Справа № 740/3858/21
Провадження № 1-кп/740/351/21
07 вересня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270300000502 від 13.06.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.02.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
11.06.2021 близько 02 год 00 хв ОСОБА_6 , з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, проник до приміщення гаражу, розташованого на території домоволодiння за адресою: АДРЕСА_3 , звідки умисно, повторно, за допомогою фізичної сили, шляхом кочення перемістив за межі вищевказаного домоволодiння мотоцикл марки МUSSTANG МТ 125-8, номер двигуна - НОМЕР_1 , номер рами - НОМЕР_2 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 119,7 см куб вартістю 14 475,07 грн, який належить ОСОБА_7 , після чого запустив двигун зазначеного мотоцикла i з місця вчинення кримінального правопорушення зник, таким чином незаконно заволодів вищевказаним мотоциклом, заподіявши потерпiлому ОСОБА_7 матерiальну шкоду в розмірі 14 475,07 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав та надав показання про те, що коли повертався до дому вночі після того, як погуляв з друзями, вирішив проникнути до господарства ОСОБА_7 , щоб подивитися, що там знаходиться, знав, що він має мотоцикл. В одному місці паркану у вигляді сітки-рябеці зняв її і зайшов на територію господарства, де зайшов через двері до приміщення гаражу і виявивши там мотоцикл викотив його, відвівши метрів за 10 від господарства запустив двигун та поїхав кататися по селам, після чого мотоцикл залишив у АДРЕСА_4 , у господарстві чоловіка, з яким проживала його матір, якому сказав спочатку, що мотоцикл належить товаришу, який дав йому його покататися, але в подальшому був затриманий працівниками поліції. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився надавши заяву про розгляд справи в його відсутність.
Крім визнання вини обвинуваченим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 289 КК України, його вина підтверджується і іншими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення підтверджується реєстрація 13 червня 2021 року відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_7 , в якій він повідомив про незаконне заволодіння невідомою особою його мотоциклом.
Протоколом огляду місця події від 13.06.2021 зафіксовано огляд подвір'я господарства за адресою АДРЕСА_3 , з якого здійснено викрадення мотоцикла, при цьому встановлено, що господарство зі сторони саду огороджено сіткою, зі сторони дороги - парканом з металопрофілю, гараж обладнаний металевими ворітьми, з лівого боку від входу до гаражу також розташова хвіртка з металопрофілю, що веде до саду.
Протоколом огляду місця події від 13.06.2021 зафіксовано огляд господарства за адресою: АДРЕСА_4 , в господарсьому приміщенні якого виявлено мотоцикл потерпілого, який є предметом злочину, а також вилучено сліди папілярних узорів з поверхні баку, лівого та правого дзеркал.
Висновком судового експерта Чернігівського НДЕКЦ МВС України від 29.06.2021 №СЕ-19/125-21/5436-Д встановлено, що один слід пальця руки та слід долоні руки залишені вказівним пальцем лівої руки та долонею лівої руки відповідно особи, дактилокарта якої заповнена на ім"я ОСОБА_3 .
Протоколом слідчого експерименту від 14.06.2021 та на відеозаписі на оптичному диску, долученому до нього, переглянутому в судовому засіданні, зафіксовано, як ОСОБА_3 у присутності захисника розповів та показав на місці злочину за адресою: АДРЕСА_3 , як він заходив на територію господарства потерпілого, як заволодів мотоциклом та як залишив місце злочину.
Як вбачається з копії договору купівлі-продажу № 4769-2020-2643, акту огляду реалізованого транспортного засобу, видаткової накладної вказаний мотоцикл придбаний потерпілим 16.09.2020 за 5556,00 грн.
Висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/125-21/5423/АВ від 22.06.2021 встановлено, що ринкова вартість мотоцикла з урахуванням зносу станом на 13.06.2021 могла становити 14 475,07 грн.
Заслухавши обвинуваченого, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у приміщення, за що він повинен нести відповідальність.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно із ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, адже він погодився на проведення слідчого експерименту. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
ОСОБА_3 судимий за тяжкий корисливий злочин проти власності, є молодою людиною 19 років, народився в м. Києві, як вбачається із досудової доповіді мати належно обов"язків із його виховання не виконувала, батько часто перебував на заробітках за кордоном, згідно з показаннями обвинуваченого закінчив 8 класів у школі за місцем проживання в с. Світанок Ніжинського району, потім перебував в КЗ "Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської ОДА, та в подальшому отримав спеціальність штукатура в ДПТНЗ "Сновське вище професійне училище лісового господарства". Неодружений, дітей не має, згідно з показаннями до затримання неофіційно працював на мийці в м. Києві. Медичних документів про інвалідність не надано, але за зовнішніми ознаками очевидно має вади зору, як пояснює страждає з дитинства на косоокість. На обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
За змістом досудової доповіді органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як високий.
Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції ч.2 ст.289 КК України.
Крім того, санкція ч. 2 ст. 289 КК України з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер застосування і не є обов'язковим для суду. Ураховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння ним розкриттю злочину, суд доходить висновку про можливість не призначати ОСОБА_3 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Водночас, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення після ухвалення стосовно нього вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.02.2021, за яким він був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, тобто протягом іспитового строку. При цьому, як слідує з резолютивної частини вказаного вироку суду обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою при ухваленні вироку судом було скасовано та звільнено ОСОБА_3 з під варти у залі суду.
Тобто, після перебування під вартою, будучи звільненим від покарання з випробуванням, ОСОБА_3 менше, ніж через чотири місяці знову вчинив новий умисний злочин, що вказує на те, що належних висновків щодо свого виправлення він не зробив.
Невідбута частина покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.02.2021 становить 2 роки 11 місяців і 8 днів, оскільки як вбачається з матеріалів справи у ході судового розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 був затриманий і перебував під вартою, загалом 23 дні, а саме з 28.01.2021 по 19.02.2021. Відповідно до роз"яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003 N 7, невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням, за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання.
За таких умов, при призначенні міри покарання слід керуватися положеннями ч. 3 ст.78, ч. 1 ст. 71 КК України та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі, приєднавши до покарання за цим вироком частково, а саме 1 (один) місяць, невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.02.2021.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.
З урахуванням того, що ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 15.06.2021 накладено арешт на мотоцикл, який є предметом злочину, з визначенням його зберігання за місцем проживання потерпілого, то ухвалюючи вирок у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України арешт слід скасувати у зв"язку із припиненням потреби у його подальшому застосуванні.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Згідно ч.2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів в розмірі 2402 гривень 68 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.02.2021, призначивши ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня фактичного затримання - з 14 червня 2021 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 68 копійок витрат на залучення експертів.
Накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 15.06.2021 арешт на мотоцикл марки МUSSTANG МТ 125-8, номер рами - НОМЕР_2 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 119,7 см куб - скасувати.
Речові докази:мотоцикл марки МUSSTANG МТ 125-8, номер рами - НОМЕР_2 , 2019 року випуску, об'єм двигуна 119,7 см куб, переданий на відповідальне зберігання потерпілому, - залишити потерпілому ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1