Єдиний унікальний номер справи: 661/4213/17
Номер провадження 11-кп/819/838/21 Головуючий в 1-й інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст. 115,
ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України Доповідач: ОСОБА_2
06 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретар: ОСОБА_5
За участю прокурора: ОСОБА_6
Захисника ОСОБА_7
Обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12017230000000315 від 18.07.2017 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.07.2021 про продовження тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України такий, що не має судимості.
Обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України,
Зазначеною ухвалою відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 19.09.2021, включно.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог з доповненнями вказує на те, що ухвала про продовження запобіжного заходу є незаконною та такою, що протирічить позиції «Європейського суду» та « Європейської конвенції», а також кримінального процесуального закону. Суд обмежився лише переліком стандартних підстав для продовження запобіжного заходу без встановлення їх наявності та обґрунтованості.
Також зазначає, що до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак зміст ухвали суду базується виключно на припущеннях сторони обвинувачення. Кожні два місяці протягом трьох років та шести місяців суд першої інстанції продовжує термін тримання під вартою, постановляючи ухвали однакового змісту, що свідчить про формальний підхід суду до розгляду клопотання.
Просить скасувати ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.07.2021 про продовження тримання під вартою, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного розгляду.
В апеляційній інстанції:
- захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та вважає, що суд прийняв необґрунтоване рішення, просив скасувати ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.07.2021 про продовження тримання під вартою відносно ОСОБА_8
- обвинувачений ОСОБА_8 свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити;
- прокурор вважає апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 необґрунтованою, просив залишити її без задоволення.
З'ясувавши обставини даного кримінального провадження, заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Мотиви Суду.
Відповідно до виділених матеріалів кримінального провадження, що надійшли із суду першої інстанції, у провадженні Голопристанського районного суду Херсонської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР за №12017230000000315.
Під час досудового розслідування кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 01.08.2017 відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.09.2017, з метою запобігання ризикам переховатися від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або доведе свій умисел до кінця, позбавивши потерпілу життя.
Надалі ухвалами слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області та судової колегії Новокаховського міського суду Херсонської області, а також Цюрупинського районного суду Херсонської області неодноразово було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання відносно ОСОБА_8 .
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.07.2021, що є предметом перегляду в апеляційному порядку, продовжено ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19.09.2021 включно.
Відповідно до вимог статті 422-1 КПК України до суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам його можливого ухилення від суду, вчинення нових кримінальних правопорушень, ухилення від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того, оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, є необхідність в дослідженні обставин по справі, а тому неможливо завершити судовий розгляд з ухваленням судового рішення по суті до закінчення строку дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Продовжуючи строк дії запобіжного заходу, суд має перевірити чи не зменшилися на стадії судового розгляду встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання (продовження) запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, зокрема соціальні зв'язки, відомості, що характеризують особу обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як видно із виділених матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні у тому числі особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.
Характер інкримінованого кримінального правопорушення, пов'язаного із нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), з проникненням у приміщення із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, не доведене до кінця з причин, що не залежали від волі особи, яка виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вказує на підвищену суспільну небезпеку скоєного.
Так, хоча ОСОБА_8 відповідно до ст. 89 КК України і є таким, що не має судимості, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має роботи та сім'ї.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також недоведеність наявності у нього міцних соціальних зв'язків, свідчить про правильність висновків суду про продовження існування на цій стадії кримінального провадження ризику переховуватися від суду.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України»).
Відомості про всі соціальні зв'язки обвинуваченого були досліджені, як на стадії застосування запобіжного заходу, так і на стадії продовження запобіжного заходу.
Суди визнали існуючі соціальні зв'язки недостатніми для того, щоб гарантувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .
Доказів того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали сталися суттєві зміни у соціальних зв'язках обвинуваченого чи виникли інші обставини, які б доводили те, що заявлені раніше ризики зменшилися, апелянти не надали.
Відомості про особу обвинуваченого у сукупності з іншими обставинами, що підлягають врахуванню відповідно до положень ст. 178 КПК України доводять, що на даній стадії кримінального провадження більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, як про те просить захисник та обвинувачений, не зможе запобігти наявним ризикам.
Відповідно до матеріалів провадження, прокурором було визначено ризики, які на думку сторони обвинувачення продовжують існувати та станом на час розгляду кримінального провадження не зменшилися, навів прокурор і доводи в обґрунтування заявленого клопотання.
Зі змісту ухвали від 22.07.2021 видно, що судом встановлено продовження існування ризиків та наведено мотиви, з яких виходив суд при вирішенні питання про доцільність продовження тримання під вартою, а саме обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, відсутність стійких соціальних зв'язків, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не працевлаштований, не має стабільних джерел заробітку та доходів, а тому твердження обвинуваченого про формальність підходу суду до вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого є безпідставними.
Тривалість тримання обвинуваченого під вартою, сама по собі, не може слугувати безумовною підставою для прийняття рішення про зміну запобіжного заходу.
З огляду на вищевикладене, твердження обвинуваченого ОСОБА_8 про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є непереконливими, а також з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_8 , відомості про його особу та вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до останнього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Що стосується інших доводів, які були зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 , то вони позбавлені правових підстав, оскільки колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо продовження строку дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.
Так, судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого триває, питання про доведеність вини останнього судом першої інстанції не вирішено, а тому доводи апелянта не є предметом розгляду у даному апеляційному провадженні та відповідно до ст. 392 КПК України можуть бути зазначені в апеляційній скарзі при оскарженні судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про недоведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, являються голослівними та спростовуються матеріалами провадження.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.07.2021, якою відносно ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 19.09.2021, включно - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .