнину та заочеревинний простір,які згідно «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_7 перебуває в прямому причинному з зазначеним пораненням спини. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 стала гостра крововтрата.
-Актом судово-медичного дослідження №1891/1801 з якого вбачається, що при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 в крові виявлений етиловий спирт у концентрації 0,9%;
-Актом судово - медичного дослідження №435 від 23.04.2021 року з якого вбачається, що кров трупа ОСОБА_7 відноситься до групи О (І) з ізогемаглютинінами анти А і анти В за ізосерогічною системою АВО.
-Актом судово - медичного- гістологічного дослідження №1099/1801 від 07.05.2021 року з якого вбачається, що у наданих гістологічних препаратах від трупа ОСОБА_7 , 1986 року народження виявлено: ушкодження стінки аорти - з повним пересіченням стінки поперечному напрямі, з відносно рівними контурами раневого каналу, з крововиливами в краях ушкодження; крововиливи в пара аортальній жировій клітковині; ушкодження м'яких тканин спини з крововиливом - без вираженої клітинної реакції та реактивних змін. Вогнища набряку, дрібні ділянки дистелектазу, дрібно вогнищеві крововиливи в легені. Нерівномірно виражене повнокрів'я судин венозного руслу, тканин надісланих на дослідження внутрішніх органів.
-Актом судово - медичного дослідження № 201 від 28.04.2021 року з якого вбачається, що на клапті шкіри спини розташовується одна наскрізна колото-різана рана, яка могла бути утворена плоским колючо-ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більш 3,2 см.
-Висновком експерта № 503 з якого вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти В за ізосерогічною системою АВО. На фрагменті ковдри, вилученому при огляді місця події за адресою: 2-й провулок Костанді,1 знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти В за ізосерогічною системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
-Висновком експерта № 220 від 21.05.2021 року з фототаблицею з якого вбачається, що на спинці одягу зліва (джемпері та футболці), в нижніх та середньо-нижніх відділах відповідно, який належав ОСОБА_7 , визначається по одному наскрізному колото-різаному пошкодженню, які відповідають одне одному, та являються частинами одного пошкодження, й могли бути утворені плоским колюче-ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більше 3,2 см. На одязі (джемпері та футбольці), який належав ОСОБА_7 , 1986 р.н. маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю.
-Висновок експерта №218 від 07.05.2021 року з якого вбачається, що на представленому в медико - криміналістичне відділення клапті шкіри спини, вилученому від трупа ОСОБА_7 , розташовується одна наскрізна колото-різана рана, яка могла бути утворена одним плоским колючо - ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириної зануреної частини клинка не більше 3,2 см. В момент спричинення колото-різаного ушкодження потерпілий був обернений задньою поверхнею тіла до травмуючого знаряддя.
-Висновком експерта №221 від 21.05.2021 року з фото таблицею з якого вбачається, що на фрагменті ковдри зліва визначається одне наскрізне колото - різане пошкодження, яке могло бути утворене плоским колюче - ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більше 3,2 см. На фрагменті ковдри маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, у вигляді ділянок просочувань, які переходять одна в іншу, патьоків, бризк та помарок.
-Висновком експерта №507 від 27.05.2021 року з якого вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти В за ізосерогічною системою АВО. На футбольці потерпілого ОСОБА_7 знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти В за ізосерогічною системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
-Висновком експерта №231 від 19.05.2021 року з фототаблицею якого вбачається, що на представленому в медико - криміналістичне відділення клапті шкіри спини, вилученому від трупа ОСОБА_7 , розташовується одна наскрізна колото-різана рана, яка могла бути утворена одним плоским колючо - ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириної зануреної частини клинка не більше 3,2 см. В момент спричинення колото-різаного ушкодження потерпілий був обернений задньою поверхнею тіла до травмуючого знаряддя. Не виключається можливість нанесення колото-різаної рани на клапті шкіри спини, вилученому від трупа ОСОБА_7 . 1986 року народження, клинком кухонного ножа, наданого на експертизу.
-Висновком експерта № 473 від 25.05.2021 року вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти А і анти В за ізосерогічною системою АВО. На ножі (на клінці та рукоятці), вилученому при проведенні огляду місця події за адресою: м. Одеса. 2-й провулок Костанді,1, знайдена кров людини групи О з з ізогемаглютинінами анти А і анти В за ізосерогічною системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_7 , який має означеному групу крові.
-Висновком судово-психіатричного експерта №268 від 18.05.2021 року з якого вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу, що відноситься до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав. У тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував, його дії не були обумовлені будь якими переживаннями психотичного рівня (марення, галюцинації), якісно порушеною свідомістю, у зв'язку з чим він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_6 на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждає, здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 може предстати перед слідством та судом, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор заявив усне клопотання про розгляд справ на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав вину у вчиненому, обмежитися допитом потерпілої та обвинуваченого, дослідженням письмових доказів по справі, цивільного позову, але без допиту свідків по справі.
Визнаючи себе повністю винним у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_6 , не заперечував щодо розгляду справи в порядку частини 3 статті 349 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, та правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження положення частини 3 статті 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вислухав думку учасників судового провадження, користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються і вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_5 , дослідженням письмових доказів по справі, та цивільного позову потерпілої.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 115 КК України за кваліфікуючими ознаками - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному, сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючі сукупність вищезазначених обставин, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який відповідно до висновку судово-психіатричних експертів №268 від 18.05.2021 року є осудним, тобто особою, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними - ст. 19 ч.1 КК України, що він раніше судимий за вчинення умисних злочинів, характеризується посередньо, не працює, беручи до уваги обставини що пом'якшують покарання та ту обставину, що ОСОБА_6 скоїв кримінальні правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а саме: умисно позбавив людину життя, яке є найвищою соціальною цінністю, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання у вигляді позбавленням волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст.ст.69, 75 КК України.
Крім того, призначення покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_6 буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Також, відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається відповідне рішення.
Потерпіла ОСОБА_5 звернулася з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 500 000 гривень, з підстав що внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 її брата ОСОБА_7 було позбавлено життя, яке є найвищою соціальною цінністю.
Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд вважає наявним причинно-наслідковий зв'язок між скоєним обвинуваченим злочином і перенесеними потерпілою моральними стражданнями.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями ОСОБА_6 цивільному позивачу ОСОБА_5 була заподіяна моральна шкода, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу загибелі її рідного брата. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України потерпілій ОСОБА_8 була завдана моральна шкода, яку суд оцінює у розмірі 50 000 грн.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у відповідності до ст. 124 КПК України по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання у вигляді 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу фактичного затримання, а саме: з 23.04.2021 року.
В строк відбування призначеного покарання зарахувати період перебування ОСОБА_6 під вартою з 23.04.2021 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі. (ч.5 ст. 72 КК України).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоду у розмірі 500 000 гривень, належить частковому задоволенню.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_5 грошові кошти в рахунок відшкодування морального шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з мобільного телефону марки «Самсунг» імеі НОМЕР_1 з сім-картою «Лайф» в корпусі золотого кольору та з мобільного телефону «Ксіомі» імеі НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору.
Речові докази: светр сірого кольору з графічним малюнком чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору та порізом зліва, футболка чорного кольору з малюнками жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору та порізом зліва, шорти чорного кольору, труси білого та чорного кольорів зі слідами речовини бурого кольору, простирадло зі слідами бурого кольору, та фрагмент ковдри, ніж з полімерною рукояткою сірого та білого кольорів - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1