Номер провадження: 11-кп/813/1579/21
Номер справи місцевого суду: 521/4870/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
31.08.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та ДУ Одеська виправна колонія №14» апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20.05.2021 року, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нестоїта, Подільського району, Одеської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-
встановив:
оскарженою ухвалою районного суду відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, призначеного вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 07.06.2018 року, за ч.2 ст.186 КК України.
Мотивуючи своє рішення районний суд послався на те, що з урахуванням даних про поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання,засуджений не довів своєю поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, а тому районний суд не знайшов підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_8 від призначеного покарання.
Не погоджуючись з ухвалою районного суду, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову, якою звільнити ОСОБА_8 умовно-достроково від відбування покарання. Захисник посилається на необґрунтованість ухвали суду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що за час відбуття покарання ОСОБА_8 зарекомендував себе з позитивної сторони, порушень режиму відбування покарання не має.
Заслухавши суддю-доповідача; засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали справи; провівши судові дебати, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Згідно з положеннями ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідні роз'яснення містяться у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26 квітня 2002 року, де зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи обґрунтовано прийшов до висновку, що засуджений не довів своєю поведінкою і ставленням до праці своє виправлення.
Апеляційний суд погоджуючись з таким рішенням районного суду зазначає, що з урахуванням наявності останньої характеристики засудженого, в якій вказано, що ОСОБА_8 на шлях виправлення не став та не має підстав застосування до останнього положень ст.81 КК України, а також відсутності заохочення засудженого під час відбуття ним покарання, а також наявності застосованих до нього адміністрацією установи виконання покарань стягнень протягом відбуття покарання, процес виправлення засудженого ОСОБА_8 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання за вчинення тяжкого злочину, який раніше був судимим, перестає бути доцільним.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги визнаються апеляційним судом не достатніми для її задоволення та звільнення засудженого від відбування покарання умовно-достроково, оскільки матеріали справи не свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, - виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, ОСОБА_8 зарекомендував себе з позитивної сторони, порушень режиму відбування покарання не має, під час відбування покарання усі стягнення останнім зняті та погашені, висновків районного суду не спростовують.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що при постановлення судового рішення, районний суд допустив описку, яка підлягає виправленню, а саме не вірно вказано кінець строку відбування покарання засудженим ОСОБА_8 , але така помилка не є підставою для скасування судового рішення.
Під час апеляційного перегляду ухвали районного суду істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведені обставини апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника є необґрунтованими, а тому апеляційна скарги задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 20.05.2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, призначеного вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 07.06.2018 року, за ч.2 ст.186 КК України - залишити без змін.
Рекомендувати суду першої інстанції виправити описку, допущену у мотивувальній частині ухвали, щодо кінця строку відбування покарання засудженим ОСОБА_8 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4