Справа № 741/1454/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/708/21
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
06 вересня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 серпня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 ,
Цією ухвалою, яку було винесено під час судового розгляду, за клопотанням прокурора продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР від 14 липня 2018 року за №12018270200000217, до 13 жовтня 2021 року включно, а в задоволенні клопотання ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Суд першої інстанції, дійшовши до висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивував це рішення тим, що на теперішній час обставини, які враховані при застосуванні запобіжного заходу у відношенні даної особи не зменшилися. Подальше тримання під вартою є виправданим, оскільки неможливо запобігти зазначеним прокурором ризикам, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід.
Не погоджуючись з рішенням суду захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, та змінити запобіжний захід його підзахисному з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог зазначає, що рішення суду не містить жодної обґрунтованої інформації з приводу ризиків, які суд вважає доведеними, та за наявності яких не вбачає підстав для обрання більш м'якого виду запобіжного заходу, в зв'язку з чим вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які висловились на підтримку поданої апеляційної скарги, взявши до уваги позицію прокурора, відповідно до якої він заперечував проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження внесеного в ЄРДР 14 липня 2018 року за №12018270200000217 у відношенні ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 152 КК України, продовжено строк тримання під вартою.
Враховуючи Рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року, яким визнано неконституційним закріплене статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, постановлені судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягають перегляду в апеляційному порядку.
На даний час нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено. Тому, при вирішенні питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, суд керується загальними засадами кримінального провадження.
Для забезпечення перевірки законності та обґрунтованості тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість завершення судового розгляду з ухваленням судового рішення по суті у вказаному кримінальному провадженні до закінчення строку дії обраного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливав 18 липня 2021 року.
Є безпідставним доводи сторони захисту відносно необґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Про наявність зазначених ризиків свідчать матеріали кримінального провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_8 не має сталих соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, в зв'язку з чим, розуміючи невідворотність покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, може переховуватись від суду чи, незаконно впливати на малолітню потерпілу, її законного представника чи свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення,
При цьому, враховуються мотив та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, загрозу для суспільного порядку кримінально караного діяння, його тяжкість, те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, сімейний та матеріальний стан, тобто ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не минули на даний час.
Доводи викладені в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи відсутні посилання на ризики, які стали підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, є безпідставними і жодним чином не обґрунтованими, та спростовуються відомостями, викладеними в мотивувальній частині судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 на інший, більш м'який запобіжний захід, як про це йде мова в поданій апеляційній скарзі, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, та не вбачає за доцільне змінити обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, про що просить сторона захисту.
З огляду на наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 серпня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, матеріали якого внесені до ЄРДР за №12018270200000217 від 14 липня 2018 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, до 13 жовтня 2021 року включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_9 ОСОБА_4